Постанова № 42016871, 18.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/7336/14

18 грудня 2014 року 11год. 35хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Дерманська К.О.

відповідача: представник Карленко Н.Т., Гончаренко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробний комплекс ЛТД" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про часткове скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2014 №0005102201, №0005092201-, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробний комплекс ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "М'ясопереробний комплекс ЛТД", ТОВ "МПК ЛТД") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) про визнання протиправними та часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0005102201 від 16.10.2014 року щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 313 426,00 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0005092201 від 16.10.2014 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 2 313 426,00 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 1 156 713,00 грн.

Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування в розмірі 2 313 426,00 грн., які обґрунтовані завищенням податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з CФГ "Саксагань", який не є виробником поставленої позивачу сільськогосподарської продукції, у зв'язку з чим не мав права на вписування податкових накладних за ставкою 20 %.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та надала пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві. Позивач вважає неправомірними висновки відповідача щодо безтоварності господарських операцій з CФГ "Саксагань". І лише в цій частині просить скасувати податкові повідомлення-рішення. Проти інших порушень, встановлених в ході перевірки, позивач не заперечує та не оскаржує податкові повідомлення-рішення в цій частині.

Представники відповідача позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити, та пояснили, що вважають оскаржувані рішення такими, що прийняті правомірно, у зв'язку із встановленими у ході проведеної перевірки порушеннями вимог податкового законодавства. Просять у задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

ТОВ "М'ясопереробний комплекс ЛТД" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 07.08.2009, видами його діяльності за КВЕД-2010, зокрема, є: виробництво олії та тваринних жирів (10.41), складське господарство (52.10), оптова торгівля молочними продуктами,яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33), що підтверджується Довідкою № 809979 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданою Головним управлінням статистики у Запорізькій області (а.с. 182, 183 т.1).

Судом встановлено, що у період з 04.08.2014 по 01.09.2014 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "М'ясопереробний комплекс ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013р., за результатами якої складено Акт від 22.09.2014 № 1008/08-28-22-01/36020655 (а.с.12-134 том 1).

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення п.п.14.1.18, абз. в) п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 196.1 ст. 196, п. 198.2 п. 198.4 абз. г) п. 198.5 ст.198, п. 200.1 ст. 200, п. 15 підрозділу 2 розділу Х Перехідних положень ПК України, в результаті чого зроблено висновок про завищення позивачем від'ємного значення по рядку 19 Декларації з ПДВ "Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" на загальну суму 3047515 грн.;

порушення п. 198.2 п. 198.4 п. 198.6 ст.198, п. 200.1 п. 200.3 п. 200.4 п. 200.14 ст. 200, п. 201.1 ст. 201, п. 15 підрозділу 2 розділу Х Перехідних положень ПК України, в результаті чого зроблено висновок про завищення позивачем по рядку 23.1 Декларації з ПДВ суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку в загальній сумі 2 641 820,00 грн.

За результатами проведеної перевірки, на підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

№ 0005102201 від 16.10.2014, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 047 515,00 грн. (а.с.9 том 1);

№ 0005092201 від 16.10.2014 р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 641 820,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 1 320 910,00 грн. (а.с.10 том 1).

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржує частково, а саме: податкове повідомлення-рішення № 0005102201 від 16.10.2014 р. на загальну суму зменшення розміру від'ємного значення - 2 313 426,00 грн., в тому числі: листопад 2012 - 897 247,00 грн.; грудень 2012 - 392 071,00 грн., січень 2013 - 18 125,00 грн., лютий 2013 - 1 005 983,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0005092201 від 16.10.2014р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 2 313 426,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1 156 713,00 грн. (тобто, в частині господарських операцій з CФГ "Саксагань").

Висновки Акту перевірки обґрунтовані тим, що контрагент позивача CФГ "Саксагань", який здійснив постачання соняшника, не є його виробником, у зв'язку з чим не мав права виписувати податкові накладні за ставкою 20 %, оскільки таке постачання не є першим постачанням зернових культур сільськогосподарським підприємством-товаровиробником, що обумовлено відсутністю у достатній кількості власних або орендованих земельних ділянок, договори оренди яких зареєстровані у встановленому законом порядку, для вирощування таких культур.

Суд вважає зазначені висновки необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувані рішення в цій частині є протиправними та підлягають скасуванню з наступних підстав.

Між позивачем та СФГ "Саксагань" існували взаємовідносини щодо здійснення поставки насіння соняшника, в підтвердження чого були укладені та виконані наступні договори:

Договір №М 593 від 07.11.2012 р. Умови поставки - СРТ - ТОВ "Агроінвест", Запорізька обл., м. Вільнянськ, пров. Матросова, 22.

Загальна кількість товару складає суму партій, кількість кожної партії та ціна на товарах зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Кількість переданого товару визначається шляхом зважування на ваговій покупця. Покупець здійснює оплату вартості отриманого товару протягом одного банківського дня з моменту передачі товару (а.с. 17-18 том 2).

На виконання умов вказаного договору відповідно до специфікацій № 1 від 07.11.2012, № 2 від 14.11.2012, № 3 від 23.11.2012, № 4 від 05.12.2012 (а.с.19-22 том 2) СФГ "Саксагань" поставлено позивачу соняшник врожаю 2012 року, про що виписані податкові накладні, видаткові накладні: накладна № 09-11-12 від 08.11.2012: кількість - 48,690 т., вартість - 231 277,50 грн. в т.ч. ПДВ 38 546,25 грн., податкова накладна № 9/2 від 08.11.2012; накладна № 10-11-12 від 09.11.2012: кількість - 146,520т., вартість - 695 970,00 грн. в т.ч. ПДВ 115 995,00 грн., податкова накладна № 10/2 від 09.11.2012; накладна № 11-11-12 від 12.11.2012: кількість - 167,780 т., вартість - 796955,00 грн. в т.ч. ПДВ 132 825,83 грн., податкова накладна № 11/2 від 12.11.2012; накладна № 14-11-12 від 13.11.2012: кількість - 151,580 т., вартість - 720 005,00 грн. в т.ч. ПДВ 120 000,83 грн., податкова накладна № 14/2 від 13.11.2012; накладна № 18-11-12 від 14.11.2012: кількість - 88,514 т., вартість - 420 441,50 грн. в т.ч. ПДВ 70 073,58 грн., податкова накладна № 18/2 від 14.11.2012; накладна № 22-11-12 від 16.11.2012: кількість - 169,968 т., вартість - 807 348,00 грн. в т.ч. ПДВ 134 558,00 грн., податкова накладна № 22/2 від 16.11.2012; накладна № 24-11-12 від 17.11.2012: кількість - 69,128 т., вартість - 328 358,00 грн. в т.ч. ПДВ 54 726,33 грн., податкова накладна № 24/2 від 17.11.2012; накладна № 25-11-12 від 18.11.2012: кількість - 19,536 т., вартість - 92 769,00 грн. в т.ч. ПДВ 15 466,00 грн., податкова накладна № 25/2 від 18.11.2012; накладна № 28-11-12 від 19.11.2012: кількість - 43,353 т., вартість - 205 926,74 грн. в т.ч. ПДВ 34 321,12 грн., податкова накладна № 28/2 від 19.11.2012; накладна № 32-11-12 від 20.11.2012: кількість - 21,123 т., вартість - 100 334,25 грн. в т.ч. ПДВ 16 722,37 грн., податкова накладна № 32/2 від 20.11.2012; накладна № 34-11-12 від 21.11.2012: кількість - 83,514 т., вартість - 396 691,50 грн. в т.ч. ПДВ 66 115,25 грн. податкова накладна № 34/2 від 21.11.2012; накладна № 41-11-12 від 23.11.2012: кількість - 87,433 т., вартість - 415 306,75 грн. в т.ч. ПДВ 69 217,79 грн., податкова накладна № 41/2 від 23.11.2012; накладна № 48-11-12 від 28.11.2012: кількість - 10,126 т., вартість - 48098,50 грн. в т.ч. ПДВ 8 016,42 грн., податкова накладна № 48/2 від 28.11.2012; накладна № 55-11-12 від 30.11.2012: кількість - 26,100 т., вартість - 123 975,00 грн. в т.ч. ПДВ 20 662,50 грн., податкова накладна № 55/2 від 30.11.2012; накладна № 09-12-12 від 05.12.2012: кількість - 22,350 т., вартість - 110 632,50 грн. в т.ч. ПДВ 18 438,75 грн., податкова накладна № 9/2 від 05.12.2012; накладна № 12-12-12 від 06.12.2012: кількість - 56,992 т., вартість - 281 763,90 грн. в т.ч. ПДВ 46 960,65 грн., податкова накладна № 13/2 від 06.12.2012; накладна № 17-12-12 від 07.12.2012: кількість - 59,126 т., вартість - 292 673,70 грн. в т.ч. ПДВ 48 778,95 грн., податкова накладна № 17/2 від 07.12.2012; накладна № 18-12-12 від 08.12.2012: кількість - 18,051 т., вартість - 89352,46 грн. в т.ч. ПДВ 14 892,08 грн., податкова накладна № 18/2 від 08.12.2012; накладна № 25-12-12 від 11.12.2012: кількість - 31,300 т., вартість - 154 935,00 грн. в т.ч. ПДВ 25 822,50 грн., податкова накладна № 25/2 від 11.12.2012; накладна № 32-12-12 від 13.12.2012: кількість - 31,620 т., вартість - 156 519,00 грн. в т.ч. ПДВ 26 086,50 грн., податкова накладна № 32/2 від 13.12.2012; накладна № 38-12-12 від 17.12.2012: кількість - 23,762 т., вартість - 117 621,90 грн. в т.ч. ПДВ 19 603,65 грн., податкова накладна № 38/2 від 17.12.2012; накладна № 41-12-12 від 19.12.2012: кількість - 31,200 т., вартість - 154 440,00 грн. в т.ч. ПДВ 25740,00 грн., податкова накладна № 41/2 від 19.12.2012; накладна № 43-12-12 від 21.12.2012: кількість - 28,700 т., вартість - 142 065,00 грн. в т.ч. ПДВ 23677,50 грн., податкова накладна № 43/2 від 21.12.2012; накладна № 34-12-12 від 14.12.2012: кількість - 52,177 т., вартість - 258 276,16 грн. в т.ч. ПДВ 43046,03 грн., податкова накладна № 34/2 від 14.12.2012; накладна № 44-12-12 від 22.12.2012: кількість - 52,217 т., вартість - 258474,16 грн. в т.ч. ПДВ 43079,03 грн., податкова накладна №44/2 від 22.12.2012; накладна № 45-12-12 від 23.12.2012: кількість - 22,400 т., вартість - 110 880,00 грн. в т.ч. ПДВ 18 480,00 грн., податкова накладна № 45/2 від23.12.2012; накладна № 47-12-12 від 27.12.2012: кількість - 45,412 т., вартість - 224 789,40 грн. в т.ч. ПДВ 37464,90 грн., податкова накладна № 47/2 від 27.12.2012; накладна № 01-01-13 від 21.01.2013: кількість - 21,970 т., вартість - 108 751,50 грн. в т.ч. ПДВ 18 125,25 грн., податкова накладна № 1/2 від 21.12.2013 (а.с.24-120, а.с.168-195 том 2).

