Ухвала суду № 42011834, 18.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6582/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Костюк Л.О., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничого підприємства "Компанія ДіСі" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничого підприємства "Компанія ДіСі" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року ТОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 05 травня 2014 року № 0000822206 та від 12 травня 2014 року № 0000892206.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2014 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що відповідачем у період із 01 по 07 квітня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 16 квітня 2014 року складено акт № 28/26-53-22-01-26-31350429 про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року, у висновках якого вказано, що позивачем порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

У зв'язку з викладеним, 05 травня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 0000822206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності" у розмірі 230866,91 грн.

Крім того, відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої 30 квітня 2014 року складено акт № 880/26-53-22-06-21/31350429 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання чинного валютного законодавства України, згідно з листами публічного акціонерного товариства "Приватбанк" за зовнішньоекономічним контрактом від 29 жовтня 2012 року № 29-10, у висновках якого вказано, що позивачем порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

У зв'язку з викладеним, 12 травня 2013 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 0000892206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності" у розмірі 303539,79 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Згідно до абз. 14 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР імпортна операція - це здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ст. 2 вказаного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З матеріалів справи вбачається, що 29 жовтня 2012 року між позивачем та компанією Seliier&Bellot укладено зовнішньоекономічний контракт № 29/10 на поставку патронів для спортивної та мисливської нарізної і гладкоствольної зброї (далі - контракт № 29/10).

На виконання умов контракту № 29/10, 16 травня 2013 року на митний пост "Столичний" Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на ім'я позивача надійшов товар, що підтверджується відповідною відміткою на митній декларації.

При цьому, митне оформлення товару припинено співробітниками вказаного митного посту.

У зв'язку з незавершенням митного оформлення товару позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року у справі № 826/14270/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, визнано протиправною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міндоходів із митного оформлення вантажу за вантажно-митною декларацією від 16 травня 2013 року №100270000/2013/162322. Зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів вчинити дії із митного оформлення вантажу за вказаною вантажно-митною декларацією.

У позові зазначено, що відповідно до висновку Торгово-промислової палати України від 30 жовтня 2013 року № 2638/05-4 про форм-мажорні обставини, протиправна діяльність митних органів, яка призвела до перевищення строків, передбачених ст. 2 Закону, за контрактом № 29/10, є форс-мажорними обставинами для позивача.

Якщо перевищення строків, зазначених у ст.ст. 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Так, судом першої інстанції ухвалою від 16 червня 2014 року у Торгово-промислової палати України витребувано відповідний письмовий висновок про форс-мажорні обставини із зазначенням у ньому конкретного періоду початку та закінчення дії форс-мажорних обставин, а також причин, які призвели до перевищення позивачем встановлених ст. 2 Закону строків здійснення розрахунків за операціями з експорту товарів контрактом № 29/10.

На виконання ухвали суду першої інстанції, 13 жовтня 2014 року до суду першої інстанції надійшов лист Торгово-промислової палати України від 07 жовтня 2014 року № 3672/05-5, зі змісту якого вбачається, що 30 жовтня 2013 року Торгова-промислова палата України на підставі документів, наданих позивачем, видала висновок про форс-мажорні обставини № 2658/05-4. У зазначеному висновку вказано період дії форс-мажорних обставин із 16 травня по 10 жовтня 2013 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що невиконання Київською міжрегіональною митницею Міндоходів постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року у справі № 826/14270/13-а у період із 10 жовтня 2013 року по 17 квітня 2014 року, тобто протиправна бездіяльність митного органу щодо обов'язкового виконання вказаного судового рішення протягом шести місяців, не може бути визнана Торгово-промисловою палатою України як форс-мажорні обставини, а тому доводи апелянта про відсутність перевищення строків, передбачених ст. 2 Закону, про які відповідачем зазначено в актах перевірок, оскільки воно відбулося не з вини позивача, а внаслідок дії форс-мажорних обставин, є безпідставними.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничого підприємства "Компанія ДіСі" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 25.12.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді Л.О. Костюк

Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Костюк Л.О.

Сорочко Є.О.