Ухвала суду № 42014838, 19.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 року м. Київ К/800/18628/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Бутенка В.І.,

Олексієнка М.М.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, третя особа - Головне управління юстиції у місті Києві, про визнання дій протиправними, скасування постанови,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_4 пред'явив в суді позов про визнання протиправними дій Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - Управління ДВС) щодо проведення перевірки зведеного виконавчого провадження ВП № 33309876 з порушенням норм Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) та Порядку витребування та проведення перевірки виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 1 грудня 2004 року № 136/5 (далі - Порядок № 136/5); скасування прийнятої за її результатами 4 березня 2013 року постанови № 7.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування прийнятих ними рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач та третя особа заперечень на касаційну скаргу не подали.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відділі державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві (далі - Відділ ДВС) перебуває зведене виконавче провадження ВП № 33309876, яке містить в собі, зокрема, виконавче провадження ВП № 32475318 щодо стягнення з ТОВ «Гриф Девелопмент інвестмент» на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 37274, 82 гривні та виконавче провадження ВП № 33644523 щодо стягнення з цього ж товариства на користь ОСОБА_4 183478, 45 гривень вартості майна, що належить до виплати у зв'язку з виключенням його зі складу учасників товариства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 серпня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-28/10269-2012 про банкрутство ТОВ «Гриф Девелопмент інвестмент» та введено мораторій на задоволення вимог його кредиторів, у зв'язку з чим, постановою головного державного виконавця Відділу ДВС від 17 вересня 2012 року зупинено виконавче провадження ВП № 33644523 щодо стягнення з цього товариства на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 183478, 45 гривень.

22 листопада 2012 року старшим державним виконавцем Відділу ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 32475318 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 37274, 82 гривні.

24 січня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Державної виконавчої служби України з вимогою здійснити перевірку законності дій державного виконавця, вчинених в межах зведеного виконавчого провадження ВП № 33309876.

4 березня 2013 року на виконання доручення Державної виконавчої служби України від 22 лютого 2013 року № Б-1076/3.3, Б-2479/3.3 начальником Управління ДВС проведено перевірку матеріалів зазначеного виконавчого провадження про стягнення коштів з ТОВ «Гриф Девелопмент інвестмент» на користь фізичних та юридичних осіб, в ході якої надано оцінку діям державного виконавця, вчиненим в рамках цього виконавчого провадження, та порушень з його боку не виявлено.

Вказану постанову про перевірку матеріалів зведеного виконавчого провадження позивач вважає протиправною, оскільки в ній, за результатами цієї перевірки, не надано належної оцінки діям державного виконавця та відсутні відповіді на ряд питань, які він ставив у своїй скарзі з вимогою здійснити перевірку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Управлінням ДВС перевірку зведеного виконавчого провадження ВП № 33309876 здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для скасування, винесеної за її результатами 4 березня 2013 року постанови № 7, немає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів.

Захист прав стягувача, боржника та інших осіб у виконавчому провадженні здійснюється у спосіб та порядку, визначених главою 9 Закону № 606-XIV.

Частиною шостою статті 83 цього Закону передбачено, що контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.

Посадові особи, які, відповідно до статті 84 Закону № 606-XIV, мають право здійснювати перевірку законності виконавчого провадження, витребовують його з відповідного органу державної виконавчої служби для проведення цієї перевірки, про що виносять постанову. Про результати такої перевірки посадовою особою, яка його витребувала, виноситься постанова, яка є обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби (стаття 85 та частина п'ята статті 86 Закону № 606-XIV).

Відповідно до зазначеного Закону та з метою встановлення єдиного механізму витребування і перевірки виконавчих проваджень, забезпечення належного контролю за виконанням рішень судів та інших органів наказом Міністерства юстиції України від 1 грудня 2004 року затверджено Порядок № 136/5, пунктом 3.8 статті 3 якого встановлено, що в постанові про результати перевірки виконавчого провадження зазначаються: підстави здійснення перевірки даного виконавчого провадження; в мотивувальній частині - коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства; в резолютивній частині надається висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні; визначається особа, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення); особу, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; встановлюється строк виконання даної постанови; інша необхідна інформація; коло осіб, яким надсилаються копії постанови та порядок її оскарження.

Судами встановлено, що оскаржена постанова Управління ДВС від 4 березня 2013 року № 7 про перевірку матеріалів зведеного виконавчого провадження ВП № 33309876 містить підстави її здійснення, зміст проведених державним виконавцем виконавчих дій, з наданням їм правової оцінки, як це передбачено пунктом 3.8 статті 3 Порядку № 136/5.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тож, оскільки відповідач при винесенні спірної постанови керувався Порядком проведення перевірки виконавчих проваджень, відповідно до вимог чинного законодавства, здійснивши правову оцінку дій державного виконавця, та не повинен був надавати відповіді на ряд запитань позивача, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правомірність винесеної 4 березня 2013 року постанови № 7 та залишили її в силі.

Доводи позивача в касаційній скарзі про неповне та вибіркове проведення відповідачем перевірки матеріалів зведеного виконавчого провадження ВП № 33309876 саме у зв'язку з тим, що суди, всупереч заявленого ним клопотання, не витребували всіх матеріалів цього виконавчого провадження, колегія суддів відхиляє, оскільки наданих відповідачем матеріалів зведеного виконавчого провадження, зокрема, виконавчих проваджень, у яких ОСОБА_4 є стороною, достатньо для повного та всебічного розгляду даної справи.

Тож, колегія суддів приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вони прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф.Весельська

В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко