Ухвала суду № 42015069, 03.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року м. Київ К/9991/68992/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Споживчого товариства «ІБР»

та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.09.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012

у справі № 0670/4936/12 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

до Споживчого товариства «ІБР»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.09.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012, позов задоволено: стягнуто з СТ «ІБР» на користь держави в особі Чуднівської МДПІ Житомирської області державної податкової служби податковий борг в сумі

124690,77 грн.

У касаційній скарзі Споживче товариство «ІБР» просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право щодо подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

За визначенням підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України (ПК) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 ПК орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 цієї статті встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з абзацом 1 пункту 95.3 стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 ст. 95 ПК).

У судовому процесі встановлено, що за позивачем рахується податковий борг у сумі 124690,77 грн., який складається із: 122512,64 грн. - податкове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 06.04.2010 № 000010/2300/0; 28,13 грн. - пеня, нарахована на суму податкового боргу; 2150,00 грн. - самостійно узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток за податковою декларацією за І квартал 2012 року.

За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 у справі № 2а-7051/10/0670 у задоволенні позову СТ «ІБР» до ДПІ у Чуднівському районі Житомирської області відмовлено.

Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 5 ст. 254 цього Кодексу встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Враховуючи те, що відповідач на дату звернення податкового органу до суду з позовом не погасив суму податкового боргу, суди попередніх інстанцій, застосувавши вищенаведені правові норми, зробили правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог та правомірно стягнули суму податкового боргу.

Доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Споживчого товариства «ІБР залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев