Ухвала суду № 42017379, 22.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

22 грудня 2014 року м. Київ № 826/14541/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді – Добрівської Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в

особі Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного

управління Міндоходів у місті Києві

до

Державного підприємства Завод «Арсенал»

про

стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове

державне соціальне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Завод «Арсенал» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 889 196,96 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 14 жовтня 2014 року відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України протокольною ухвалою суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Під час розгляду справи в порядку письмового провадження до суду 14 жовтня 2014 року через канцелярію суду надійшло клопотання від Державного підприємства Завод «Арсенал» та 17 жовтня 2014 року через канцелярію суду надійшло клопотання від ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, за результатом розгляду яких суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

17 жовтня 2014 року від представника позивача надійшла письмова заява, в якій уповноважений представник виклав обставини щодо виникнення заборгованості відповідача та надав відповідні докази на їх підтвердження. Вказаною заявою представник позивача фактично змінив (збільшив) підстави звернення до суду без зміни предмету позову, що було підтверджено представником у судовому засіданні.

В судових засіданнях представники прокуратури і позивача позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві і доповненнях до неї.

Представник відповідача проти задоволення позову у визначеному прокурором розмірі заперечив, і визнавши факт наявності у підприємства заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування наполягав на неправильності визначеної суми боргу у зв’язку з неврахуванням здійсненої відповідачем часткової сплати недоїмки за спірний період.

20 листопада 2014 року від відповідача до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких уповноважений представник відповідача просив винести рішення з урахуванням вже сплаченої частини заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

20 листопада 2014 року суд на підставі ч.6 ст.128 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про розгляд справи представника відповідача та відсутністю необхідності допитати свідка або експерта у даній справі, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

27 листопада 2014 року від представника позивача надійшло письмове клопотання, в якому уповноважений представник позивача просив залишити позовну заяву без розгляду у частині стягнення з відповідача недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 023 198,71 грн. на підставі пункту 5 частини 1 статті 155 КАС України.

Згідно ч.2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина та держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь якій стадії адміністративного процесу.

Необхідність захисту інтересів держави, в тому числі, шляхом представництва її інтересів в суді покладено на органи прокуратури України статтею 121 Конституції України.

Статтею 121 Конституції України та статтями 35, 361 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що захист і представництво інтересів держави покладено на органи прокуратури. Згідно ст.361 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

За змістом частини 5 ст.361 Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Таким чином, прокурор може звертатися до суду з позовами про захист, зокрема інтересів держави, в яких обґрунтовує необхідність захисту, та самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави.

Прокурор Печерського району міста Києва представляє інтереси держави в особі ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, яка, в свою чергу, є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.

В підпункті 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Органом стягнення, у відповідності до приписів п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач – є суб’єктом владних повноважень, яка в даних правовідносинах реалізує повноваження надані їй Податковим кодексом.

Розглянувши подане клопотання, перевіривши повноваження представника позивача, дослідивши матеріали справи що стосуються вирішення заявленого клопотання, суд дійшов до висновку, що дане клопотання відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає задоволенню.

Право особи, яка бере участь у справі заявляти клопотання закріплено пунктом 3 частини 3 статті 49 КАС України.

Згідно частини 1 статті 51 КАС України крім прав та обов’язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

Положення цієї норми, відповідно до принципу диспозитивності, передбачає право позивача на порушення провадження в суді та право розпорядження своїми вимогами на свій розсуд.

Отже, підстави для відмови у задоволенні цього клопотання законодавством не передбачені, оскільки це є безумовним правом позивача.

З огляду на правову позицію позивача суд визнає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача про залишення адміністративного позову Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві до Державного підприємства Завод «Арсенал» в частині вимог про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 1 023 198,71 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ч.6 ст.128, п.5 ч.1 ст.155, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача задовольнити.

Залишити без розгляду позовну заяву по справі №826/14541/14 за позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві до Державного підприємства Завод «Арсенал» в частині вимог про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 1 023 198,71 грн.

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Н.А. Добрівська