Ухвала суду № 42015165, 26.12.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

26 грудня 2014 р.

Справа № 902/804/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Яремчука Ю.О., розглянувши заяву комунального підприємства "Енергоресурс" №667 від 15.12.2014 року про розстрочення виконання рішення суду від 07.08.2014 року у справі №902/804/14

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( вул. Б. Хмельницького,6, м. Київ, 01001)

до:Міського комунального підприємства "Енергоресурс" ( вул. Леніна, буд.41, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100)

про стягнення 79484,74 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

При секретарі судового засідання Головаченко Т.В.

Представники сторін не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 07.08.2014 року у справі № 902/804/14 позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до міського комунального підприємства "Енергоресурс" про стягнення 79 484,74 грн. заборгованості задоволено частково. Вирішено стягнути з міського комунального підприємства "Енергоресурс" ( вул. Леніна, буд.41, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100, код ЄДРПОУ 32644469) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( вул. Б. Хмельницького,6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) 44 544,77 грн. пені; 2 247,37 грн. інфляційних втрат; 13 601,98 грн. 3% річних; 1827, 00 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2014 року та постановою ВГСУ від 02.12.2014 року рішення господарського суду Вінницької області від 07.08.2014 залишено без змін.

18 грудня 2014 року від міського комунального підприємства "Енергоресурс" до суду надійшла заява №667 від 15.12.2014 року про розстрочення виконання рішення суду від 07.08.2014 року у справі №902/804/14.

Ухвалою суду від 19.12.2014 року дану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.12.2014 року.

В судове засідання 26.12.2014 року представники сторін не з'явились, про дату, місце та час проведення судового засідання останніх було повідомлено завчасно та належним чином - ухвалою суду від 19.12.2014 року, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про можливість проведення судового засідання без участі представників сторін, оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду заяви №667 від 15.12.2014 року про розстрочення виконання рішення суду від 07.08.2014 року у справі №902/804/14.

Розглянувши в судовому засіданні заяву про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Міське комунальне підприємство "Енергоресурс" посилається на важке фінансове становище, що спричинено необхідністю погашення заборгованості за спожитий природний газ у 2013/2014 опалювальному періоді та поточного споживання у 2014/2015 періоді; активним виконанням урядових програм ефективного споживання енергії шляхом переходу на альтернативні джерела опалення та зменшення споживання природного газу. Враховуючи тенденцію постійного зростання цін на природний газ, з метою скорочення споживання газу, підприємство отримало ліцензію для роботи котелень на альтернативному паливі, здійснює ряд заходів для реконструкції теплових пунктів для роботи на твердопаливних котлах, що тягне за собою чималі фінансові витрати. У 2014 році підприємством вкладено 733 000,00 грн. для придбання необхідного обладнання для налагодженої та економної роботи котелень.

З огляду на викладене, МКП "Енергоресурс" посилається на фінансову неспроможність виконати рішення суду від 07.08.2014 року по справі №902/804/14 та просить розстрочити його виконання на п'ять років.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю. Мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України у постанові від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вищезазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки або розстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Разом з тим законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Наведені заявником підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, значні фінансові витрати, відсутність грошових коштів, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочки виконання судового рішення, оскільки вони носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка за приписами статті 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову фінансову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні суті статті 121 Господарського кодексу України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

На думку суду долучені до заяви про розстрочку виконання докази не підтверджують викладені у заяві обставини.

При розгляді заяви про розстрочку виконання рішення суд також приймає до уваги наступні положення законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

З врахуванням викладеного вище суд приходить до висновку про те, що наведені заявником обставини та надані документи в якості підстави для розстрочки виконання рішення є непереконливими, не підтверджують неможливості чи ускладнення виконання рішення суду і даний випадок не може розцінюватись як винятковий, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

Таким чином заява міського комунального підприємства "Енергоресурс" №667 від 15.12.2014 року про розстрочення виконання рішення суду від 07.08.2014 року у справі №902/804/14 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 87, 115, 121 ГПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви №667 від 15.12.2014 року Міського комунального підприємства "Енергоресурс" про розстрочення виконання рішення суду від 07.08.2014 року у справі №902/804/14.

Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул. Б. Хмельницького,6, м. Київ, 01001)

3 - відповідачу ( вул. Леніна, буд.41, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100)