Постанова № 42016960, 23.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року

15 год. 40 хв.

Справа № 808/8720/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участі секретаря Рибакової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова підлога Україна»

про: стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області області (далі – позивач або ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова підлога Україна» (далі – відповідач або ТОВ «Промислова підлога Україна») про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 22703 грн. з рахунків ТОВ «Промислова підлога Україна» у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, про дату, час та місце розгляду справи відповідно до приписів частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається таким, що повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень чи будь-яких заяв до суду не надіслав, у зв’язку з чим суд визнав причину неявки представника відповідача неповажною.

Враховуючи подане клопотання представником позивача, відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова підлога Україна» як суб’єкт підприємницької діяльності юридична особа зареєстроване 03.03.2014, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19604146 від 14.11.2014, який міститься в матеріалах справи.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно довідки про заборгованість та даних облікової картки платника податків, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 22703 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов’язань з податку на додану вартість за поданими до ДПІ податковими деклараціями:

- податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 року від 22.09.2014, якою відповідачем самостійно задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 6462 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2014 року від 20.08.2014, якою відповідачем самостійно задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 12158грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2014 року від 21.07.2014, якою відповідачем самостійно задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 4083грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості ТОВ «Промислова підлога Україна» з податку на додану вартість становить 22703 грн.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

У відповідності до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 22703 грн., що самостійно визначена відповідачем згідно поданої до ДПІ податкової звітності, проте не сплачена відповідачем у строки, що передбачені Податковим кодексом України, є податковим боргом.

Пунктами 59.1 та 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення податкового боргу, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, вжила заходи передбачені статтею 59 Податкового кодексу України, а саме відповідачу була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога форми «Ю» № 681-25 від 19.08.2014, яка повернута на адресу ДПІ без вручення з відміткою відділення поштового зв’язку «організація не розшукана».

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до пунктів 95.1-95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України, не сплачено суму податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 22703 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 94, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова підлога Україна» (код ЄДРПОУ 39119434) у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислова підлога Україна» податковий борг з податку на додану вартість у сумі 22703 (двадцять дві тисячі сімсот три) грн. на р/р 31118029700007, отримувач УК у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район 14010100), код отримувача 38025409, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша