Рішення № 42012316, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1152/14 17.12.14За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пвіта Центр»

про стягнення 2041261,07 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Павлова О.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пвіта Центр» (далі - Відповідач) про стягнення 2041261,07 грн. заборгованості за кредитним договором № 70/ЮКЛ-12 від 17.07.2012.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором.

Через відділ діловодства суду 17.02.2014 Відповідачем подано зустрічну позовну заяву про визнання кредитного договору № 70/ЮКЛ-12 від 17.07.2012 недійсним.

Позовні вимоги мотивовані укладанням кредитного договору з боку відповідача неналежною особою.

Ухвалою суду від 19.02.2014 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пвіта Центр» прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 910/1152/14.

Розгляд справи відкладався, оголошувались перерви.

У судовому засіданні 20.03.2014 Позивачем подано уточнений розрахунок позовних вимог, у якому загальна сума позовних вимог у зв'язку зі здійсненим перерахунком зменшилась та станом на 20.03.2014 становить 2041250,27 грн.

Судом вказане клопотання Позивача прийняте до розгляду, та отже у відповідності до ст.ст. 22, 55 ГПК України має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.

Ухвалою суду від 03.12.2014, за клопотанням представника Відповідача, строк розгляду справи продовжено на 15 днів, в порядку ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні 17.12.2014, за наслідками розгляду заяви Позивача від 20.11.2014 про забезпечення позову, судом оголошено про залишення її без задоволення, оскільки Позивачем, всупереч ст. 66-67 ГПК України, не доведено суду (не надано письмових та інших доказів), що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі, а одні лише припущення Позивача належними доказами не являються. При цьому, сума судового збору, сплачена Позивачем за звернення до суду з даною заявою, в зв'язку з відмовою суду в її задоволенні, покладається на Позивача та йому не відшкодовується.

У судове засідання 17.12.2014 представник Відповідача не з'явився, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення його про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача згідно відомостей, які містяться у ЄДРЮО та ФОП та у матеріалах справи. А відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судові засідання покладаються на відповідача.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, обставин, які б перешкоджали розглянути спір у даному судовому засіданні, судом не виявлено.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.2012 між Позивачем, як банком, та Відповідачем, як позичальником, укладено Кредитний договір 70/ЮКЛ-12 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого, з урахуванням положень Додаткового договору № 70/1 від 29.03.2013 про внесення змін до Кредитного договору (далі - Додатковий договір), банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію строком дії з 17.07.2012 по 28.03.2014 включно, з процентною ставкою 27% річних з 17.07.2012 по 03.03.2013, 26% річних з 04.03.2013, з лімітом кредитування 2000000 грн.

Крім того, Додатковим договором встановлено графік зменшення ліміту кредитування.

Зобов'язання з надання кредитних коштів Відповідачеві Позивач виконав належним чином.

У той же час, Відповідачем порушено умови Кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, внаслідок чого станом на 20.03.2014 за ним утворилася прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів в сумі 150000 грн. та прострочена заборгованість по сплаті процентів в сумі 85180 грн. Строкова заборгованість Відповідача за кредитом на вказаний момент склала 1800000 грн.

На підставі викладеного Позивач звернувся за захистом порушених прав до суду.

Оцінивши подані Позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (уповноважена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У розділі 4 Кредитного договору сторони погодили умови повернення кредиту і сплати процентів та комісії.

Так, п.п. 4.1-4.4 Кредитного договору передбачено, що повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 2 до Кредитного договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, тобто 01.03.2013. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом Кредитного договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом.

У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості за кредитом, банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 5.2.7 Кредитного договору.

Проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Нарахування процентів банком за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно у один з чотирьох останніх робочих днів у валюті кредиту (як правило, 28 числа кожного місяця) за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця (включно) та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів та комісій не включається.

Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10 число (включно) кожного наступного місяця, що слідує за місяцем їх нарахування на рахунок № 2068100204084 в ПАТ «КБ «Глобус».

Якщо 10 число місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата переноситься на наступний робочий день.

У випадку порушення позичальником встановлених строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, які вважаються простроченими, переносяться банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.

У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості за процентами, банк, починаючи з дня виникнення заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 5.2.7 Кредитного договору.

Пунктом 5.2.7 Кредитного договору встановлено, що банк має право самостійно списувати з будь-яких рахунків позичальника, відкритих у ПАТ «КБ «Глобус» (в т.ч. рахунків в іншій валюті, ніж валюта кредиту), грошові кошти та спрямовувати їх на погашення заборгованості по кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів за Кредитним договором у випадках порушення позичальником умов договору, а саме: у разі неповернення або несвоєчасного повернення кредиту та/або у разі несплати або несвоєчасної сплати процентів за його користування, комісій та штрафних санкцій, а також у інших випадках, передбачених п.п. 9.1, 9.2 Кредитного договору.

Крім того, п. 9.2 Кредитного договору передбачено право банку вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості за Кредитним договором у випадку невиконання або неналежного виконання останнім умов Кредитного договору.

Факт виконання Банком зобов'язань щодо надання кредитних коштів підтверджується матеріалами справи.

Так, Позивачем в межах відновлювальної кредитної лінії, за період з 17.07.2012 по 21.01.2014, надано Відповідачеві кредитні кошти в сумі 2000000 грн. (виписка з позичкового рахунку Відповідача за період з 17.07.2012 по 21.01.2014).

Натомість зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів Відповідачем не виконане, внаслідок чого, за твердженням Позивача, за ним утворилася строкова заборгованість в сумі 1800000 грн., прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів в сумі 150000 грн. та прострочена заборгованість по сплаті процентів в сумі 85180 грн.

Факт існування заборгованості Відповідача за Кредитним договором підтверджений випискою по особовому рахунку останнього (о/р № 2067100104084) за період з 01.01.2011 по 21.01.2014 та розрахунком заборгованості, наданим Позивачем.

Окрім того, виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та на підставі положень розділу 8 Кредитного договору, враховуючи ч. 6 ст. 232 ГК України.

Перевіривши доданий Позивачем до заяви про зменшення позовних вимог розрахунок заборгованості по кредиту та по процентам, які є непогашеними станом на 20.03.2014, і залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору.

Відтак, строкова заборгованість Відповідача по кредиту складає 1800000 грн., прострочена заборгованість по кредиту - 150000 грн., прострочена заборгованість по процентах - 85180 грн.

Також суд перевірив, і визнає обґрунтованим, арифметично правильним, та таким, що відповідає вимогам закону, в тому числі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч. 6 ст. 232 ГК України та умовам Кредитного договору наданий Позивачем розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з повернення кредиту та зі сплати процентів за Кредитним договором.

Відтак, сума пені за несвоєчасне повернення кредиту складає 4167,12 грн. та за несвоєчасну сплату процентів - 1903,15 грн.

Матеріали справи не містять доказів задоволення Відповідачем вимоги Позивача в добровільному порядку, а розрахунки заявлених Позивачем сум заборгованостей та пені Відповідачем не спростовані.

Натомість, Відповідач заперечив проти позову, та зазначив, що укладений між ним та Позивачем Кредитний договір є нікчемним та недійсним з огляду на неспівмірність прав та обов'язків сторін, визначених договором, та непропорційно великий розмір штрафних санкцій, передбачених умовами договору за порушення Відповідачем своїх зобов'язань. Крім того, Відповідач зауважив на неправомірну зміну Позивачем розміру процентної ставки за кредитом протягом строку дії Кредитного договору.

Статтею 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між Позивачем та Відповідачем Кредитний договір, із додатковим договором до нього, за своєю формою та змістом відноситься саме до кредитних договорів.

Метою кредитного договору для позичальника є отримання грошових коштів, а для кредитодавця - отримання плати за надання таких грошових коштів.

Укладений сторонами Кредитний договір цілком відповідає нормам діючого законодавства та свідчить про намір сторін досягти кінцевої мети його укладення, у тому числі шляхом запобігання порушенням умов договору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 627, ст. 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, законодавець наділяє сторони правом на самостійне визначення змісту укладуваного договору, та, одночасно, накладає на них обов'язок дотримуватися умов договору, погоджених ними добровільно та на власний розсуд.

Заперечення Відповідача щодо самовільної зміни банком процентної ставки за кредитом є необґрунтованими, оскільки умовами Кредитного договору прямо передбачений розмір процентної ставки у кожний окремий проміжок часу, а саме: 27% річних з 17.07.2012 по 03.03.2013, 26% річних з 04.03.2013. Крім того, зміна процентної ставки в сторону зменшення жодним чином не може зашкодити правам позичальника.

Відтак, твердження Відповідача щодо несправедливості умов Кредитного договору та невідповідність їх нормам діючого законодавства є безпідставними та судом до уваги не приймаються.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з Відповідача строкової заборгованості по кредиту в сумі 1800000 грн., простроченої заборгованості по кредиту в сумі 150000 грн., простроченої заборгованості по процентах в сумі 85180 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 4167,12 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 1903,15 грн. є законними обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог Позивача за зустрічним позовом щодо розірвання Договору № 70/ЮКЛ-12 від 17.07.2012, слід вказати наступне.

Як зазначалося вище, 17.07.2012 між Позивачем та Відповідачем укладено Кредитний договір, відповідно до умов якого, з урахуванням положень Додаткового, банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію строком дії з 17.07.2012 по 28.03.2014 включно, з процентною ставкою 27% річних з 17.07.2012 по 03.03.2013, 26% річних з 04.03.2013, з лімітом кредитування 2000000 грн.

З боку Відповідача Кредитний договір укладено Директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Пвіта Центр», Плєсковим В.І., що, на думку Відповідача, є перевищенням повноважень з боку останнього, внаслідок чого Кредитний договір є недійсним.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 145 ЦК України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Зазначена норма відображена і в п. 6.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Пвіта Центр», затвердженого протоколом загальних зборів учасників від 30.10.2009, зареєстрованого державним реєстратором 05.11.2009 за № 10651050009005295, відповідно до якого вищим органом управління товариства є Збори учасників.

Розділом 8 Статуту товариства закріплено, що виконавчим органом товариства є Директор, який діє від імені товариства в межах, встановлених чинним законодавством України та установчими документами. Директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства, розпоряджатися його майном, укладати будь-які угоди від імені товариства.

Протоколом № 4 загальних зборів ТОВ «Пвіта Центр» від 17.07.2012 Плєскову В.І., директору товариства, надано право на укладання та підписання кредитного договору та інших документів, необхідних для отримання кредиту.

Протоколом № 1 загальних зборів ТОВ «Пвіта Центр» від 28.03.2013 Плєскову В.І., директору товариства, надано право на укладання та підписання додаткового договору до кредитного договору № 70/ЮКЛ-12 від 17.07.2012, договору застави товарів в обороті та інших необхідних документів.

Зазначені протоколи підписано учасниками ТОВ «Пвіта Центр», які є його власниками: Плєсковим В.І. (власник 60% статутного капіталу товариства) та Плєсковою Т.О. (власник 40% статутного капіталу товариства), а також скріплено печаткою товариства.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Враховуючи викладене, Кредитний договір № 70/ЮКЛ-12 від 17.07.2012, укладений директором ТОВ «Пвіта Центр» Плєсковим В.І. від імені Відповідача, укладений ним у межах наданих повноважень.

Крім того, спірний правочин, відповідно до положень ст. 241 ЦК України, схвалений позичальником шляхом прийняття до виконання, яке полягало у отриманні кредитних коштів та сплаті процентів, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, твердження Відповідача щодо недійсності Кредитного договору є помилковими та такими, що не відповідають дійсності.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не доведено суду належними засобами доказування, що існують обставини, з якими закон пов'язує можливість визнання судом оспорюваного правочину недійсним, внаслідок чого суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі. Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Судовий збір за первісним позовом, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пвіта Центр» (02096, м. Київ, вул. Ялтинська, б. 10, кв. 51; ідентифікаційний код 32768937) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5; ідентифікаційний код 35591059) 1800000 (один мільйон вісімсот тисяч) грн. строкової заборгованості по кредиту, 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. простроченої заборгованості по кредиту, 85180 (вісімдесят п'ять тисяч сто вісімдесят) грн. простроченої заборгованості по процентах, 4167 (чотири тисячi сто шістдесят сім) грн. 12 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1903 (одну тисячу дев'ятсот три) грн. 15 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів та 40825 (сорок тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 01 коп. судового збору.

Видати наказ.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.12.2014

Суддя Сташків Р.Б.