Рішення № 42016394, 02.12.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/1603/2014 Головуючий в І інстанції: Булах Є.М.

Категорія: 27 Доповідач: Фурман Т.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року грудня місяця 02 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Фурман Т.Г.Суддів:Пузанової Л.В. Чиркової К.Г.При секретарі:Бараш Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 13 лютого 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду з вказаним позовом, вказуючи на те, що 22.11.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 70469,00 швейцарських франків з розрахунку 8,49 % річних на строк з 22.11.2006 по 22.11.2017 року.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором 23.11.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно: трикімнатна квартира загальною площею 96,0 кв.м., жилою площею - 55,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк», яке є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, до ПАТ «Дельта Банк» перейшли права вимоги, як кредитора, до відповідачів по справі.

Посилаючись на те, що позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 15.01.2013 року утворилась заборгованість перед банком, яка за курсом НБУ становить 708 537,28 грн., банк просив суд стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 708 537,28 грн.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 708 537,28 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_6, а саме: нерухоме майно - трикімнатну квартиру загальною площею 96,0 кв.м., жилою площею - 55,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження; стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 3441 грн.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 13 лютого 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на корить публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 708 537,28 грн., яка складається з: за додатковою угодою № 11081965001 суми заборгованості за кредитом - 499 741,53 грн., суми заборгованості по відсоткам - 195 234,95 грн.; за кредитним договором № 11081965000 заборгованості по відсоткам - 13 560,79 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 3441 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» просить рішення суду в частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, зазначаючи, що висновки суду щодо неповідомлення іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки та передчасності заявлених банком вимог не відповідають обставинам справи та суперечать вимогам ст. 35 Закону України „Про іпотеку" і умовам іпотечного договору.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7, який діє від імені ОСОБА_6, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В апеляційному порядку апеляційним судом перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Відмовляючи у звернені стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції послався на неповідомлення банком іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки та передчасність заявлених вимог.

Проте, з такими висновками суду погодитись на можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту №11081965000 від 22.11.2006 року (далі - кредитного договору), укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5, останній отримав кредит у сумі 70469,00 швейцарських франків, що було еквівалентно 286204,63 грн. за курсом НБУ на день укладення договору, зі строком повернення кредитних коштів не пізніше 22.11.2017 року та сплатою відсотків у розмірі 8,49% річних /а.с.6-12/.

ОСОБА_5 ознайомився та погодив особистим підписом графік погашення заборгованості за кредитним договором №11081965000 від 22.11.2006 року, який є невід'ємною частиною вказаного договору/а.с.13-14/.

Згідно договору іпотеки б/н від 23.11.2006 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6, остання в забезпечення належного виконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором №11081965000 від 22.11.2006 року, надала банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею - 96,0 кв.м., житловою площею - 55,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.15-19/.

Відповідно до п. 2.1.1 договору іпотеки, у разі порушення або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

З розділу 4 договору іпотеки, вбачається, що у разі порушення умов кредитного договору та прийняття рішення банком про звернення стягнення на предмет іпотеки, останній надсилає іпотекодавцю та боржнику повідомлення, оформлене згідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку». У разі невиконання вимог, зазначених в повідомленні, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки.

Додатковою угодою №11081965001 від 25.02.2009 року до кредитного договору №11081965000 від 22.11.2006 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5, змінено схему погашення кредиту, згідно якої з дати підписання додаткової угоди позичальник зобов'язався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в розмірі 685,00 шв. франків в день сплати ануїтетного платежу 25 числа кожного календарного місяця строку кредитування. А також подовжено строк користування кредитом до 22.11.2021 року /а.с.20-21/.

Згідно договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеного 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник АКІБ «УкрСиббанк») як первісним кредитором та ПАТ «Дельта Банк» як новим кредитором, акту прийому-передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року, до ПАТ «Дельта Банк» від ПАТ «УкрСиббанк» перейшло право вимоги первісного кредитора до ОСОБА_5 за договором №11081965000/001 від 25.02.2009 року. /а.с.26,183-191/.

Станом на 15.01.2013 року у ОСОБА_5 утворилась заборгованість перед банком, яка становить 708 53,28 грн. та складається з: за додатковою угодою № 11081965001 суми заборгованості за кредитом - 499 741,53 грн.; суми заборгованості за відсотками - 195 234,95 грн.; за кредитним договором №110819б5000 - заборгованості за відсотками - 13 560,79 грн.

Розмір заборгованості, за розрахунками наданими позивачем, перевірений судом, який встановив, що нарахування вказаних сум відповідає умовам кредитного договору та додатковій угоді до нього, та ні позичальником, ні іпотекодавцем не оспорюється.

Відповідно до досудової вимоги від 24.10.2012 року за вих. №48.4-10/6832/12 про порушення основного зобов'язання банк повідомляв іпотекодавця ОСОБА_6 про неналежне виконання позичальником ОСОБА_5 взятих на себе зобов'язань та повідомляв про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки /а.с.25/.

Цю вимогу банк направив на адресу іпотекодавця 06.11.2012 р /а.с. 52-53/.

Зазначені обставини відповідачами належними та допустимим доказами не спростовані.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Для цього положення ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та умови іпотечного договору зобов'язують іпотекодержателя надіслати іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Враховуючи, що за обставинами справи, в межах наданих доказів, встановлено, що банк направив іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення у відповідності до вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», та зважаючи на те, що ні цим законом, ні умовами іпотечного договору не передбачено обов'язковість забезпечення отримання іпотекодавцем цієї вимоги, колегія суддів вважає, що висновки суду про не доведення отримання ОСОБА_6 вищезазначеного повідомлення є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Крім того, посилання суду на те, що повідомлення про звернення стягнення було складене раніше, ніж було надіслане відповідачці є необґрунтованим, оскільки чинним законодавством не передбачено відправка повідомлення саме в день його складання.

Вважаючи, що поданий банком до суду позов є передчасним і виключає звернення стягнення на предмет іпотеки, суд не врахував, що згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, інше договором або законом не встановлено, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 Закону України „ Про іпотеку" положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку та те, що ні у встановлений законом тридцятиденний строк та в послідуючому, позичальник зобов'язання за кредитним договором не виконав, будь-які виплати припинив і в судові засідання, будучи повідомленим належним чином, не з'являвся, така поведінка боржника, на думку колегії суддів, свідчить, що вимога банку залишена ним, аналогічно і іпотекодавцем без задоволення і дає підстави іпотекодержателю розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині з наведених вище підстав.

Звертаючи стягнення на предмет іпотеки та визначаючи загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, колегія суддів виходить із зазначеної позивачем суми заборгованості, розмір якої відповідачами не спростований та вимог ст. 7 Закону України „ Про іпотеку" з цього приводу і вважає, що за рахунок предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1, опис якої викладений в п. 1.3 іпотечного договору, ПАТ „Дельта Банк" має право задовольнити суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 708 537,28 грн.;. яка складається з: за додатковою угодою № 11081965001 суми заборгованості за кредитом - 499 741,53 грн., суми заборгованості по відсоткам - 195 234,95 грн.; за кредитним договором № 11081965000 заборгованості по відсоткам - 13 560,79 грн.

Реалізацію предмета іпотеки, на який звертається стягнення, провести шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження" з дотриманням вимог цього Закону, в тому числі і щодо визначення вартості, оцінки предмета іпотеки, оскільки ч. 2 ст. 43 Закону України „Про виконавче провадження" не виключає такий порядок визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства щодо справедливості та розумності.

Оскільки у іпотекодавця знаходиться інше, ніж передане в іпотеку, майно, що підтверджується належними доказами, Закон України „Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не підлягає застосуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 13 лютого 2014 року в частині відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22 листопада 2006 року, укладеним між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», та ОСОБА_5, що складає 708 537,28 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_8, а саме: нерухоме майно - трикімнатну квартиру, загальною площею 96,0 кв.м., жилою площею 55,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: