Ухвала суду № 42017768, 03.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-8222/10/1470

Категорія: 9.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О. Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями «ЄВРОЛАКТ» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями «ЄВРОЛАКТ» до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями «ЄВРОЛАКТ» подало апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржену постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Постановою від 19 липня 2011 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями «ЄВРОЛАКТ» до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 21 червня 2010 року № 0000042200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 592 670,84 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права. Апелянт посилається на те, що нарахована пеня є адміністративно-господарською санкцією, а не податковим зобов'язанням, але податковий орган застосував пеню за процедурними правилами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким визначаються правила стягнення податкового боргу, що, є суттєвим порушенням норм матеріального права.

Вознесенська об'єднана Державна податкова інспекція у Миколаївській області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що ТОВ спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями «ЄВРОЛАКТ» є юридичною особою (а.с. 39), внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджено матеріалами справи (а. с. 38).

В період з 2 по 8 червня 2010 р. Вознесенська ОДПІ у Миколаївській області провела позапланову виїзну перевірку ТОВ спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями «ЄВРОЛАКТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаєморозрахунках з фірмою «Milk Products Trading Bvba» (Бельгія) за контрактом № 0402-11 від 10 липня 2009 р., за контрактом № 0402-12 від 31 серпня 2009 р., за період з 1 липня 2009 р. до 8 червня 2010 р.

Результати перевірки оформлені актом від 8 червня 2010 р. № 1764/22/32332395 (далі - акт перевірки) (а.с. 9-18), відповідно до якого податковим органом встановлено порушення ТОВ спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями «ЄВРОЛАКТ» валютного законодавства, а саме ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21 червня 2010 р. № 0000042200, яким до позивача застосований штраф та пеня у загальному розмірі 592 670,84 грн. (а.с. 21).

Суд першої інстанції встановив, сторонами по справі не оспорювалось та як зазначено в акті перевірки, 9 липня 2009 р. позивач уклав договір комісії № 0907/09 з ВАТ «Вознесенський сиркомбінат», за умовами якого зобов'язувався від свого імені, в інтересах та за рахунок ВАТ «Вознесенський сиркомбінат», за винагороду, здійснити експорт товару.

На виконання зазначеного договору комісії, позивач уклав контракти з фірмою «Milk Products Trading Bvba» № 0402-11 від 10 липня 2009 р. і № 0402-12 від 31 серпня 2009 р. За умовами контрактів, позивач зобов'язувався поставити контрагенту - фірмі «Milk Products Trading Bvba» сухе незбиране молоко, а покупець зобов'язувався оплатити товар. Валютою контрактів сторонами обрано долари США. Строк виконання контрактів - № 0402-11 - до 24 січня 2010 р., № 0402-12 - до 3 березня 2010 р.

Відповідно до досліджених податковим органом під час перевірки вантажно-митних декларації, які перелічені на сторінках 5 і 6 акту перевірки (а.с. 13-14): за контрактом № 0402-11: № № 001959, 001960, 001961, всі від 28 липня 2009 р., за контрактом № 0402-12: № № 002345, 002346, всі від 4 вересня 2009 р., підтверджують факт переміщення позивачем товару та його митне оформлення за контрактами з фірмою «Milk Products Trading Bvba».

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, а сторонами по справі не оспорювалось, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», 180-денний строк, протягом якого позивач має зарахувати виручку в іноземній валюті на свій валютний рахунок, повинен обраховуватись з дати митного оформлення, що підтверджено ВМД, та яка припадає: за контрактом № 0402-11 - на 28 липня 2009 р., а за контрактом № 0402-12 - на 4 вересня 2009 р., внаслідок чого 180-денний строк сплинув 24 січня і 3 березня 2010 р. відповідно. Також суд першої інстанції встановив, що перевіркою зафіксовано те, що станом на час закінчення перевірки - 8 червня 2010 р., є заборгованість за цими контрактами у загальній сумі 207 500,0 доларів США, про відсутні заперечення позивача, як у скаргах при адміністративному оскарженні рішення, так і в адміністративному позову.

Також суд першої інстанції встановив, що сторонами по справі не оспорюється і той факт, що станом на 28 квітня 2010 р. - час надходження до податкового органу довідки позивача, у позивача відсутні за межами України валютні цінності, проте перевіркою встановлено, що на цей час позивач мав вищезазначену заборгованість з боку фірми «Milk Products Trading Bvba». За таких обставин суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу щодо порушення позивачем вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, внаслідок чого податковим органом правомірно застосовані штрафні санкції передбачені абз. 7 ч. 2 ст. 16 цього Декрету та п. 2 пп. 2.7. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 р. № 49 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2000 р. за № 209/4430 - в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову послався на наданий податковим органом розрахунок пені, відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та штрафних санкцій за невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна (а.с. 19-20), проти якого позивач не висловив заперечень та зауважень.

Доводи про безпідставність застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд першої інстанції не прийняв внаслідок їх безпідставності.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Єдиним доводом апеляційної скарги є відсутність правових підстав, на думку апелянта, застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому апеляційна скарга не містить жодних заперечень щодо встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи про порушення апелянтом вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», та відповідного нарахування пені та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Нарахування пені та застосування штрафних санкцій вчинене податковим органом на підставі ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та абз. 7 ч. 2 ст. 16 цього Декрету та п. 2 пп. 2.7. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 р. № 49 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2000 р. за № 209/4430, а форма, порядок та зміст самого рішення визначене Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», норми якого у цьому випадку, по відношенню до норм на підставі яких застосована пеня та штраф - є матеріально-процедурними, тобто необхідною умовою реалізації матеріальних регулятивних норм - норм про нарахування пені та застосування штрафу.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності посилань товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями «ЄВРОЛАКТ» на відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 70, 71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями «ЄВРОЛАКТ» залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко