Постанова № 42012391, 18.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2014 р. Справа№ 925/657/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Василенко Н.В. - представник;

від відповідача: Кириленко A.M. - представник;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос - Т"

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 13.10.2014р.

у справі № 925/657/14 (суддя І.І. Гура)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос - Т"

про стягнення 261 754, 21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос - Т" про стягнення 261 754, 21 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.10.2014р. у справі №925/657/14 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом норм матеріального права.

В обгунтування апеляційної скарги скаржником зазначено, що 02 квітня 2013 року між позивачем в особі головної торгово-експортної філії позивача та відповідачем було укладено договір поставки зерна майбутнього врожаю № K014POL-F.

Відповідно до п. 1.1. в порядку та на умовах цього договору відповідач у визначений строк поставляє позивачу зерно кукурудзи 3 класу у кількості 620 тонн майбутнього врожаю.

Апелянт не погоджується з доводами позивача стосовно того, що сплачені кошти на виконання додаткової угоди не відповідають дійсності.

Скаржник зазначає, що відповідно до виписки з банку від 20.02.2014року, яку було надано відповідачем до матеріалів справи, на загальну суму 50 000 грн. призначення платежу вказано: на виконання основного договору від 02.03.2013року, а не на виконання додаткової угоди. Скаржником зазначено, що судом було помилково встановлено, що вищевказані кошти були сплачені на виконання умов додаткової угоди, тобто перерахування вищевказаних грошових коштів на рахунки позивача не може свідчити про схвалення додаткової угоди в межах розуміння ст. 181 ГК України.

Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги наголошує, що сплата 32 130 грн. з призначенням платежу на виконання додаткової угоди № 4 є такими діями, що свідчать про прийняття (схвалення) додаткової угоди № 4 і на його думку є неправомірним, відповідач стверджує, що додаткову угоду № 4 він не укладав, а якщо він її не укладав, то яким чином і хто перераховував кошти також невідомо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. порушено апеляційне провадження у справі № 925/657/14 та визнано явку повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія встановила наступне.

Між ПАТ "Державною продовольчо-зернова корпорація України" та ТОВ "Колос-Т" 02.04.2013 укладено договір поставки зерна майбутнього врожаю № K014POL-F.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник у визначений сторонами строк (термін) поставляє покупцю наступну сільськогосподарську продукцію: найменування товару - зерно кукурудзи 3 класу; одиниця виміру товару - метрична тонна; кількість товару - 620,000; а покупець зобов'язується прийняти товар (поставлений насипом) та оплатити його.

Термін поставки: до 1 листопада 2013 року включно.

Однією з істотних умов цього договору є укладення сторонами договору застави майбутнього врожаю, який має бути нотаріально посвідчений у передбаченому законодавством України порядку. Предметом застави буде товар, визначений у п. 1.1. цього договору, який стане власністю постачальника (заставодавця) після укладення договору застави майбутнього врожаю (п. 2.2.).

Пунктом 2.4. договору зазначено, що остаточний розрахунок з постачальником проводиться покупцем на підставі наявності в останнього таких документів: складські документи на товар, виписані покупцю (за наявності відповідних умов поставки); акт приймання-передачі всього обсягу товару, що підписаний покупцем та постачальником; всі видаткові накладні на товар; всі податкові накладні, які повинні бути зареєстровані у порядку та строки, що передбаченні чинним законодавством, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до умов договору сума попередньої оплати за товар становить 434000,00 грн. (п. 3.1.1.).

Ціна на партію товару відображається в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.2.).

Покупець протягом 15 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором зобов'язується перерахувати кошти (попередня оплата товару), передбачені п. 3.1.1. договору, на поточний рахунок постачальника (на підставі рахунку-фактури останнього) за вирахуванням грошової суми, передбаченої у п. 4.1.1. цього договору (п. 4.1.).

Постачальник доручає покупцю сплатити грошову суму, яку покупець утримує із коштів, як належні до виплати постачальнику у відповідності до п. 4.1. договору, у розмірі, зазначеному в договорі комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур (далі - договір комплесного страхування), що є невід'ємною частиною цього договору, як страховий платіж. Грошові кошти, визначені п. 4.1.1. договору, вважаються сплаченими покупцем на користь постачальника з моменту сплати покупцем за постачальника страхового платежу за договором комплексного страхування (у порядку, що передбачений договором комплексного страхування) (п. 4.1.1.).

Остаточний розрахунок (за мінусом суми попередньої оплати за товар, що визначена п. 3.1.1. договору) за поставлений покупцю товар (у кількості, яка не можу бути більшою, ніж це визначено п. 1.1. договору), здійснюється покупцем (на підставі рахунку-фактури постачальника) протягом 10 робочих днів з моменту отримання покупцем усіх документів (належним чином оформлених), передбачених у п.п. 2.3., 2.4. цього договору, із розрахунки ціни за одиницю виміру товару з ПДВ, що визначена на підставі п. 3.2. договору (п. 4.2.).

Постачальник зобов'язаний укласти зі страховою компанією, яка погоджена покупцем, договір комплексного страхування, умовами якого буде передбачено, що у випадку настання страхового випадку у відповідності до умов договору комплексного страхування, розмір всієї страхової виплати перераховується страховою компанією покупцю, а також передбачити, що вигодонабувачем за таким договором є покупець. Покупець сплачує за постачальника страховий платіж (у випадку, що передбачений договором комплексного страхування, у розмірі, передбаченому згідно п. 4.1.1. договору (п. 5.6.).

Відповідно до п. 8.2. договір набуває чинності з моменту його укладення.

На виконання п. 2.2. договору поставки позивач у справі (заставодержатель за договором та відповідач у справі (заставодавець за договором) уклали 02.04.2013 договір застави майбутнього врожаю (далі - договір застави), посвідчений приватним нотаріусом А.І. Шинкарук, зареєстрований в реєстрі 02.04.2013 за № 160.

Відповідно до договору застави, сторони погодили, що у порядку та на умовах, визначених договором та чинним законодавством України, заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем своїх зобов'язань за основним договором одержати задоволення за рахунок передбаченого у п. 1.5. договору заставленого майна (предмет договору), переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

Згідно п. 1.5. договору застави предметом застави є майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору, а саме майбутній урожай зерна кукурудзи 3-го класу, 2013 року урожаю, вирощений на полях загальною площею 250,06 га, а саме: поле № 1 загальною площею 61,60 га, поле № 2 загальною площею 87,90 га, поле № 3 загальною площею 16,36 га, поле № 4 загальною площею 43,30 га, поле № 5 загальною площею 40,9 га, які знаходяться на території села Калайдинці Лубенського району Полтавської області. Прогнозовані показники предмета застави: зерно кукурудзи 3-го класу в кількості 620 тонн, загальна вартість якого становить 930000,00 грн.

Відповідно до п. 5.6. договору поставки відповідач (страхувальник за договором) та ТОВ "Страхове товариство "ДОМІНАНТНА" 02.04.2013 уклали договір №МН/АК-13 №0151КВ комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур (далі - Договір страхування).

Згідно п. 6.3. договору страхування загальний страховий платіж становить 32 550,00 грн., що підлягає сплаті частинами: перша частина 20% від загального страхового платежу - 6510,00 грн. повинна бути сплачена у 30-ти денний строк з моменту підписання даного договору, друга частина 80% від загального страхового платежу - 26 040,00 грн. повинна бути сплачена у 30-ти денний строк з моменту підписання сторонами акту огляду посівів с/г культур, яким зафіксовано задовільний стан посівів с/г культур, що дозволяє прийняти їх на страхування. Платником страхового платежу відповідно до договору поставки є позивач у справі. Якщо за цим договором до встановленого строку сплати на рахунок страховика страховий платіж не надійде або надійде неповністю, то цей договір вважається таким, що не набрав чинності. Згідно п. 1.5. Договору страхування вигодонабувачем за цим договором є позивач у справі.

22.04.2013 відповідач у справі та Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "ДОМІНАНТНА" уклали додаткову угоду № 1 до договору страхування, у якій погодили викласти п. 6.3. договору страхування в наступній редакції: загальний страховий платіж по договору дорівнює: 32 550,00 грн. і підлягає сплаті: частинами, перші частина - 20% від загального страхового платежу - 6510,00 грн. повинна бути сплачена в 60-ти денний строк з моменту підписання даного договору, друга частина - 80% від загального страхового платежу - 26 040,00 грн. повинна бути сплачена в 60-ти денний строк з моменту підписання сторонами акту огляду с/г культур, яким зафіксовано задовільний стан посівів с/г культур, що дозволяє прийняти їх на страхування. Платником страхового платежу відповідно до Договору поставки є державна продовольчо-зернова корпорація України (позивач у справі) (п. 1.). Додаткова угода № 1 до договору страхування вступає в дію з 22.04.2013 згідно п. 2 даної додаткової угоди № 1 до договору страхування.

Сторони по справі 01.11.2013 уклали додаткову угоду № 1 до договору поставки, у якій погодили змінити п. 1.2. договору поставки, виклавши його у наступній редакції: "строк поставки: до 24 грудня 2013 року включно".

22.11.2013 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки , у якій змінили п. 3.2. договору поставки.

Цього ж числа сторони уклали і додаткову угоду № 3 до договору поставки, у якій змінили п. 1.3. договору поставки.

Як свідчать матеріали справи 24.12.2013 сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до договору поставки про наступне:

- сторони дійшли згоди розірвати договір та врегулювати відносини за Договором згідно умов цієї додаткової угоди (п. 1.);

- на виконання п. 3.1., 3.1.1., 4.1., 4.1.1. Договору покупцем було здійснено перерахування на користь постачальника коштів у розмірі 434 000,00 грн. Постачальник на виконання п. 1.1., здійснив поставку товару у обсязі 201,870 т. на суму 201 870,00 грн. (п. 2.);

- постачальник зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок покупця , вказаний у цій Додатковій угоді кошти у розмірі 267 388,32 грн., з яких 232 130,00 грн. - в залік повернення суми, перерахованої покупцем на виконання п.п. 3.1., 3.1.1., 4.1., 4.1.1. договору та 35 258,32 грн. - в якості сплати договірної компенсаційної санкції за неналежне виконання зобов'язання щодо поставки товару (п. 3.);

- черговість сплати коштів, вказаних у п. 3 Додаткової угоди: до 31.12.2013 - 32 130,00 грн. - повернення суми, перерахованої покупцем на виконання п.п. 3.1., 3.1.1., 4.1., 4.1.1. Договору; до 28.02.2014 - 200 000,00 грн. - повернення суми, перерахованої покупцем на виконання п.п. 3.1., 3.1.1., 4.1., 4.1.1. Договору та 35 258,32 - сплата договірної компенсаційної санкції (п. 4.);

- у випадку порушення черговості сплати коштів (несвоєчасного та/або не в повному розмірі здійснення платежів), визначеної п. 4 Додаткової угоди, постачальник зобов'язується сплатити всю суму, визначену п. 3 Додаткової угоди, у трьох денний строк з дня виникнення такого порушення (п. 5.);

- у випадку порушення постачальником грошових зобов'язань, що визначені п. 4 та/або п. 5 цієї Додаткової угоди, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру неналежного до виконання зобов'язання за кожен день такого порушення (п. 6.);

- у випадку порушення постачальником грошових зобов'язань, що визначені п. 3 та/або п. 5 цієї Додаткової угоди більш як на 10 календарних днів, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 50% від розміру належного до виконання зобов'язання (п. 7);

- ця додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення сторонами (п. 9);

- штрафні санкції, що передбачені даною додатковою угодою, є прийнятними для обох сторін (п. 10).

Позивачем на виконання п. п. 4.1., 4.1.1. договору поставки перераховано на користь відповідача 434000,00 грн. - попередньої оплати, що підтверджується платіжними дорученнями № 323 від 26.04.2013 про перерахування відповідачу 401 450,00 грн., №324 від 26.04.2013 про перерахування Товариству з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінантна" 6 510,00 грн. та № 841 від 08.07.2013 про перерахування Товариству з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінантна" 26 040,00 грн.

Як встановлено у п. 2 додаткової угоди № 4 від 24.12.2013 позивач перерахував на користь відповідача 434 000, грн., а відповідач поставив позивачу товар на суму 201 870,00 грн.

Відповідач в порушення умов додаткової угоди № 4 від 24.12.2013 перерахував позивачу 82130,00 грн. в залік повернення суми, перерахованої позивачем на виконання договору поставки, а саме: 30.12.2013 - 32130,00 грн., 20.02.2014 - 50 000,00 грн., що підтверджується виписками УКРЕКСІМБАНК, у яких вказані призначення платежу: 1. повернення суми, перерахованої згідно п.п. 3.1., 3.1.1., 4..1., 4.1.1. дог. № K014POL-F від 02.04.13р. та дод. угоди №4 у сумі 26775,00 грн., ПДВ - 20% 5355,00 грн.; у 2. виписці: повернення коштів за кукурудзу 3 кл. зг. Дог. № Л014POL-F від 02.04.13р. у сумі 41666,67 грн., ПДВ - 20% 8 333,33 грн. та підтверджується платіжним дорученням № 41 від 20.02.2014 на суму 50 000,00 грн., згідно якого призначення платежу: повернення коштів за кукурудзу 3 кл. зг. Дог. № Л014POL-F від 02.04.13р. у сумі 41666,67 грн., ПДВ - 20% 8 333,33 грн. Сторонами не надано доказів, які б підтверджували наявність укладених між ними інших договорів.

Борг відповідача в залік повернення суми, перерахованої позивачем на виконання договору поставки становить 150 000,00 грн. А також, як встановлено у п. 3 додаткової угоди № 4 від 24.12.2013 відповідач не виконав встановлене вказаною додатковою угодою зобов'язання зі сплати договірної компенсаційної санкції позивачу за неналежне виконання зобов'язання щодо поставки товару в сумі 35 258,32 грн. Строк сплати вказаних коштів настав, докази оплати боргу відповідач не надав.

З матеріалів справи вбачається, що сторони правовідносин являються суб'єктами господарювання, зобов'язання, які виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Предметом спору є стягнення попередньої оплати, сплаченої за договором поставки, повернення якої встановлено у додатковій угоді.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 2. ст. 712 ГК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Слід зазначити щодо посилання відповідача на неукладеність додаткової угоди № 4 від 24.12.2013 до договору поставки по причині того, що директор відповідача не підписував дану угоду, а отже підпис, зроблений на ній, йому не належить, то в матеріалах справи наявні докази дійсності укладеної додаткової угоди № 4, оскільки відповідачем фактично схвалено укладення даної угоди, так підпис з боку відповідача на додатковій угоді № 4 від 24.12.2013 засвідчено відбитком печатки відповідача, що свідчить про те, що відповідачем усвідомлено і погоджено всі пункти даної додаткової угоди (згідно ст. 181 ГК України), при цьому відповідач не надав суду доказів заволодіння печаткою товариства іншим особам. Крім того, реальне виконання відповідачем додаткової угоди № 4 до договору свідчить про її чинність та підписання відповідачем з метою настання реальних наслідків. Так згідно п. 4 додаткової угоди № 4 визначено черговість сплати коштів. на виконання додаткової угоди № 4 відповідачем перераховано, визначену в угоді, суму у визначений строк, а саме: 30.12.2013 - 32 130,00 грн., а також 20.02.2014 - 50000,00 грн., тобто відповідачем вчинено дії, що свідчать про схвалення ним правочину - додаткової угоди № 4 від 24.12.2013 до договору поставки та прийнято до виконання відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України. Викладене підтверджується виписками банку.

Враховуючи вищеперелічене, колегія суддів вважає доведеним позивачем право на стягнення з відповідача 150 000,00 грн. коштів та 35 258,32 грн. договірної компенсаційної санкції згідно додаткової угоди № 4 від 24.12.2013 до договору.

У зв'язку з порушенням п. 3, 4, 5 додаткової угоди № 4 від 24.12.2013 позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ встановлену п. 6 вказаної додаткової угоди, виходячи з суми боргу 150 000,00 грн., період нарахування з 28.02.2014 по 27.03.2014 на суму 1 495,89 грн.; та штраф, встановлений п. 7 вказаної додаткової угоди у розмірі 75000,00 грн.

Наведені розрахунки пені та штрафу є обґрунтованими та вірними.

Право позивача на стягнення з відповідача 150 000,00 грн. коштів в залік повернення суми попередньої оплати, перерахованої позивачем на виконання договору поставки, 35 258, 32 грн. договірної компенсаційної санкції, 1 495, 89 грн. пені, 75 000,00 грн. трафу є обгрунтованим.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, відповідачем вчинено дії, що свідчать про схвалення ним додаткової угоди та прийнято до виконання відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України, адже на виконання умов додаткової угоди відповідачем згідно графіку перераховано грошові кошти у сумі 32 130 грн. 30.12.13р. та 50 000 грн. 20.02.14р. Слід зазначити, що у виписці про операції банку чітко вказано, що кошти перераховуються на виконання основного договору та додаткової угоди № 4 (виписки додаються, оригінали виписок були надані у судовому засіданні для огляду).

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Апелянтом не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог, а доводи викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а отже підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос - Т" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.10.2014р. у справі № 925/657/14 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.10.2014р. у справі № 925/657/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/657/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх