Постанова № 42012153, 24.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 911/2756/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.

суддів: Бакуліної С.В., Мачульського Г.М.,

розглянувши

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна

акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 10.11.2014 року

у справі № 911/2756/14 Господарського суду Київської області

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна

акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Києво-Святошинського виробничого управління

житлово-комунального господарства

про стягнення 15 725,59 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - Нурищенко С.В., дов. від 03.02.14р.,

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 23.12.2014 р. у зв'язку з відпусткою судді Кравчука Г.А., для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г. судді - Бакуліна С.В., Мачульський Г.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.09.2014 р. (суддя - Лопатін А.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 6 357 грн. 50 коп. пені, 3010 грн. 90 коп. 3% річних та 1827 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. (судді - Зубець Л.П., Іоннікова І.А., Новіков М.М.) рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням та постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині зменшення пені, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2012 р. між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/0230-БО-41.

Згідно умов договору, якого (п.п. 1.1, 1.2, 2.1) продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей природний газ на умовах цього Договору. Газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (споживачами покупця). Продавець передає покупцеві з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. газ обсягом до 83,5 тис. куб. м.

Ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування встановлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб. м. газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн. та ПДВ - 20% - 61,12 грн. всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того, ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4 661,74 грн. (п.п.5.1, 5.2 Договору).

Порядок та умови проведення розрахунків визначений сторонами в розділі 6 Договору, згідно з п.п. 6.1, 6.3 якого оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки. В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим Договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

Відповідно до п.п.7.1, 7.2 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В п. 11.1 Договору передбачено, що останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2012 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Судами встановлено, що на виконання умов Договору позивач у період з січня по квітень 2013 року передав відповідачу природний газ, загальна вартість якого становила 210 575,30 грн. Відповідач оплатив поставлений газ, але з порушенням строків, передбачених п. 6.1 Договору.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що внаслідок прострочення відповідача, у позивача виникло право на нарахування 3% річних та пені.

Згідно розрахунку позивача, з відповідача підлягає стягненню 3 010,90 грн. 3% річних та 12 714,69 грн. пені.

Місцевий господарський суд позов задовольнив частково, стягнувши з відповідача 3 010,90 грн. 3% річних та 6 357,50 грн. пені. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).

Судами було встановлено, що у період з січня по квітень 2013 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 45,171 тис. куб. м., вартість якого склала 210 575,30 грн..

Відповідач повністю розрахувався з позивачем за поставлений газ 09.10.2013 р., але з порушенням строків, обумовлених сторонами в Договорі.

Згідно з п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

В ст. 617 Цивільного кодексу України наведені підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, згідно з якими особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Суди дійшли висновку про відсутність вини відповідача у простроченні виконання грошових зобов'язань перед позивачем, оскільки особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв не дають відповідачу можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за природний газ.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Попередніми судовими інстанціями відзначено, що поставлений позивачем газ використовувався лише для опалення приміщень Києво-Святошинського районного суду Київської області (споживач за договором - Територіальне управління Державної судової адміністрації у Київській області) та Києво-Святошинської районної ради Київської області. Заборгованість відповідача перед позивачем виникла внаслідок несвоєчасної оплати вищезгаданими державними органами вартості наданих відповідачем послуг по опаленню. Судом враховано вжиті відповідачем заходи, спрямовані на погашення боргу. Так, отримавши від Києво-Святошинської районної ради Київської області у жовтні 2013 року кошти за надані відповідачем послуги по опаленню, вказані грошові кошти були спрямовані відповідачем на погашення кредиторської заборгованості перед позивачем.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (аналогічна правова позиція викладена в п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Врахувавши встановлений розмір простроченого зобов'язання та стан його виконання на час розгляду справи, співрозмірність належних до сплати відповідачем штрафних санкцій і суму прострочення, майновий стан обох сторін, в даному конкретному випадку, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість зменшити розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені з 12 714,69 грн. до 6 357,50 грн.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 року у справі № 911/2756/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Бакуліна С.В.

Мачульський Г.М.