Отримання товару підтверджується зазначеними видатковими накладними, на яких є підпис уповноваженої особи про прийняття товару.

Поставка товару підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Оплата за отриманий товар здійснена позивачем у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (а.с.121-167 том 2).

В подальшому товар був переданий позивачем ТОВ "Агропроінвест-08" відповідно до укладеного Договору на переробку давальницької сировини № М39 від 03.01.2012 (а.с.113-129 том 3), актами приймання-передачі (а.с.133-176 том 3).

07.02.2013 між ТОВ "М'ясопереробний комплекс ЛТД" (покупець) та СФГ "Саксагань" (продавець) укладено Договір № М 75 (а.с.200-201 том 2), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар - соняшник урожаю 2012 року. Умови поставки - СРТ - ТОВ "Агроінвест - 08", Запорізька обл., м. Вільнянськ, пров. Матросова, 22. Загальна кількість товару складає суму партій, кількість кожної партії та ціна на товарах зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Кількість переданого товару визначається шляхом зважування на ваговій покупця.

На виконання умов укладеного договору та відповідно до специфікації № 1 від 11.02.2013, специфікації № 2 від 13.02.2013, специфікації № 3 від 21.02.2013 (а.с.202-204 том 2) СФГ "Саксагань" поставлено соняшник врожаю 2012, в тому числі: накладна № 01-02-13 від 13.02.2013: кількість - 56,020 т., вартість - 285 702,00 грн. в т.ч. ПДВ 47 617,00грн., податкова накладна № 1/2 від 13.02.2013; накладна № 02-02-13 від 14.02.2013: кількість - 24,830 т., вартість - 126 633,00 грн. в т.ч. ПДВ 21 105,50грн., податкова накладна № 2/2 від 14.02.2013; накладна № 03-02-13 від 15.02.2013: кількість - 43,163 т., вартість - 220 131,30 грн. в т.ч. ПДВ 36 688,55грн., податкова накладна № 3/2 від 15.02.2013; накладна № 04-02-13 від 15.02.2013: кількість - 91,069 т., вартість - 464 451,90 грн. в т.ч. ПДВ 77 408,65 грн., податкова накладна № 4/2 від 15.02.2013; накладна № 05-02-13 від 17.02.2013: кількість - 70,910 т., вартість - 361 641,00 грн. в т.ч. ПДВ 60 273,50 грн., податкова накладна № 5/2 від 17.02.2013; накладна № 06-02-13 від 18.02.2013: кількість - 53,144 т., вартість - 271 034,40 грн. в т.ч. ПДВ 45 172,40 грн., податкова накладна № 6/2 від 18.02.2013; накладна № 07-02-13 від 19.02.2013: кількість - 25,910 т., вартість - 132 141,00 грн. в т.ч. ПДВ 22 023,50 грн., податкова накладна № 7/2 від 19.02.2013; накладна № 08-02-13 від 20.02.2013: кількість - 107,825 т., вартість - 549 907,50 грн. в т.ч. ПДВ 91 651,25 грн., податкова накладна ПН № 8/2 від 20.02.2013; накладна № 9-02-13 від 21.02.2013: кількість - 175,913 т., вартість - 897 156,30 грн. в т.ч. ПДВ 149 526,05 грн., податкова накладна № 9/2 від 21.02.2013; накладна № 10-02-13 від 22.02.2013: кількість - 24,330 т., вартість - 122 866,50 грн. в т.ч. ПДВ 20 477,75 грн., податкова накладна № 10/2 від 22.02.2013; накладна № 11-02-13 від 22.02.2013: кількість - 52,170 т., вартість - 263 458,50 грн. в т.ч. ПДВ 43 909,75 грн., податкова накладна № 11/2 від 22.02.2013; накладна № 12-02-13 від 23.02.2013: кількість - 161,917 т., вартість - 817 680,84 грн. в т.ч. ПДВ 136 280,14 грн., податкова накладна № 12/2 від 23.02.2013; накладна № 13-02-13 від 24.02.2013: кількість - 195,303 т., вартість - 986 280,14 грн. в т.ч. ПДВ 164 380,02 грн., податкова накладна № 13/2 від 24.02.2013; накладна № 14-02-13 від 25.02.2013: кількість - 79,110 т., вартість - 399 505,50 грн. в т.ч. ПДВ 66 584,25 грн., податкова накладна № 14/2 від 25.02.2013; накладна № 15-02-13 від 26.02.2013: кількість - 27,190 т., вартість - 137 309,50 грн. в т.ч. ПДВ 22 884,92 грн., податкова накладна № 15/2 від 26.02..2013 (а.с.202-240 том 2, а.с. 1 - 43 том 3).

Отримання товару підтверджується зазначеними видатковими накладними, на яких є підпис уповноваженої особи про прийняття товару.

Поставка товару підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Оплата за отриманий товар здійснена позивачем у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (а.с. 44-64 том 3).

Товар переданий позивачем ТОВ "Агропроінвест-08" відповідно до укладеного Договору на переробку давальницької сировини № М39 від 03.01.2012 (а.с.113-129 том 3), актами приймання-передачі (а.с.133-176 том 3).

Таким чином, судом встановлено, що придбаний позивачем у СФГ "Саксагань" соняшник був переданий ТОВ "Агропроінвест-08" відповідно до укладеного Договору на переробку давальницької сировини, що також не заперечується Актом перевірки.

Поставка соняшнику СФГ "Саксагань", його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі товарів, виписками банківських установ про перерахування коштів в рахунок оплати за товар, які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено в Акті перевірки.

Сплачені позивачем у ціні товару суми ПДВ у розмірі 2313426 грн. включені до складу податкового кредиту, в тому числі: листопад 2012 у сумі 897247 грн., грудень 2012 року у сумі 392071 грн., січень 2013 року у сумі 18125 грн., лютий 2013 року у сумі 1005983 грн. (а.с.92 том 1, стор. 82 акту перевірки).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які фіксують господарські відносин між позивачем та його контрагентами складені відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні".

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Безпосередній контрагент позивача на час здійснення відповідних господарських операцій був у встановленому законодавством порядку зареєстровані як платники ПДВ (а.с.166, 167 том 1).

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" та від 22 січня 2009 року "Булвес" АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Доводи відповідача про те, що СФГ "Саксагань", яке здійснило постачання соняшника, не є його виробником, у зв'язку з чим не мали право виписувати податкові накладні за ставкою 20 %, оскільки таке постачання не є першим постачанням зернових культур сільськогосподарським підприємством-товаровиробником, що обумовлено відсутністю у достатній кількості власних або орендованих земельних ділянок, договори оренди яких зареєстровані у встановленому законом порядку, для вирощування таких культур, суд вважає необґрунтованими.

Пунктом 15 розділу підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Згідно з підпунктом 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Питання регулювання відносин зі справляння фіксованого сільськогосподарського податку врегульовані главою 2 розділу ХІV Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 301.1 статті 301 Податкового кодексу України, платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому, згідно з пунктом 302.1 статті 302 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької чи іншої діяльності.

Тобто, кваліфікаційною вимогою для особи, яка претендує на набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, є частка сільськогосподарського товаровиробництва, яка повинна перевищувати 75 відсотків загального обсягу доходу суб'єкта господарювання. Для визначення частки враховується дохід від операцій з сільськогосподарською продукцією.

Відповідно до пункту 308.4 статті 308 Податкового кодексу України, дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включає доходи, отримані від: реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

Згідно з підпунктом 14.1.233 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сільськогосподарські угіддя - рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

Відповідно до підпункту 14.1.77 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, землі сільськогосподарського призначення для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції.

Таким чином, відповідно до норм Податкового кодексу України, для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку землі, що використовується сільськогосподарським товаровиробником для виробництва продукції рослинництва, повинні знаходитися у власності чи користуванні такого виробника, при цьому Кодексом не встановлено обов'язкової вимоги щодо наявності у товаровиробника правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки.

Отже, для розрахунку доходів від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва як таких, що можуть враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, можуть включатися доходи від продажу продукції рослинництва, вирощеної (виробленої) на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні особи на будь-яких умовах.

Нормами Податкового кодексу України не встановлено обмежень та заборони щодо використання земельних ділянок, незалежно від того, чи пройшли державну реєстрацію договори оренди таких земельних ділянок

Для цілей регулювання земельних відносин виникнення права оренди земельної ділянки пов'язане із фактом державної реєстрації відповідного договору, водночас, податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходить у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Зареєстрований належним чином договір оренди не може вважатися єдиним обов'язковим документом, що підтверджує правомірність перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку, а відтак, дефекти оформлення відповідного договору не можуть впливати на правильність врахування доходів від реалізації продукції рослинництва при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, у зв'язку з чим продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником фіксованого сільськогосподарського податку в юридичної та/або фізичної особи, є сільськогосподарською продукцією в розумінні глави 2 розділу ХІV Податкового кодексу України незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої земельної ділянки, а тому відповідно, така продукція повинна враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва у розмірі 75 відсотків, необхідної для набуття та підтвердження особою статусу платника сільськогосподарського товаровиробника і за таких обставин відсутні будь-які підстави для розмежування сільськогосподарської продукції на ту, що отримана на належно оформлених земельних ділянках, право оренди яких зареєстровано, та на ту, що вирощена на ділянках, оренда інше право користування яким оформлені з недоліками.

Отже, перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва, встановлений статтею 301 Податкового кодексу України і цей критерій дотримується в тому разі, якщо продукція рослинництва вирощена на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні платника податку, незалежно від стану державної реєстрації договорів оренди відповідних ділянок.

Як встановлено судом, СФГ "Саксагань" зареєстровано як платник фіксованого сільськогосподарського податку з 01.01.2012 (а.с.169 том 1), його видами діяльності за КВЕД-2100, зокрема, є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11) (а.с. 140-146 том 1).

Згідно довідки Криворізького відділу ДРФ ДП "ЦДЗК", станом на 02.11.2012 у СФГ "Саксагань" обліковувались земельні ділянки загальною площею 3250,20 га. (а.с.170 том 1).

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що доводи відповідача про завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з СФГ "Саксагань" є необґрунтованими, а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення в цій частині є протиправними та підлягають скасуванню, а зокрема, слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005102201 від 16.10.2014 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 313 426,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005092201 від 16.10.2014 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 313 426,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1 156 713,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005102201 від 16.10.2014 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 313 426,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005092201 від 16.10.2014 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 313 426,00 грн.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробний комплекс ЛТД" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька