Постанова № 42013727, 23.12.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3703/14

23 грудня 2014 року 16год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Рівне доОСОБА_2 про стягнення капіталізованих платежів,ВСТАНОВИВ :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Рівне звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення капіталізованих платежів в сумі 60685,28 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Рівне проводяться страхові виплати ОСОБА_3, матері загиблого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з відповідачем. 25.07.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 З огляду на викладене, сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, становить 60685,28 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі. Судом не визнавалась обов'язковою участь позивача в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, подала письмове заперечення (а.с.49-50). Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 з 18.08.2004 перебував у трудових відносинах з підприємцем ОСОБА_2 15.12.2012 ОСОБА_4 загинув внаслідок нещасного випадку. Відповідно до довідки Грушвицької сільської ради відповідач ОСОБА_2 є дружиною загиблого, а ОСОБА_3 - його матір'ю. Відповідачу як дружині загиблого було призначено та виплачено одноразову допомогу, а ОСОБА_3 призначені щомісячні страхові виплати, а саме пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Зазначає, що відповідач з власної ініціативи припинила підприємницьку діяльність. Тому вважає протиправним покликання позивача на постанову Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000, якою зобов'язано страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у разі ліквідації підприємства - банкрута, а не у випадку припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. На підставі викладеного, представник відповідача в задоволені позову просила відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника відповідача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Суд встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована як страхувальник у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Рівне.

15.12.2012 зареєстровано страховий випадок із смертельним наслідком стосовно ОСОБА_4, який перебув у трудових відносинах з відповідачем, про що складений акт №1 форма Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с.8-10).

Відповідно до довідки Грушвицької сільської ради №72 від 05.02.2012 склад сім'ї померлого ОСОБА_4 був наступний: дружина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.; син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.; мати - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15).

29.03.2013 постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Рівне №1716/1413/1413/273 призначена щомісячна страхова виплата в розмірі 317,06 грн. матері померлого - ОСОБА_3 (а.с.16).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності, про що 25.07.2014 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №26020060008011948 (а.с.33-34).

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує, що правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" N 1105-XIV від 23.09.1999, зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 1105-XIV).

Відповідно до ст.5 Закону N 1105-XIV основними принципами страхування від нещасного випадку є, зокрема, своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

За змістом ст.ст.15, 46 цього Закону Фонд - некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Статтею 46 Закону № 1105-XIV встановлено, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, зокрема, за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно з п.1 ч.1 ст.112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Відповідно до ч.2 ст.1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню нормативно-правові акти, що регулюють порядок капіталізації платежів юридичної особи, а покликання представника відповідача про безпідставність застосування до фізичних осіб-підприємців законодавства, яке стосується юридичних осіб, в даному випадку є необґрунтованим.

Згідно з п.1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 (далі - Порядок №765), здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Відповідно до п.3 Порядку №765 капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Відповідно до наведених норм Порядку № 765, сума платежу, яка підлягає капіталізації, становить 60685,28 грн., що підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів (а.с.24).

Доводи представника відповідача про перебування відповідача у родинних стосунках з померлим ОСОБА_4 та отримувачем страхових виплат ОСОБА_3 не дають суду підстав для відмови в позові, оскільки чинним законодавством не передбачено звільнення від сплати страхових внесків, капіталізованих платежів у разі перебування страхувальника в родинних стосунках з особами, яким підлягають до виплати вказані платежі.

Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінивши усі наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно з ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Рівне (код ЄДРПОУ 25930473) капіталізовані платежі в сумі 60 685,28 грн. (шістдесят тисяч шістсот вісімдесят п'ять грн. 28 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.