Постанова № 42011778, 24.12.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 803/2370/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

за участю представника позивача Кметя О. П.,

представника відповідача Стретович І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (Луцька ОДПІ) звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" (ТзОВ "ТД "Луцьккондитер") про стягнення податкового боргу в сумі 87 456 грн. 20 коп. за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як платник податків і зборів, в порушення вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (ПК України) не виконує свого обов'язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, в зв'язку з чим у нього виник податковий борг в загальній сумі 87 456 грн. 20 коп., з них: 85 832 грн. 92 коп. з податку на доходи фізичних осіб, 1 623 грн. 28 коп. - штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості, однак вони не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

У зв'язку із наведеним, позивач просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 87 456 грн. 20 коп. за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Відповідно до письмових заперечень проти позову за № 188 від 04 грудня 2014 року (а.с. 40-43) відповідач зазначав, що відповідно до вимог статті 95 ПК України контролюючий орган зобов'язаний був звернутись до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Оскільки пунктом 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України", визначено, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, а позивач не здійснював заходів щодо стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків і за рахунок майна платника податків, тому звернення із даним адміністративним позовом про стягнення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу, є безпідставним.

Крім того, позивачем не надано доказів про наявність у відповідача готівки, що йому належить, за рахунок якої можливо буде виконати рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримує позов з підстав, наведених у позовній заяві, просить адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просить в задоволенні адміністративного позову відмовити з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову, крім того пояснила, що проти наявності податкового боргу у ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що адміністративний позов підставний і підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 29 жовтня 2007 року, перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ з 30 жовтня 2007 року за № 7247.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків визначається календарною датою.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як вбачається із розрахунку сум податкового боргу, зворотного боку облікової картки платника податків, довідки позивача про наявність заборгованості по платежах до бюджету за ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" станом на 10 листопада 2014 року рахується податковий борг в сумі 87 456 грн. 20 коп., з них: 85 832 грн. 92 коп. з податку на доходи фізичних осіб, 1 623 грн. 28 коп. - штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (а.с. 6-9, 10, 68-71).

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 ПК України податок на доходи фізичних осіб належать до загальнодержавних податків та зборів. Відповідач є платником податку на доходи фізичних осіб в силу статті 162 ПК України.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 85 663 грн. 56 коп. у відповідача виник на підставі неповної сплати ним самостійного визначеного грошового зобов'язання за вказаним платежем у податковій декларації № 9001171193 від 17 березня 2011 року (а.с. 14-15). Крім того, контролюючим органом нараховано 169 грн. 36 коп. пені.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року в адміністративній справі № 2а/0370/3292/11 за позовом Луцької ОДПІ до ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" про стягнення податкового боргу (який виник на підставі податкової декларації № 9001171193 від 17 березня 2011 року) стягнуто з рахунків ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" в обслуговуючих банках у дохід державного бюджету України податковий борг у сумі 87 822 грн. 18 коп. Рішення набрало законної сили 03 листопада 2013 року (а.с. 12-13).

Як встановлено частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини щодо наявності податкового боргу у ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 85 832 грн. 92 коп. доказуванню не підлягають.

31 травня 2013 року між Луцькою ОДПІ і ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" було укладено договір про розстрочення податкового боргу № 92, відповідно до умов якого орган державної податкової служби надав платнику податків розстрочення сплати податкового боргу по штрафних санкціях за порушення податкового законодавства про патентування на загальну суму 20 061 грн. під проценти, строком з 31 травня 2013 року по 14 серпня 2013 року (а.с. 17-18).

Станом на 10 листопада 2014 року відповідачем умови укладеного договору виконано не в повному обсязі, несплачено 1 388 грн. 33 коп. Крім того, контролюючим органом нараховано 234 грн. 95 коп. пені.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Визначені суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб і штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в загальному розмірі 87 456 грн. 20 коп., стягнення яких з ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" є предметом даного судового розгляду, вважаються узгодженими.

Отже, несплачені узгоджені суми грошового зобов'язання відповідача набули статусу податкового боргу. В судовому засіданні представник відповідача підтвердила наявність вказаного податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України). Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу: відповідачу надіслано податкову вимогу від 08 квітня 2011 року № 8660/10/24-1 (а.с. 20). Вказані заходи не спричинили повного погашення платником податків податкового боргу, загальна сума якого станом на день розгляду справи становить 87 456 грн. 20 коп.

Орган стягнення, відповідно до пунктів 87.11 статті 87 ПК України, звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно із пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно пункту 95.4. статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідач доказів про сплату податкового боргу до бюджету суду не подав.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 87 456 грн. 20 коп. за рахунок готівки, що належить відповідачу, є правомірними та підлягають до задоволення.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо безпідставного звернення з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу у зв'язку із недотриманням порядку, встановленого пунктами 95.2 - 95.4 статті 95 ПУ України враховуючи наступне.

Податковим кодексом України передбачено можливість стягнення податкового боргу з рахунків боржника, з готівки, належної платнику податків, а також реалізація майна платника у разі неможливості погашення боргу за рахунок грошових коштів (ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 95.2, 95.3, 95.4 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наведені норми не містять заборони звернення контролюючого органу з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику податків у випадку, якщо не було заявлено в судовому порядку вимоги про стягнення податкового боргу з рахунків в обслуговуючих банках, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України", визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, а не право контролюючого органу на звернення до суду із відповідним позовом і порядок такого звернення.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду доказів про відсутність у нього податкового боргу в сумі 87 456 грн. 20 коп. та не спростував обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття постанови про стягнення з ТзОВ "ТД "Луцьккондитер" податкового боргу в сумі 87 456 грн. 20 коп. за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" (вулиця Володимирська, будинок № 57А, місто Луцьк, Волинська область, 43001; код за ЄДРПОУ 35495109) в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 87 456 грн. 20 коп. (вісімдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень двадцять копійок) за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 29 грудня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова