Постанова № 42017373, 26.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 грудня 2014 року 10:00 справа №826/18382/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатигаз” як оператора Спільної діяльності між Публічним акціонерним товариством “Укргазвидобування”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Карпатигаз” та компанією Місен Ентерпрайзіс АБ (Misen Enterprises AB)

до

1. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

2. Зіньківського відділення Гадяцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області

3. Котелевського відділення Гадяцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області

4. Гадяцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області

5. Карлівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області

6. Полтавської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області

7. Лохвицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області

8. Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області

9. Краснокутського відділення Богодухівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області

10. Богодухівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області

11. Нововодолазької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області

12. Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області (Первомайський район)

13. Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області

14. Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області

15. Красноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області

про

скасування податкових повідомлень-рішень

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Карпатигаз”(далі по тексту – позивач, ТОВ “Карпатигаз”), як оператор Спільної діяльності між Публічним акціонерним товариством “Укргазвидобування” (далі по тексту – ПАТ “Укргазвидобування”), ТОВ “Карпатигаз” та компанією Місен Ентерпрайзіс АБ (Misen Enterprises AB) (далі по тексту – Спільна діяльність) за Договором про спільну діяльність від 10 червня 2002 року №3 (далі по тексту – ДСД), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту – відповідач 1, ДПІ у Шевченківському районі), Зіньківського відділення Гадяцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області (далі по тексту – відповідач 2, Зіньківське відділення Гадяцької ОДПІ), Котелевського відділення Гадяцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області (далі по тексту – відповідач 3, Котелевське відділення Гадяцької ОДПІ), Гадяцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області (далі по тексту – відповідач 4, Гадяцька ОДПІ), Карлівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області (далі по тексту – відповідач 5, Карлівська ОДПІ), Полтавської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області (далі по тексту – відповідач 6, Полтавська ОДПІ), Лохвицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області (далі по тексту – відповідач 7, Лохвицька ОДПІ), Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області (далі по тексту – відповідач 8, ДПІ у Балаклійському районі), Краснокутського відділення Богодухівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області (далі по тексту – відповідач 9, Краснокутське відділення Богодухівської ОДПІ), Богодухівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області (далі по тексту – відповідач 10 ,Богодухівська ОДПІ), Нововодолазької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області (далі по тексту – відповідач 11, Нововодолазька ОДПІ), Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області (Первомайський район) (далі по тексту – відповідач 12, Лозівська ОДПІ), Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області (далі по тексту – відповідач 13, ДПІ у Богородчанському районі), Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області (далі по тексту – відповідач 14, Чугуївська ОДПІ), Красноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області (далі по тексту – відповідач 15, Красноградська ОДПІ), в якому просить скасувати наступні податкові повідомлення-рішення: відповідача 1 від 05 листопада 2014 року №0015152202, №0015162201 та №0015172201, відповідача 2 від 13 листопада №0001852200, відповідача 3 від 13 листопада 2014 року №0001862200; відповідача 4 від 13 листопада 2014 року №0001842200; відповідача 5 від 14 листопада 2014 року №0001002200; відповідача 6 від 13 листопада 2014 року №0001992201; відповідача 7 від 14 листопада 2014 року №0002042200; відповідача 8 від 14 листопада 2014 року №0001492200; відповідача 9 від 14 листопада 2014 року №0000952200; відповідача 10 від 14 листопада 2014 року №0000962200; відповідача 11 від 12 листопада 2014 року №0001932200; відповідача 12 від 20 листопада 2014 року №0000142228; відповідача 13 від 17 листопада 2014 року №0000962200; відповідача 14 від 20 листопада 2014 року №0002042211; відповідача 15 від 21 листопада 2014 року №0000262200 та №0000302200.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/18382/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 11 грудня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідачів 1, 4, 5, 6, 7, 13 проти задоволення позовних вимог заперечили; представники решти відповідачів до суду не прибули.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників решти відповідачів та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 11 грудня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 05 листопада 2014 року №0015152202 згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пунктом 120.1 пункту 120 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 328.3 статті 328 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем плата за користування надрами на 32 877 910,59 грн., в тому числі за основним платежем – 26 302 328,47 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 6 575 582,10 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 05 листопада 2014 року №0015162201 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на 418 434,00 грн., в тому числі за основним платежем – 334 747,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 83 687,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 05 листопада 2014 року №0015172201 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 910 535,00 грн., в тому числі за основним платежем – 728 428,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 182 107,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Зіньківського відділення Гадяцької ОДПІ від 13 листопада 2014 року №0001852200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 263.1.1, 263.1.4 пункту 263.1, підпункту 263.2.1 пункту 263.2, підпункту 263.5.1 пункту 263.5 статті 263 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 643 895,54 грн., в тому числі за основним платежем – 1 315 116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 328 779,11 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Котелевського відділення Гадяцької ОДПІ від 13 листопада 2014 року №0001862200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 263.1.1, 263.1.4 пункту 263.1, підпункту 263.2.1 пункту 263.2, підпункту 263.5.1 пункту 263.5 статті 263 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 643 895,54 грн., в тому числі за основним платежем – 1 315 116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 328 779,11 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Гадяцької ОДПІ від 13 листопада 2014 року №0001842200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 263.1.1, 263.1.4 пункту 263.1, підпункту 263.2.1 пункту 263.2, підпункту 263.5.1 пункту 263.5 статті 263 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 643 895,54 грн., в тому числі за основним платежем – 1 315 116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 328 779,11 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Карлівської ОДПІ від 14 листопада 2014 року №0001002200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 263.1.1, 263.1.4 пункту 263.1, підпункту 263.2.1 пункту 263.2, підпункту 263.5.1 пункту 263.5 статті 263 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 643 895,54 грн., в тому числі за основним платежем – 1 315 116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 328 779,11 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ від 13 листопада 2014 року №0001992201 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 263.1.1, 263.1.4 пункту 263.1, підпункту 263.2.1 пункту 263.2, підпункту 263.5.1 пункту 263.5 статті 263 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 643 895,54 грн., в тому числі за основним платежем – 1 315 116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 328 779,11 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Лохвицької ОДПІ від 14 листопада 2014 року №0002042200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 263.1.1, 263.1.4 пункту 263.1, підпункту 263.2.1 пункту 263.2, підпункту 263.5.1 пункту 263.5 статті 263 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 643 895,54 грн., в тому числі за основним платежем – 1 315 116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 328 779,11 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Балаклійському районі від 14 листопада 2014 року №0001492200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 643 895,54 грн., в тому числі за основним платежем – 1 315 116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 328 779,11 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Краснокутського відділення Богодухівської ОДПІ від 14 листопада 2014 року №0000952200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 643 895,54 грн., в тому числі за основним платежем – 1 315 116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 328 779,11 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Богодухівської ОДПІ від 14 листопада 2014 року №0000962200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 643 895,54 грн., в тому числі за основним платежем – 1 315 116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 328 779,11 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Нововодолазької ОДПІ від 12 листопада 2014 року №0001932200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263, пункту 328.3 статті 328 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 643 895,54 грн., в тому числі за основним платежем – 1 315 116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 328 779,11 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ від 20 листопада 2014 року №0000142228 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 643 895,54 грн., в тому числі за основним платежем – 1 315 116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 328 779,11 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Богородчанському районі від 17 листопада 2014 року №0000962200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 643 895,54 грн., в тому числі за основним платежем – 1 315 116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 328 779,11 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ від 20 листопада 2014 року №0002042211 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263, пункту 328.3 статті 328 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 643 895,54 грн., в тому числі за основним платежем – 1 315 116,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 328 779,11 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Красноградської ОДПІ від 21 листопада 2014 року №0000302200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 326.2 статті 326 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 2 064 191,91 грн., в тому числі за основним платежем – 1 651 353,53 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 412 838,38 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Красноградської ОДПІ від 21 листопада 2014 року №0000262200 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 326.2 статті 326 Податкового кодексу України ДСД ТОВ “Карпатигаз” збільшено суму грошового зобов’язання за платежем - плата за користування надрами для видобування природного газу на 1 223 599,16 грн., в тому числі за основним платежем – 978 879,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 244 719,83 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 22 вересня 2014 року №1415/26-59-22-01/337504782 “Про результати документальної планової перевірки Договору про спільну діяльність від 10.06.2002 №3 – уповноважена особа товариство з обмеженою відповідальністю “Карпатигаз” 30162340 (код ЄДРПОУ 337504782) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року” (далі по тексту – акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік на загальну суму 334 747,00 грн.; та пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 728 428,00 грн., у тому числі за січень, лютий, квітень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень-березень, червень 2013 року; підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено плату за надра з видобутих вуглеводнів (газ природний) на загальну суму 26 302 328,47 грн., у тому числі за ІІІ-IV квартали 2012 року, січень-грудень 2013 року.

Встановлені в акті перевірки порушення щодо заниження податку на прибуток та податок на додану вартість мотивовані наступним: Договором про спільну діяльність від 10.06.2002 №3 ТОВ “Карпатигаз” безпідставно віднесено до складу інших витрат суми витрат, сплачені ТОВ “АІМ-ГРУП” за послуги, що не пов’язані з господарською діяльністю, виходячи з того, що акти здачі-прийняття робіт не містять детальної розшифровки про фактичний зміст та сутність наданих послуг, а за даними акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “АІМ-ГРУП” встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій.

Порушення щодо заниження податку на додану вартість обґрунтовані неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарським операціям із ТОВ “АІМ-ГРУП”, ПАТ “СМУ №24”, ТОВ “ДБЦ Нафтогаз”, ТОВ “Техно-Торг”, ТОВ “НВТ “Промтехсінтез”, у зв’язку із тим, що за даними актів перевірки та про неможливість проведення зустрічної звірки вказаних контрагентів вставлено порушення останніми вимог податкового законодавства в частині адміністрування податку на додану вартість та відсутність реальності господарських операцій по ланцюгам постачання; крім того встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту позивача та сумами податкових зобов’язань підприємств – постачальників згідно автоматизованої системи “Співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів”.

Встановлене в акті перевірки порушення щодо заниження плати за надра з видобутих вуглеводнів (газ природний) мотивоване тим, що ТОВ “Карпатигаз”, як уповноважена особа, у зв’язку із набранням чинності з 01 липня 2012 року доповнень до Податкового кодексу України, а саме підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263, стало платником плати за надра з видобутих вуглеводнів (газ природний, нафта, конденсат), однак не нараховувало та не сплачувало плату за надра з видобутих вуглеводнів (газ природний, конденсат) за весь обсяг видобутого природного газу зі зазначених в акті перевірки свердловин до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності.

Позивач вважає протиправними спірні податкові повідомлення-рішення, виходячи з наступного: спірні господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ТОВ “Карпатигаз” дотримано передбачені умови для формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, позивач не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни постачальниками; контрагенти-постачальники на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість; за умовами договору про спільну діяльність весь базовий обсяг видобутих вуглеводнів є власністю одного із учасників – ПАТ “Укргазвидобування”, власністю спільної діяльності є лише обсяг додаткових (понадбазових) вуглеводнів, видобутих спільною діяльністю понад базовий видобуток; нарахування та сплату плати за користування надрами з вказаних в акті перевірки базових обсягів видобутих вуглеводнів здійснює саме ПАТ “Укргазвидобування”, як окрема юридична особа в межах своєї господарської діяльності; ТОВ “Карпатигаз”, як оператор спільної діяльності нараховувало, подавало розрахунки та сплачувало плату за користування надрами з понад базових обсягів у повній відповідності до вимог чинного законодавства; крім того, позивачу нараховані грошові зобов’язання з плати за користування надрами у періодах, коли природний газ не видобувався.

Доводи відповідачів, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, виходячи зі змісту пред’явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з’ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції та установлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах спору в частині заниження податку на прибуток та податку на додану вартість слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ “Карпатигаз” та його контрагентами - ПАТ “СМУ №24”, ТОВ “ДБЦ Нафтогаз”, ТОВ “Техно-Торг”, ТОВ “НВТ “Промтехсінтез”, ТОВ “АІМ-ГРУП”, мету придбання та обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб’єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що на підставі договору від 13 вересня 2012 року №А-ЮЛ/20-147 ТОВ “Карпатигаз” замовило у ПАТ “СМУ №24” поставку матеріалів та роботи по будівництву вузла виміру вуглеводневої продукції УКПГ-1 Юліівського НГКР, Валківський район Харківської області.

На виконання умов вказаного договору ПАТ “СМУ №24” протягом лютого 2013 року виконало монтажні роботи на об’єкті на загальну суму 954 833,00 грн., у тому числі укладання трубопроводів, фарбування поверхонь, улаштування дорожнього покриття, виготовлення вузлів для технологічних трубопроводів, улаштування бетонних плит, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, довідками про вартість будівельних робіт, договірними цінами, локальними кошторисами.

ПАТ “СМУ №24” виписало податкову накладну від 28 лютого 2013 року №9 на загальну суму 954 833,00 грн., у тому числі податок на додану вартість – 159 139,00 грн.

На підставі договору про виконання робіт від 26 липня 2012 року №0/20-112, укладеного з ТОВ “ДБЦ Нафтогаз”, ТОВ “Карпатигаз” придбало геолого-тематичну продукцію “Проект дорозвідки Зачепилівського НГКР” та “Уточнений проект ДПР нафтових і нафтогазових покладів Новотроїцького НГКР”.

Згідно з технічним завданням, актами здачі-приймання науково-технічної продукції від 22 листопада 2012 року та 27 грудня 2012 року ТОВ “ДБЦ Нафтогаз” виконало роботи на тему “Проект дорозвідки Зачепилівського НГКР” та “Уточнений проект ДПР нафтових і нафтогазових покладів Новотроїцького НГКР”, зокрема: зібрання, обробка і аналіз сейсмічних, промислово-геофізичних, геолого-промислових даних по родовищу; проведення оцінки гідрогеологічних і термобаричних умов, уточнено будову Зачепилівського та Новотроїцького родовищ, розгляд запасів вуглеводнів родовища, обґрунтування кількості свердловин для розробки прокладів.

ТОВ “ДБЦ Нафтогаз” виписало позивачу податкові накладні від 22 листопада 2012 року №2 та №4, від 27 грудня 2012 року №6 та від 12 лютого 2013 року №2 на загальну суму 545 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість – 90 833,33 грн.

При цьому суд встановив, що повною назвою ТОВ “ДБЦ Нафтогаз” є ТОВ “Дослідно-будівельний центр нафтогазової галузі”.

Відповідно до договору поставки від 17 січня 2012 року №001370, від 01 лютого 2012 року №002467 та від 11 квітня 2012 року позивач придбав у ТОВ “Техно-Торг” витратні матеріали (картриджі, миші для ноутбуків, операційні системи, веб-камери, мережеві фільтри, джерела безперебійного живлення), що підтверджується видатковими накладними від 19 січня 2012 року №1370, від 06 лютого 2012 року №2467, від 17 квітня 2012 року №11122 та податковими накладними, перелік яких наведено на стор. 35 акта перевірки, на загальну суму 19 849,28 грн., у тому числі податок на додану вартість - 3 308,21 грн.

За договором поставки від 14 грудня 2011 року №10-18 позивач придбав у ТОВ “НВТ “Промтехсінтез” клапани регулюючі з пневмоприладом, що підтверджується видатковою накладною від 02 квітня 2012 року №РН-0000024, товарно-транспортною накладною на загальну суму 335 668,38 грн.; ТОВ “НВТ “Промтехсінтез” виписало податкову накладну від 02 квітня 2012 року №2 на суму 168 668,00 грн., у тому числі податок на додану вартість – 28 111,40 грн.

Між ТОВ “Карпатигаз” (клієнт) ТОВ “АІМ-ГРУП” (радник) укладено договори №0101/1 2012р., №010-008 від 28 серпня 2012 року, №0403/013 від 11 лютого 2013 року, , за умовами яких радник буде надавати послуги фінансового консультанта у зв’язку із наступними потенційними транзакціями: отримання об’єктом фінансування у банку, фондах прямих інвестицій та міжнародних фінансових організаціях; укладення клієнтом договорів фінансового лізингу з лізингодавцями, що містяться у переліку, наданому радником клієнту; надання клієнту послуг з щомісячного поновлення та супроводу фінансової моделі та аналізу; надання послуг щодо підготовки фінансової звітності; надання послуг з розробки принципів ведення управлінської звітності та відображення їх в обліковій політиці; надання послуг з фінансового моделювання та аналізу; надання послуг з комунікацій із потенційними інвесторами та супровід відповідної документації та інше.

Відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт, складених протягом січня – травня 2013 року, радник надав обумовлені договором послуги, зокрема з розробки фінансової моделі підприємства, послуги щодо укладання договору фінансового лізингу, розробки та удосконалення форм управлінської звітності.

ТОВ “АІМ-ГРУП” виписало позивачу податкові накладні, датовані січнем-травнем 2013 року, на загальну суму 1 756 067,80 грн., у тому числі податок на додану вартість – 292 677,97 грн.

Розрахунки між позивачем та постачальниками проводились у безготівковому порядку, що підтверджено копіями відповідних платіжних доручень та виписок банку.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об’єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зміст акта перевірки свідчить, що відповідачем не встановлено відсутність на момент перевірки у ТОВ “Карпатигаз” відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, відповідачем не наведено, а судом не встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних господарських операцій, не відповідають вимогам статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”; не встановлено таких обставин і в Акті перевірки.

Суд звертає увагу, що ймовірні порушення ними вимог податкового законодавства не позбавляють правового значення первинні документи, виписані вказаним підприємствами.

Висновки акта перевірки про, що акти здачі-прийняття робіт ТОВ “АІМ-ГРУП” не містять детальної розшифровки про фактичний зміст та сутність наданих послуг, суд вважає безпідставними, оскільки виконання наданих ТОВ “АІМ-ГРУП” послуг підтверджується наявними у справі актами прийому-передачi виконаних робіт (наданих послуг), які вiдповiдають вимогам статтi 9 Закону України “Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi” та мiстять необхiдну для цiлей оподаткування iнформацiю про змiст цих послуг, їх вартiсть. При цьому з цих документiв вбачається факт надання послуг за напрямами, вказаними у договорах.

При цьому суд звертає увагу, що за своїм економiко-юридичним змiстом послуга являє собою дiяльнiсть, результати якої не мають матерiального виразу, а реалiзуються та споживаються у процесi її здiйснення. Виходячи зi специфiки послуги як предмета господарської операцiї, у даному разi акт приймання-передачi наданих послуг з перелiком фактично поставлених послуг є достатнiм доказом, що пiдтверджує факт виконання такої господарської операцiї.

Досліджуючи питання пов’язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов’язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Сторонами визнається та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ “Карпатигаз” у межах ДСД здійснює діяльність у сфері видобутку корисних копалин (газ природний, нафта, конденсат.

Суд встановив, що товари і послуги придбані у ПАТ “СМУ №24”, ТОВ “ДБЦ Нафтогаз”, ТОВ “Техно-Торг”, ТОВ “НВТ “Промтехсінтез”, ТОВ “АІМ-ГРУП” з метою використання та використані у власній господарській діяльності позивача, зокрема: послуги фінансового консультанта, монтажно-будівельні роботи замовлялись з метою забезпечення здійснення діяльності ДСД з видобутку вуглеводнів, удосконалення технологічних схем видобутку, підготовки та транспортування газу і нафти, збільшення видобутку вуглеводнів тощо; витратні матеріали та клапани придбані з метою забезпечення роботи підприємства.

На підтвердження реальності господарських операцій, мети та фактичного використання придбаних послуг та товару у господарській діяльності позивач надав суду наступні докази: копії господарських договорів, актів приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг, актів приймання виконаних будівельних робіт, договірних цін, довідок про вартість виконаних робіт, локальних кошторисів, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортної накладної, замовлень на пошук та укладення договору фінансового лізингу, повідомлень щодо стану за пошуком та укладенням договору фінансового лізингу, укладених із ТОВ “ОТП Лізинг” договорів фінансового лізингу, платіжних доручень та виписок банку.

Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного надання послуг та поставки товару вказує, що ТОВ “Карпатигаз” здійснювало витрати на придбання у ПАТ “СМУ №24”, ТОВ “ДБЦ Нафтогаз”, ТОВ “Техно-Торг”, ТОВ “НВТ “Промтехсінтез”, ТОВ “АІМ-ГРУП” товарів та послуг для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Так само відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ПАТ “СМУ №24”, ТОВ “ДБЦ Нафтогаз”, ТОВ “Техно-Торг”, ТОВ “НВТ “Промтехсінтез”, ТОВ “АІМ-ГРУП” не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов’язань по спірним операціям та не вчиняли фактичних дій, спрямованих на виконання таких зобов’язань.

За таких підстав, суд вважає, що позивач правомірно формував витрати за перевірений період по взаємовідносинам з ПАТ “СМУ №24”, ТОВ “ДБЦ Нафтогаз”, ТОВ “Техно-Торг”, ТОВ “НВТ “Промтехсінтез”, ТОВ “АІМ-ГРУП” у зв’язку з придбанням у них товару та послуг.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акти податкових перевірок та неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, оскільки ймовірні порушення податкового законодавства постачальником не є підставою для нівелювання права покупця на віднесення до складу валових витрат вартості придбаних товарів/послуг за умови реальності господарських операцій.

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ПАТ “СМУ №24”, ТОВ “ДБЦ Нафтогаз”, ТОВ “Техно-Торг”, ТОВ “НВТ “Промтехсінтез”, ТОВ “АІМ-ГРУП” були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших документів, а також придбання товарів і послуг з метою провадження господарської діяльності, висновки акта перевірки про порушення норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на прибуток - протиправним.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит – це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв’язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ПАТ “СМУ №24”, ТОВ “ДБЦ Нафтогаз”, ТОВ “Техно-Торг”, ТОВ “НВТ “Промтехсінтез”, ТОВ “АІМ-ГРУП” товарів і послуг безпосередньо пов’язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ПАТ “СМУ №24”, ТОВ “ДБЦ Нафтогаз”, ТОВ “Техно-Торг”, ТОВ “НВТ “Промтехсінтез”, ТОВ “АІМ-ГРУП”, були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, на думку суду, ТОВ “Карпатигаз” правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ПАТ “СМУ №24”, ТОВ “ДБЦ Нафтогаз”, ТОВ “Техно-Торг”, ТОВ “НВТ “Промтехсінтез”, ТОВ “АІМ-ГРУП”, а висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими; тому збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість є протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 05 листопада 2014 року №0015162201 та №0015172201 є протиправними та підлягають скасуванню.

В частині висновків акта перевірки щодо заниження плати за надра з видобутих вуглеводнів (газ природний) суд звертає увагу на наступне.

Матеріали справи підтверджують, що 10 червня 2002 року ДК “Укргазвидобування” (правонаступником якого є ПАТ “Укргазвидобування”) (учасник 1) та ТОВ “Карпатигаз” (учасник 2) уклали договір про спільну діяльність, метою якого, з урахування додаткових угод до нього, є об’єднання зусиль та засобів сторін для досягнення спільної господарської мети – проведення комплексу робіт з геологічного вивчення, дослідно-промислової експлуатації та розробки родовищ нафти, газу, газового конденсату та родовищ інших копалин з метою отримання прибутку

Згідно з додатковою угодою №4 від 25 лютого 2011 року залучено до спільної діяльності залучено та включено до складу учасників договору компанію-нерезидента Місен Ентерпрайзіс АБ (Misen Enterprises AB) (учасник 3) та надано ТОВ “Карпатигаз” повноваження та прав представляти інтереси спільної діяльності,вчиняти дії від імені спільної діяльності і визнано оператором спільної діяльності.

ДСД укладено враховуючи, що учасник 1 отримав на законних підставах спеціальні дозволи та ліцензійні ділянки і здійснює по них діяльність з видобутку вуглеводнів, з метою забезпечення максимальної ефективності використання і збільшення прибутку вуглеводнів існує об’єктивна необхідність удосконалення технологічних схем видобутку, підготовки та транспортування газу і нафти, модернізації застарілої інфраструктури для видобутку та переробки вуглеводневої сировини.

За перевірений період позивач у межах Спільної діяльності за ДСД здійснював видобуток корисних копалин (природний газ, нафта, конденсат) на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, виданих ДК “Укргазвидобування” та на свердловинах (родовищах), перелік яких наведено в акті перевірки, зокрема Юліївські родовища, Шебелинське родовище, Березівське родовище, Котелевські родовища, Новотроїцькі родовища.

Як встановлено в акті перевірки, у період з 01 липня 2011 року по 20 червня 2012 року ТОВ “Карпатигаз” як оператор спільної діяльності не було платником плати за користування надрами з видобутку вуглеводневої сировини; з набранням чинності з 01 липня 2012 року доповнень до Податкового кодексу України, а саме підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263, стало платником плати за надра з видобутих вуглеводнів (газ природний, нафта, конденсат), однак не нараховувало та не сплачувало плату за надра з видобутих вуглеводнів (газ природний, конденсат) за весь обсяг видобутого природного газу із зазначених в акті перевірки свердловин до бюджету з єдиного поточного рахунку Спільної діяльності.

Відповідно до статті 262 Податкового кодексу України плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Підпункт 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України визначає, що платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), та за умови, що один з учасників договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи має відповідний спеціальний дозвіл.

Згідно з підпунктом 263.2.1 пункту 263.2 статті 263 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.

Відповідно до підпункту 263.2.2 пункту 263.2 статті 263 Податкового кодексу України

до об’єкта оподаткування належать: а) обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною; б) обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого підприємства, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл.

За правилами підпунктів 263.11.4, 263.11.5 пунктів 263.11 статті 263 Податкового кодексу України податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи подаються уповноваженою особою, визначеною відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, починаючи з календарного кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини з календарного місяця, що настає за кварталом/місяцем, у якому такий договір про спільну діяльність зареєстровано у контролюючих органах.

Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин або уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, які у податковому (звітному) періоді видобули природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) та реалізували суб’єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, у податковому розрахунку визначають податкові зобов’язання з урахуванням обсягів, визначених в актах приймання-передачі, та обсягів виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування. Акти приймання-передачі оформляються відповідно до типових договорів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі, про реалізацію природного газу у податковому (звітному) періоді, коли такий газ був видобутий, та не пізніше 8 числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, підписуються платником або уповноваженою особою та уповноваженим суб'єктом на підставі укладених ними господарських договорів.

Відповідно до підпункту 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов’язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

З наведених норм Податкового кодексу України слідує, що під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин є уповноважена особа договору про спільну діяльність, на яку покладено обов’язок нараховувати та вносити плату за користування надрами, подавати відповідні розрахунки з обсягів видобутих корисних копалин.

При цьому суд звертає увагу, що під час виконання ДСД об’єктом оподаткування плати за користування надрами по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої корисної копалини виключно у межах спільної діяльності.

Підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Висновки акта перевірки про не нарахування та не сплату позивачем плати за надра за весь видобутий обсяг вуглеводнів є помилковими та не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки за умовами ДСД весь базовий обсяг вуглеводнів, видобутий на діючих свердловинах є власністю ПАТ “Укргазвидобування” та не передається Спільній діяльності.

Матеріали справи свідчать, що згідно з пунктом 1.3 додатку №1 до ДСД та пункту 1.3 додатку №5 до ДСД власністю Спільної діяльності є лише обсяг додаткових (понадбазових) вуглеводнів, видобутих Спільною діяльністю понад базовий видобуток.

Разом з тим, ТОВ “Карпатигаз” як оператор спільної діяльності подавало податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин та вносило до бюджету з єдиного рахунку спільної діяльності плату за користування надрами, виходячи із обсягів видобутої корисної копалини за ДСД, тобто із понадбазових обсягів; у свою чергу базові обсяги вуглеводнів видобуто та ПАТ “Укргазвидобування” як окремою юридичною особою під час здійснення самостійної господарської діяльності.

Таким чином, за період з липня 2012 року по грудень 2013 року з базових обсягів видобутих вуглеводнів, щодо яких встановлено заниження плати за користування надрами на суму 26 302 328,47 грн., ПАТ “Укргазвидобування” самостійно нараховувало, декларувало та вносило до бюджету плату за користування надрами, що виключає обов’язок Спільної діяльності в особі оператора ТОВ “Карпатигаз” повторно оподатковувати базові обсяги видобутку вуглеводнів, які не стосуються ДСД.

Доказів на підтвердження того, що базові обсяги вуглеводнів, з яких в акті встановлено заниження плати за користування надрами, видобуто у межах Спільної діяльності, відповідачами до суду не надано.

Крім того, як вказує позивач, не спростовано відповідачами, Богодухівською ОДПІ, її Краснокутським відділенням та ДПІ у Богородчанському районі збільшено суму грошового зобов’язання з плати за користування надрами за періоди, коли видобуток корисних копалин ДСД взагалі не здійснювався.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки акта перевірки про порушення ТОВ “Карпатигаз” ДСД підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України та заниження плати за надра з видобутих вуглеводнів (газ природний) на загальну суму 26 302 328,47 грн. нормативно та документально не підтверджуються, а тому збільшення суми грошового зобов’язання за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу є протиправним.

Суд також звертає увагу, що у податковому повідомленні-рішенні від 05 листопада 2014 року №0015152202 ДПІ у Шевченківському районі безпідставно посилається норми пункту 328.3 статті 323 Податкового кодексу України, які регулюють сплату збору за спеціальне використання води, оскільки у межах спірних правовідносин позивач не є платником збору за спеціальне використання води.

Крім того, відповідачі не надали суду обґрунтованого розрахунку збільшеної суми грошового зобов’язання, який би дозволив дослідити механізм донарахування ТОВ “Карпатигаз” ДСД плати за користування надрами.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 05 листопада 2014 року №0015152202, Зіньківського відділення Гадяцької ОДПІ від 13 листопада 2014 року №0001852200, Котелевського відділення Гадяцької ОДПІ від 13 листопада 2014 року №0001862200, Гадяцької ОДПІ від 13 листопада 2014 року №0001842200, Карлівської ОДПІ від 14 листопада 2014 року №0001002200, Полтавської ОДПІ від 13 листопада 2014 року №0001992201, Лохвицької ОДПІ від 14 листопада 2014 року №0002042200, ДПІ у Балаклійському районі від 14 листопада 2014 року №0001492200, Краснокутського відділення Богодухівської ОДПІ від 14 листопада 2014 року №0000952200, Богодухівської ОДПІ від 14 листопада 2014 року №0000962200, Нововодолазької ОДПІ від 12 листопада 2014 року №0001932200, Лозівської ОДПІ від 20 листопада 2014 року №0000142228, ДПІ у Богородчанському районі від 17 листопада 2014 року №0000962200, Чугуївської ОДПІ від 20 листопада 2014 року №0002042211, Красноградської ОДПІ від 21 листопада 2014 року №0000302200 та Красноградської ОДПІ від 21 листопада 2014 року №0000262200 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Карпатигаз” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатигаз” як оператора Спільної діяльності між Публічним акціонерним товариством “Укргазвидобування”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Карпатигаз” та компанією Місен Ентерпрайзіс АБ (Misen Enterprises AB), задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 05 листопада 2014 року №0015152202, №0015162201 та №0015172201.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Зіньківського відділення Гадяцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області від 13 листопада №0001852200.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Котелевського відділення Гадяцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області від 13 листопада 2014 року №0001862200.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області від 13 листопада 2014 року №0001842200.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Карлівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області від 14 листопада 2014 року №0001002200.

7. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області від 13 листопада 2014 року №0001992201.

8. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лохвицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області від 14 листопада 2014 року №0002042200.

9. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області від 14 листопада 2014 року №0001492200.

10. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Краснокутського відділення Богодухівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області від 14листопада 2014 року №0000952200.

11. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Богодухівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області від 14 листопада 2014 року №0000962200.

12. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області від 12 листопада 2014 року №0001932200.

13. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області (Первомайський район) від 20 листопада 2014 року №0000142228.

14. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області від 17 листопада 2014 року №0000962200.

15. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області від 20 листопада 2014 року №0002042211.

16. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області від 21 листопада 2014 року №0000262200 та №0000302200.

17. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатигаз” як оператора Спільної діяльності між Публічним акціонерним товариством “Укргазвидобування”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Карпатигаз” та компанією Місен Ентерпрайзіс АБ (Misen Enterprises AB) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко