Постанова № 42016580, 22.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 р. Справа № 804/5978/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.14 року ТОВ «СТЕЛС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області №10120/10/04-62-18-02-25 від 15.04.2014 року про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС» за березень 2014 року податковою звітністю;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС» з податку на додану вартість за березень 2014 року датою фактичного отримання, тобто 15.04.2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС» з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, в тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС».

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 16.04.2014 року ТОВ «СТЕЛС» отримало рішення Відповідача, оформлене листом № 10120/10/04-62-18-02-25 від 15.04.2014 року про невизнання податковою звітністю декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року у зв'язку з позбавленням ТОВ «СТЕЛС» статусу платника ПДВ згідно акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Вважають, що відповідачем неправомірно визначено в оскаржуваному рішенні про порушення підприємством норм ст. 48 Податкового кодексу України, оскільки рішення ДПІ на підставі якого позивач був позбавлений статусу платника ПДВ було скасоване рішенням суду, яке набрало законної сили. У зв'язку з наведеним вважають, що відповідач безпідставно не визнав податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року, тому рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області №10120/10/04-62-18-02-25 від 15.04.2014 року є протиправним, а податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію датою її подання та відобразити зазначені в ній показники в картці особового рахунку підприємства.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив задовольнити позов із вказаних в ньому підстав.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи (а.с. 73-74). З наданих до суду заперечень свідчить, що згідно з обліковою справою ТОВ «CТЕЛС» свідоцтво платника ПДВ анульовано податковим органом на підставі рішення ДПІ від 19.11.2013 року, у зв'язку з чим, відповідачем правомірно не визнано податкову декларацію з ПДВ за березень 2014 року, як податкову звітність. За вказаних обставин просять відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомляв, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав.

Відповідно до положень ч. 4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням наведеного та відповідно до ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при прийнятті рішення виходить з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 15.04.2014 року засобами поштового зв'язку позивачем до ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року, яка була вручена відповідачеві 15.04.2014 р. (а.с. 9-11).

16.04.2014 року ТОВ «СТЕЛС» отримало рішення Відповідача, оформлене листом № 10120/10/04-62-18-02-25 від 15.04.2014 року, з тексту якого свідчить, що податкова декларація не вважається податковою звітністю, оскільки підприємство позбавлено статусу платника ПДВ згідно акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19.11.2013 року (а.с. 12).

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), а також Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 р. за № 2094/24626.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Згідно п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.8 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Приписами п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом Державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

Пунктом 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування відємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Таким чином, зі змісту наведених вище норм податкового законодавства, стаття 48 не містить такої підстави для відмови у невизнанні податкової декларації податковою звітністю, а саме: наявність прийнятого податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та виключення з реєстру платників податків.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вищевказана відмова у невизнанні податкової декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2014 р., викладена у рішенні №10120/10/04-62-18-02-25 від 15.04.2014 року, є протиправною і суперечить вищенаведеним нормам ст.ст.48,49 Податкового кодексу України.

Слід також зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було оскаржено в судовому порядку рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1002/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року по справі № 804/709/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС» до Державного реєстратора Реєстраційної служби ДМУЮ Смирного О.С., ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, позовні вимоги ТОВ «СТЕЛС» задоволені в повному обсязі, рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 1002/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визнано протиправним та скасовано, зобов'язано поновити ТОВ «СТЕЛС» в реєстрі платників податку на додану вартість (а.с. 62-65). Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року, без змін (а.с. 81-82).

Згідно з абз. 4 п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що станом на день подання податкової декларації з ПДВ за березень 2014 р. (15.04.2014 р.) тривала процедура судового оскарження рішення контролюючого органу та у цей період позивач зобов'язаний був подавати податкові декларації з ПДВ до дня набрання вказаним судовим рішенням законної сили, у зв'язку з чим відмова відповідача у невизнанні податкової декларації з ПДВ за березень 2014 р. як податкової звітності позивача, є безпідставною та необґрунтованою, прийнятою без врахування норм абз. 4 п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 49.12.2 пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

З огляду на наведене, посилання відповідача як на підставу неприйняття податкової декларації позивача на відсутність останнього у реєстрі платника ПДВ як такого, є необґрунтованою, оскільки, у відповідності до норм Податкового кодексу України не існує такої підстави для відмови у прийнятті податкової звітності як анулювання реєстрації платника ПДВ.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до роз'яснень, викладених в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. №1172/11/13-10, у разі набрання законної сили рішенням про задоволення вимог про визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Тобто, таке рішення податкового органу не створює будь - яких правових наслідків, тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано всі обставини, що мають значення для його прийняття.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З огляду на вищевикладене, є безпідставними посилання відповідача на відмову у невизнанні податкової декларації з ПДВ за березень 2014 р. у зв'язку з тим, що відносно позивача прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Відповідно до пункту 49.13. статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

З огляду на викладене, суд вважає, що необхідним заходом для належного захисту прав платника податків є зазначення дати, з якої податкова декларація вважається поданою платником до органу державної податкової служби, і враховуючи наявний спір, зобов'язати відповідача прийняти таку декларацію датою її фактичного отримання - 15.04.2014 року.

Відповідно до Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 р. за № 217/24994, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень:1) за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4 грудня 2013 року № 760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2013 року за № 2193/24725; 2) за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 19 вересня 2013 року № 493/815, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 вересня 2013 року за № 1667/24199.

У разі несплати або неповної сплати митних платежів у встановлений строк такі платежі стягуються в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України. На суми податкового боргу органом Міністерства доходів і зборів формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 576 «Про затвердження Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків».

Таким чином, наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток та електронних баз податкової звітності правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету та задекларовані платником податків показники.

З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС» з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в інтегрованій картці платника податків ТОВ є також обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як вбачається із наданих відповідачем суду заперечень, останнім не надано суду жодних доказів та не наведено будь-яких підстав щодо законності та правомірності невизнання податковим органом податкової декларації позивача з ПДВ за березень 2014 р. податковою звітністю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що контролюючий орган протиправно відмовив позивачеві у визнанні його податкової декларації з ПДВ за березень 2014 р. податковою звітністю, тобто не у спосіб, що визначений нормами Конституції та законів України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що відповідачем не надано обґрунтованих та достовірних доказів правомірності прийняття рішення №10120/10/04-62-18-02-25 від 15.04.2014 року про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року податковою звітністю, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 15.04.2014 р. № №10120/10/04-62-18-02-25 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області №10120/10/04-62-18-02-25 від 15.04.2014 року про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС» за березень 2014 року податковою звітністю.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області (49061, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, 25, код ЄДРПОУ 20288807) прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС» (код ЄДРПОУ 32649802) з податку на додану вартість за березень 2014 року датою фактичного отримання, тобто 15.04.2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області (49061, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, 25, код ЄДРПОУ 20288807) відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС» з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності в тому числі в інтегрованій картці платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «СТЕЛС» (код ЄДРПОУ 23940869, 49042, м. Дніпропетровськ, вул.. Аеропорт б. 42) витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн.. 08 коп.).

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева