Рішення № 42012339, 23.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7845/13 23.12.14

За позовом публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод",

до публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія" Укррічфлот"

про стягнення 3 067 570,76 грн.

Головуючий суддя: Головатюк Л.Д.

Суддя Пукшин Л.Г.

Суддя Ковтун С.А.

Представники :

Від позивача: Могилевський В.Ю.(за довіреністю)

Від відповідача: Косинський В.М.(дов. від 23.12.2013)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про стягнення 3 067 570,76 грн. на підставі Договору №720-230 від 05.11.10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.13 порушено провадження у справі №910/7845/13 та призначено розгляд справи на 03.06.13.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.06.2013. справу передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В. у зв'язку із перебуванням судді Капцової Т.П. у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.13. справу №910/7845/13 прийнято до свого провадження суддею Картавцевою Ю.В. та призначено розгляд справи на 08.07.13.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2013. справу передано для розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.13. справу №910/7845/13 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 15.07.2013р. справу передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В., у зв'язку із перебуванням судді Капцової Т.П. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.13р. справу №910/7845/13 прийнято до свого провадження суддею Картавцевою Ю.В.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013р. справу передано для розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.13р. справу №910/7845/13 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П. та призначено розгляд справи на 19.08.13.

У судове засідання 19.08.13р. представники сторін з'явилися. Представником позивача подано клопотання вих.№759/1244 від 16.08.13р. про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №910/12147/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про визнання арбітражного застереження (розділ 10 Договору №720-230 від 05.11.10) недійсним.

Через канцелярію суду 15.07.13р. представником відповідача також було подано клопотання вих.№08-02-03/467 від 15.07.13р. про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що Господарським судом м.Києва порушено провадження у справі №910/12147/13, яка є пов'язаною зі справою №910/7845/13.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.10.2013 суддя Капцова Т.П. зупинила провадження по справі № 910/7845/13 до набрання законної сили рішення суду по справі № 910/12147/13 за позовом ПАТ "Херсоньський суднобудівний завод" до ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про визнання недійним положень Договору № 720-230 від 05.11.2010 про арбітражне застереження.

07.07.2014 через загальний відділ канцелярії господарського суду м. Києва надійшла заява від 03.07.2014 № 759-742 від позивача щодо поновлення провадження по справі № 910/7845/13.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва від 09.07.2014 № 04-23/507 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, справу № 910/7845/13 у зв`зку з тривалим лікарняним судді Капцової Т.П. , відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, повторним автоматичним розподілом справ передано судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.07.2014 суддя Головатюк Л.Д. поновив та прийняв до свого провадження справу № 910/7845/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про стягнення 3 067 570,76 грн., розгляд справи призначено на 19.08.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 19.08.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 19.08.2014 не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та зупинення провадження по справі до розгляду касаційної скарги на рішення господарського суду м. Києва по справі № 910/12147/13 від 13.03.2014 та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 по справі № 910/12147/14.

Суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечував проти зупинення провадження у справі.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку із його необґрунтованістю.

Розгляд справи відкладено на 09.09.2014.

Представник відповідача з'явився в судове засідання 09.09.2014, надав пояснення по суті справи та подав клопотання про витребування доказів. Суд задовольнив дане клопотання.

Також представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Суд задовольнив дане клопотання.

Представник позивача в судове засідання 09.09.2014 не з'явився, причин неявки не повідомив.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.09.2014 продовжено строк розгляду справи № 910/7845/13 на п`ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 30.09.2014.

В судове засідання 30.09.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові пояснення по справі. Представник позивача подав усне клопотання про відкладення розгляду. Суд задовольнив дане клопотання.

Стаття 77 ГПК України встановлює, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема у випадку нез'явлення в засідання представників сторін або неподання витребуваних доказів.

У даному випадку суд прийшов до висновку про невиконання представником позивача умов попередньої ухвали суду від 09.09.2014 .

Ухвалою від 30.09.2014 вирішено здійснити розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 30.09.2013 для здійснення колегіального розгляду справи №910/7845/13 визначеного наступних суддів: Головатюк Л.Д. (головуючий),суддя Пукшин Л.Г., суддя Чеберяк П.П.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.09.2014 Колегія суддів у складі: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Пукшин Л.Г., суддя Чеберяк П.П. прийняли справу № 910/7845/13 за позовом ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" до ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про стягнення 3 067 570,76 грн. до свого провадження, розгляд справи призначено на 21.10.2014.

В судове засідання 21.10.2014 представники сторін не прибули, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, розгляд справи відкладено на 04.11.2014.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду м. Києва від 04.11.2014 у зв`язку з перебуванням судді Чеберяка у відпустці, колегію суддів було зміненно на: суддя Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Пукшин Л.Г., суддя Ковтун С.А.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.11.2014 Колегія суддів у складі: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Пукшин Л.Г., суддя Ковтун С.А. прийняли справу № 910/7845/13 за позовом ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" до ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про стягнення 3 067 570,76 грн. до свого провадження.

04.11.2014 в судовому засіданні оголошено перерву на 18.11.2014, 18.11.2014 - на 27.11.2014, 27.11.2014 - на 18.12.2014, а 18.12.2014 - на 23.12.2014 для подання додаткових доказів по справі.

Розгляд справи відкладено на 23.12.2014.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 23.12.2014 з'явилися, дали пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, оскільки сторонами відповідний приймання-передаточний акт судна так і не підписаний, а додані до позовної заяви акти виконаних робіт від 01.06.2011 та 06.07.2011 не є тими документами, які підтверджують факт закінчення ремонтних робіт за договором.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2010 між ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» (далі - позивач, виконавець, ПАТ «ХСЗ») та ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (далі - ПАТ «СК «Укррічфлот», замовник, відповідач) було укладено договір № 720-230 (далі - Договір) на ремонт судна т/х «Орель-1» (далі - Судно) в обсязі узгодженої сторонами у Попередній ремонтній відомості.

01.07.2011 між сторонами було укладено додаткову угоду № 01 до Договору (далі - Додаткова угода) на виконання основних і додаткових робіт з ремонту Судна, передбачених в Остаточній ремонтній відомості.

Згідно з умовами Договору та Додаткової угоди, Виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати роботи згідно з ремонтними відомостями і здати роботи Замовнику за актом прийому-передачі, а Замовник взяв зобов'язання прийняти виконані роботи та у строки, встановлені договором та додатковою угодою, та оплатити вартість робіт (п.п. 1.2., 4.1. Договору, п. 8 Додаткової угоди).

Як свідчать матеріали справи, виконавець прийняті на себе зобов'язання виконав, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 06.07.2011 № 720-230. Загальна вартість виконаних робіт, згідно з актом, склала 5797002,19 грн.

Разом з тим, замовник взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт виконав частково, сплативши лише 2857984,00 грн. (копії банківських виписок в матеріалах справи).

Таким чином, станом на 18.01.2012 за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем за виконані роботи по договору у розмірі 2 939 018,19 грн.

Відповідач проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні, на що суд зазначає наступне:

Відповідач в своєму клопотанні про витребування доказів вказує, що згідно акту виконаних робіт від 06.07.2011 № 720-230 загальна вартість виконаних робіт, враховуючи вартість незакінчених робіт по додатку № 2 до додаткової угоди № 01 від 06.07.2011 до договору від 05.11.2010 № 720-230, складає 5 797 002 грн. 19 коп.

Таким чином, на думку ПАТ «СК «Укррічфлот» роботи не були виконані ПАТ «ХСЗ» у повному обсязі.

Проте, суд зазначає, що додатком № 2 до додаткової угоди № 01 від 06.07.2011 до Договору, визначений перелік ремонтних робіт, що не було виконано позивачем саме з незалежних від нього причин (з вини відповідача).

В даному додатку зазначені причини, з яких позивач не зміг здати роботи відповідачу. Вказані причини констатують факт, що роботи не закінчені ПАТ «ХСЗ» саме з вини ПАТ «СК «Укррічфлот». Даний додаток з визначенням причин невиконання позивачем ремонтних робіт підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача, і оформлений належним чином.

Крім цього, відповідно до п. 7 додаткової угоди № 01 від 06.07.2011 до Договору, ПАТ «ХСЗ» зобов'язується закінчити виконання робіт зазначених в додатку № 2, пред'явити їх ПАТ «СК «Укррічфлот» та Класифікаційному товариству, на протязі 14 діб після письмового повідомлення відповідача про можливість виконання зазначених робіт, без додаткової оплати цих робіт останнім.

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідач в зазначений строк (і до теперішнього часу) письмово не повідомив позивача про можливість виконання незакінчених робіт.

Також, відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити у повному обсязі загальну вартість виконаних робіт, враховуючи вартість незакінчених робіт, у сумі 5 797 002 грн. 19 коп., згідно порядку, визначеного п. 8 додаткової угоди № 01 від 06.07.2011 до Договору.

Крім того, ПАТ «СК «Укррічфлот» в своєму клопотанні зазначає, що відповідно до п. 7.10. Договору позивач зобов'язаний був здійснити розробку технологічної документації, необхідної для виконання робіт, згідно «Предварительной ремонтной ведомости» та погодженим «Дополнительным ремонтным ведомостям», але, як наголошує відповідач, позивач повинен був і не надав ніяких доказів розробки такої технічної документації.

Судом встановлено наступне:

- Обов'язок розробити технічну документацію не є тотожним обов'язку надати її відповідачу, а отже вимога про надання ПАТ «ХСЗ» технічної документації ПАТ СК «Укррічфлот» могла бути заявлена виключно до прийняття робіт і підписання акту виконаних робіт. В даний час така вимога відповідача не відповідає умовам договору і вимогам чинного законодавства;

- ПАТ «ХСЗ» було виконано роботи, визначені договором, відповідно до розробленої ним технічної документації. При цьому, на момент фактичного прийняття робіт і оформлення прийняття робіт відповідним актом - відповідачем не було пред'явлено жодних претензій до позивача щодо надання цієї документації, якості виконаних робіт. Також в підтвердження прийняття виконаних робіт - уповноваженими особами сторін був належним чином оформлений акт виконаних робіт від 06.07.2011 № 720-230 без будь-яких зауважень з боку ПАТ «СК «Укррічфлот».

- Крім цього, відповідно до загальних положень ч. 8 ст. 193 ГК України, управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Отже, саме акт виконаних робіт є документом, який підтверджує факт виконання сторонами своїх господарсько-правових зобов'язань (що відповідає умовам договору, матеріальним і процесуальним нормам права - ч. 8 ст. 193 ГК України, ст. 34 ГПК України), при цьому відповідач не має права (згідно ст. 853 ЦК України) посилатися на недоліки роботи (навіть якщо б вони мали місце).

У частині третій ст. 206 ЦК України застосовується поняття правочину на виконання договору, тому акт виконаних робіт є правочином.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч. З ст. 207 ЦК України).

Таким чином, саме наданий позивачем акт виконаних робіт від 06.07.2011 № 720-230 (а не розроблена ПАТ «ХСЗ» технічна документація) є належним доказом виконаних робіт, відповідно до ст. 34 ГПК України, оскільки цей документ відповідає встановленій формі і має всі необхідні реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ, та підписаний особами, які мали на це відповідні повноваження. А отже відповідач вимагає надання тих доказів, що не є належними і допустимими.

Також, відповідач вказує, що ненадання позивачем суду технічної документації викликає сумнів в тому, що невиконані роботи були дійсно необхідні для ремонту судна.

Але з такими висновками відповідача погодитися не можна, оскільки, як це зазначалося вище, перелік ремонтних робіт, невиконаних ПАТ «ХСЗ» по незалежним від нього причинам підписаний уповноваженою особою відповідача та оформлений належним чином.

Відповідач у своєму клопотанні також вказує, що відповідно до п. 7.11. Договору, протягом двох календарних днів від дати закінчення дефекації сторони оформляють Графік поставки матеріалів змінно-запасних частин, обов'язок постачання, яких був покладений на відповідача. Проте, ніякого Графіку поставок сторони не погоджували, що також викликає сумнів у фактичному виконані невиконаних (чи додаткових) робіт» (кінець цитати).

Разом з тим, обов'язок оформляти Графік поставки матеріалів змінно-запасних частин був покладений умовами Договору як на позивача так і на відповідача, а не тільки на ПАТ «ХСЗ». Поставка матеріалів, змінно-запасних частин здійснювалася відповідачем без вищезазначеного Графіку, що не перешкоджало виконанню робіт. Тобто конклюдентні дії сторін Договору свідчать про те, що вони погодились зазначений Графік не оформлювати.

Також, не оформлення сторонами вищезазначеного Графіку не може викликати у відповідача сумніву у фактичному виконанні невиконаних робіт, оскільки, як зазначалося вище, роботи, визначені у додатку № 2 до додаткової угоди № 01 від 06.07.2011 до Договору, не виконані позивачем по незалежним від нього причинам, а саме з вини ПАТ «СК «Укррічфлот». Свою вину у невиконанні позивачем робіт відповідач підтвердив, підписавши цей додаток, в особі уповноваженого на це його представника, з визначенням причин, по яким ПАТ «ХСЗ» об'єктивно не міг виконати ці роботи. Також. відповідач не може не знати та заперечувати той факт, що ним письмово не повідомлялось позивачу про можливість виконання ПАТ «ХСЗ» незакінчених робіт.

ПАТ «СК «Укррічфлот» у своєму клопотанні зазначає, що пунктом 7 додаткової угоди № 01 від 06.07.2011 до Договору передбачена умова, згідно якої ПАТ «ХСЗ» зобов'язується закінчити виконання робіт, зазначених в додатку № 2, пред'явити їх ПАТ «СК «Укррічфлот» та Класифікаційному товариству, на протязі 14 діб після письмового повідомлення відповідача про можливість виконання зазначених робіт, але позивач взагалі не пред'являв результати виконаних робіт Класифікаційному товариству, що дає підставу стверджувати про можливу невідповідність виконаних Позивачем робіт вимогам Класифікаційного товариства.

Однак, як вже зазначалося вище, відповідач так письмово і не повідомив позивача про можливість виконання незакінчених робіт, тому у ПАТ «ХСЗ» не було можливості (не з його вини) виконати незакінчені роботи та пред'явити їх Класифікаційному товариству.

Позивач пред'являв результати виконаних робіт Класифікаційному товариству, що підтверджується оповіщеннями (оповіщення в матеріалах справи).

Також суд зазначає, що згідно довідки позивача про вартість невиконаних робіт, сума невиконаних робіт становить 61 973,59 грн. Оскільки дані роботи не виконані, хоч і з вини відповідача, то стягненню з останнього не підлягають.

Отже, суд зазначає, що відповідач своїми діями (не проведення розрахунків за виконані роботи по договору) порушив умови договору щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання по договору, наслідком чого є неотримання позивачем коштів у сумі 2 877 044,60 грн.

Відмова в оплаті - є відмовою у виконанні взятих на себе за договором зобов'язань, а це порушення умов договору і прав позивача на отримання узгоджених сум зобов'язання, що зумовило звернення останнього до суду із вимогою про зобов'язання примусово сплатити суми грошового зобов'язання.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Укладений між сторонами договір має ознаки договору підряду, а відтак суд застосовує норми що регулюють даний вид договорів.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати заборгованості за виконані позивачем роботи, то позовні вимоги про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 2 877 044,60 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в розмірі визнаному судом обґрунтованим.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 128 552,57 грн.

Проте суд зазначає, що позивачем дані нарахування здійснюються на суму в розмірі 2 939 019,19 грн., проте, оскільки судом встановлено, що сума заборгованості становить 2 877 044,60 грн., то судом самостійно здійснено розрахунок 3% річних, які становлять:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів904193.4116.10.2011 - 29.04.20135623 %41766.30Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів904193.4116.11.2011 - 29.04.20135313 %39462.47Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів904193.6016.12.2011 - 29.04.20135013 %37232.96

Отже, загальна сума 3% річних становить: 118 461,73 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, 3% річних становлять 118 461,73 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія" Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 8, код ЄДРПОУ 00017733) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (73019, м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1, код ЄДРПОУ 14308500) основну заборгованість в сумі 2 877 044 (два мільйони вісімсот сімдесят сім тисяч сорок чотири) грн. 60 коп., 3% річних в сумі 118 461(сто вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 59 910 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот десять) грн. 13 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Головуючий

суддя Головатюк Л.Д.

Суддя Пукшин Л.Г.

Суддя Ковтун С.А.

Дата підписання повного тексту рішення - 26.12.2014