Ухвала суду № 42014301, 11.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2014 року м. Київ К/800/40650/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Заїка М.М., Штульман І.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції Полтавської області, треті особи: управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області, управління Державної казначейської служби України у Глобинському районі Полтавської області про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №27743324 від 21.07.2011р.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2013р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013р., позовну заяву залишено без розгляду.

З такими рішеннями судів не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 181 КАС України позовну заяву щодо порушення рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби прав особи, яка є учасником виконавчого провадження (крім державного виконавця) або, яка залучається до проведення виконавчих дій, може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 181 КАС України, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надав.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки встановлений статтею 181 КАС України строк позивачем пропущено, поважних підстав пропуску такого строку не наведено, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Посилання позивача на несвоєчасне отримання ним копії ухвали апеляційного суду від 25.03.2013р. не може свідчити про дотримання ним строку звернення до суду, а може бути підставою для вирішення питання його поновлення за умови подання відповідної заяви.

Також безпідставним є посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на порушення судом вимог статей 106, 108 КАС України, в частині не залишення позовної заяви без руху та надання йому строку для сплати судового збору, оскільки позовну заяву залишено без розгляду і питання відповідності її вимогам статті 106 КАС України судом не вирішувалось.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013р. у даній справі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: М.М. Заїка

І.В. Штульман