Ухвала суду № 42018198, 23.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 р.Справа № 820/17886/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. по справі № 820/17886/14

за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Ізюмського комунального підприємстао теплових мереж

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду з позовом до відповідача, Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, та просив стягнути податковий борг по податку на додану вартість з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків шляхом стягнення коштів у сумі 1933134,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. по справі №820/17886/14 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. по справі №820/17886/14 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. по справі №820/17886/14 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що податковий борг Ізюмського комунального підприємства теплових мереж виник на підставі самостійно поданих декларацій, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість № 9062992583 від 15.10.2012 р. на суму податкового зобов'язання 99393,00 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 9071900349 від 15.11.2012 р. на суму податкового зобов'язання 116025,00 грн.; уточнюючий документ № 9080984247 від 21.12.2012 р. на суму податкового зобов'язання 234104,00 грн.; уточнюючий документ № 9081437479 від 25.12.2012 р. на суму податкового зобов'язання 937,00 грн.; уточнюючий документ № 9082583854 від 29.12.2012 р. на суму податкового зобов'язання 6904,00 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість №9014331580 від 19.03.2013 р. на суму податкового зобов'язання 162927,00 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 9021273200 від 17.04.2013 р. на суму податкового зобов'язання 249830,00 грн.; уточнюючий розрахунок по декларації з податку на додану №9027764803 від 15.05.2013 р. на суму податкового зобов'язання 5562,00 грн.; уточнюючий розрахунок по декларації № 9036843104 від 20.06.2013 р. на суму податкового зобов'язання 127447,00 грн.; уточнюючий розрахунок по декларації з податку на додану вартість №9035368777 від 17.06.2013 р. на суму податкового зобов'язання 324211 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість №9036783272 від 20.06.2013 р. на суму податкового зобов'язання 51978,00 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість №9044269345 від 22.07.2013р. на суму податкового зобов'язання 27277,00 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 9051671975 від 20.08.2013р. на суму податкового зобов'язання 41253,00 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 9059246261 від 20.09.2013 р. на суму податкового зобов'язання 42311,00 грн.; уточнюючий розрахунок по декларації з податку на додану вартість № 9061396238 від 01.10.2013 р. на суму податкового зобов'язання 59729, 00 грн.; уточнюючий розрахунок по декларації з податку на додану вартість № 9061522939 від 02.10.2013 на суму податкового зобов'язання 2497,00 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість №9066183194 від 18.10.2013 р. на суму податкового зобов'язання 43377,00 грн.; уточнюючий розрахунок по декларації з податку на додану вартість №9072639143 від 13.11.2013 р. на суму податкового зобов'язання 39589,00 грн.; уточнюючий розрахунок по декларації з податку на додану вартість № 9072639148 від 13.11.2013 р. на суму податкового зобов'язання 4822,00 грн.; уточнюючий розрахунок по декларації з податку на додану вартість № 9072639158 від 13.11.2013 р. на суму податкового зобов'язання 7232,00 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 9074273047 від 19.11.2013 р. на суму податкового зобов'язання 35409,00 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 9082716738 від 20.12.2013р. на суму податкового зобов'язання 250320,00 грн.

16.01.04р. Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція направила Ізюмському комунальному підприємству теплових мереж першу податкову вимогу №1/27 про сплату податкового боргу, в якій повідомлено про суму узгодженого податкового боргу.

10.03.04 р. направлено другу податкову вимогу № 2/28 від 21.02.2004 р., в якій повідомлено про зобов'язання сплатити штраф та про застосування органами податкової служби, в разі несплати боргу, заходів примусового стягнення.

Першу та другу податкові вимоги відповідач отримав, що підтверджується матеріалами справи і не заперечувалось останнім.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж є комунальним підприємством та перебуває у власності Ізюмської територіальної громади від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області. Отже до відповідача потрібно застосовувати спеціальний порядок стягнення податкового боргу

У відповідності до п. 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 ст.89 Податкового кодексу України, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Матеріали справи свідчать, що Ізюмською ОДПІ проведено заходи по стягненню податкового боргу. Позивачем було направлено першу податкову вимогу № 1/27 від 16.01.2004 р., яку відповідач отримав 20.01.2004 р. Другу податкову вимогу № 2/26 від 10.03.2004р. отримано відповідачем 12.03.2004 р.

Однак, дані вимоги виставлялися у 2004 році, тоді як Податковий кодекс набрав чинності у 2011 році, отже відповідно до Податкового кодексу позивачем не проводилося жодних процедурних заходів визначених Податковим кодексом, зокрема не виставлялась податкова вимога, не зазначалися джерела погашення податкового боргу, в тому числі дебіторської заборгованості, не складався та не погоджувався з органом місцевого самоврядування перелік ліквідного майна, не складався акт опису майна.

Відповідно до п. 96.2 ст. 96 та п. 96. 3 ст. 96, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України. Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

Отже законодавством, за умови вжиття всіх заходів встановлених статтею 96 ПК України, передбачено стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно

Крім того, відповідачем було укладено договір № 41/21 від 18.06.2014 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 року №30 з Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області, департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації. Предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 року №30. На підтвердження факту виконання договору відповідачем надано платіжне доручення від 27 червня 2014 року, згідно з яким надходження до бюджету було в сумі 2000000,00 грн.

Таким чином відповідачем сплачено суму податкового боргу з ПДВ.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. по справі № 820/17886/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.