Ухвала суду № 42014228, 18.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2014 р. м. Київ К/800/41793/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Карася О. В. Степашка О.І.секретаря судового засідання Іванова К. Ю.,

представник позивача Дідур І. В.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції" до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції" (далі - ТОВ "Українські аграрні інвестиції") звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Центральний офіс з обслуговування ВП) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2014 року у задоволенні позову ТОВ "Українські аграрні інвестиції" відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Українські аграрні інвестиції" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "Українські аграрні інвестиції" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ "Українські аграрні інвестиції".

Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників подало письмові заперечення на касаційну скаргу ТОВ "Українські аграрні інвестиції".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

В період з 25.10.2013 року по 30.10.2013 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Українські Аграрні Інвестиції» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за 2010 - 2013 роки. За результатами перевірки складено акт №1313/40-50-37-20/33558346 від 31.10.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 185, пунктів 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту в розмірі 2774372, 53 грн., пунктів 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 19 податкової декларації) на суму 93029, 00 грн. за квітень 2013 року та заниження позитивного значення податку на додану вартість поточного звітного періоду (рядок 18 податкової декларації) у розмір 274292, 00 грн. за травень 2013 та в розмірі 2407052, 00 грн. за квітень 2011 року та порушення п.п 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на суму ПДВ в розмірі 2407052, 00 грн. за квітень 2011 року, завищення залишку від'ємного значення (рядок 24 податкової декларації), який включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 274292, 00 грн. за травень 2013 року.

На підставі акту перевірки відповідачем 20.11.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000193710, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 367321, 00 грн. та №0000203710 яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2407052, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Волинські аграрні інвестиції» та ТОВ «Гамма-Юг», позивачем надано: договори, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, але дані документи, складені у невідповідності до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, а саме 2.4. згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені документи первинної звітності також суперечать положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідно до якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що надані позивачем документи на підтвердження господарських правовідносин з таким контрагентом, не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим п. 201.1 ст. 201 ПК та частини другої ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вимогам щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій при винесенні рішення не перевірено реальність та товарність господарських операцій.

Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судовими інстанціями рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року - скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції" до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О.В. Карась О.І. Степашко