Ухвала суду № 42017933, 16.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 р.Справа № 818/1591/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2014р. по справі № 818/1591/14

за позовом Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

до Державного підприємства "Тростянецьке лісове господарство" ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області, звернувся до суду з позовом до відповідачів, Державного підприємства "Тростянецьке лісове господарство" та ОСОБА_1 та просив визнати укладений між останніми договір від 26.02.2010 року №26-02/10лр на проведення лісокультурних і лісогосподарських робіт недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону, та застосувати наслідки недійсного зобов'язання відповідно до ч.2 ст.208 Господарського кодексу України, зобов'язавши ОСОБА_1 повернути ДП "Тростянецьке лісове господарство" кошти, одержані за вказаним договором, у сумі 100 639 грн. 35 коп., а ДП "Тростянецьке лісове господарство" - відшкодувати ОСОБА_1 вартість отриманих послуг на проведення лісокультурних робіт грошима у сумі 100 639 грн. 00 коп. у зв'язку з неможливістю повернення одержаних послуг в натурі.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2014р. по справі №818/1591/14 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2014р. по справі №818/1591/14 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач, Державне підприємство "Тростянецьке лісове господарство", вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2014р. по справі №818/1591/14 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що 26.10.2010 між ДП "Тростянецьке лісове господарство" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір від 26.02.2010 року №26-02/10лр на проведення лісокультурних і лісогосподарських робіт, терміном дії до 31.12.2010, продовженого додатковою угодою №1 від 30.12.2010 до 31.12.2011 (т1 а.с.12-14).

Про виконані роботи виконавцем складені акти приймання-передачі виконаних робіт, підписані сторонами, розрахунки за якими проводилися у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 в установі банку.

Позивач вважає, що угоди, укладені між Державним підприємством "Тростянецьке лісове господарство" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 є такими, що не відповідають вимогам закону.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає наступне.

Позов заявлено про визнання недійсним господарського зобов'язання, укладеного між відповідачами, на підставі ч.1 ст.207 Господарського кодексу України із застосуванням наслідків, передбачених ч.2 ст. 208 цього Кодексу (двостороння реституція).

Відповідно до вимог ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Позивач посилається на положення п. 5 Декрету КМ України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств", де зазначено, що керівникам, заступникам керівників державних підприємств, установ і організацій, їх структурних підрозділів, а також посадовим особам державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування забороняється безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю. Це не виключає їхнього права отримувати дивіденди від акцій, а також доходи від інших корпоративних прав.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 з 06.10.2009 року прийнятий на посаду помічника лісничого Литовського лісництва ДП "Тростянецьке лісове господарство" згідно наказу від 06.10.2009 р. №138-к „Про прийняття на роботу".

Згідно табелів обліку робочого часу працівників ДП "Тростянецьке лісове господарство", встановлено, що у період з січня 2011 по серпень 2011 року, ОСОБА_1 працював на Державному підприємстві "Тростянецьке лісове господарство" за основним місцем роботи п'ятиденний робочий тиждень з восьмигодинним робочим днем.

В розумінні положень п. 5 Декрету КМ України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств", керівникам, заступникам керівників державних підприємств, установ і організацій, їх структурних підрозділів забороняється безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю.

Відповідно до посадової інструкції помічника лісничого Литовського лісництва (т. 1 а.а. 195), ОСОБА_1 не належить до категорії керівника, заступника керівника ДП "Тростянецьке лісове господарство", або його структурного підрозділу. Положення посадової інструкції про те, що в разі тимчасової відсутності лісничого за наказом директора підприємства помічник лісничого може призначатись виконуючим обов'язки лісничого, не свідчить про приналежність помічника лісничого до категорії заступника керівника структурного підрозділу ДП "Тростянецьке лісове господарство", на чому наполягають посадові особи податкового орану.

Така позиція підтверджується також висновками колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду, сформованих при розгляді пов'язаної справи.

ДП "Тростянецьке лісове господарство" зверталося до суду з позовом до Охтирської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 року №0000602201 та №0000592201.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року позовні вимоги підприємства задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Охтирської ОДПІ від 12 вересня 2013 року № 0000602201. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 по справі №818/523/14 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 було залишено без змін.

В ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 по справі №818/523/14 зазначено, що колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з позицією апелянта щодо розповсюдження на працівників ДП "Тростянецьке лісове господарство", зокрема ОСОБА_1 вимог ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31.12.1992 року № 24-92, оскільки контролюючий орган без належного дослідження функціональних обов'язків вказаних працівників та посилання на відповідні нормативно-правові акти прирівнює їхні посади до керівників та їх заступників, які підпадають під обмеження, визначені Декретом.

Відповідно до частини 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, не підлягає доказуванню вже встановлений факт, що посада помічника лісничого не відноситься до посад, які підпадають під обмеження, визначені Декретом Кабінету Міністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31.12.1992 року № 24-92.

З оглядом на викладене колегія суддів вважає, що позивач безпідставно ототожнює поняття заступник лісничого та помічник лісничого.

Крім цього позивачем не надано доказів того, що ДП "Тростянецьке лісове господарство", як головне підприємство, делегувало структурному підрозділу без права юридичної особи Литовське лісництво, його ліснику або його помічнику, будь - які керівні повноваження.

Таким чином, договір від 26.02.2010 року №26-02/10лр на проведення лісокультурних і лісогосподарських робіт між ОСОБА_2 та ДП "Тростянецьке лісове господарство" є дійсним, носив реальний характер, що позивачем не спростовується.

Стосовно застосування наслідків недійсного зобов'язання відповідно до ч.2 ст.208 Господарського кодексу України, зобов'язавши ОСОБА_1 повернути ДП "Тростянецьке лісове господарство" кошти, одержані за вказаним договором, у сумі 100 639 грн. 35 коп., а ДП "Тростянецьке лісове господарство" - відшкодувати ОСОБА_1 вартість отриманих послуг на проведення лісокультурних робіт грошима у сумі 100 639 грн. 00 коп. у зв'язку з неможливістю повернення одержаних послуг в натурі.

Отже, на думку позивача, ФОП ОСОБА_1 має сплатити ДП "Тростянецьке лісове господарство" кошти у сумі 100 639 грн. 35 коп., які, в свою чергу, ДП "Тростянецьке лісове господарство" має відшкодувати ФОП ОСОБА_1 Тобто сторони, вчинивши певні дії, повертаються в первинний (незмінний) стан.

Слід зазначити, що відповідно до вимог п. 6 ч. 3 ст. 2 КАС України, при розгляді адміністративних справ суди оцінюють рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, зокрема за критерієм розсудливості. Суд першої інстанції правомірно зазначив, що в даному випадку, звертаючись до суду із такою позовною вимогою посадові позивач не дотримується критерію розсудливості, оскільки такі дії не будуть мати за собою будь-яких сприятливих наслідків для інтересів держави.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2014р. по справі № 818/1591/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 22.12.2014 р.