Ухвала суду № 42011743, 04.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2014 рокусправа № 0870/10619/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

розглянувши у порядку письмовому провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Лат" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року у справі № 0870/10619/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лат" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальність „Лат" (далі - ТОВ „Лат") звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Державної податкової служби (далі - ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003622302 від 23 жовтня 2012 року та № 0003612302 від 23 жовтня 2012 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 15 серпня 1997 року ТОВ „ЛАТ" зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради та 27 серпня 1997 року взято на податковий облік у ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя за № 6634 .

20 вересня 2012 року на підставі направлень №706, 707 та відповідно до наказу від 19 вересня 2012 року №1001 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ „ЛАТ" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з підприємством - постачальником ТОВ „Ваел Плюс" за період серпень 2011 року.

03 жовтня 2012 року за результатами перевірки фахівцями ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було складено акт №2246/22-15/25214305, відповідно до висновків якого встановлені порушення ТОВ „Лат" пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.1.1, п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України у перевіряємому періоді з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року занижено податок на прибуток на загальну суму 6728,00грн., п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, встановлено завищення суми податкового кредиту на загальну суму 5850,00грн.

На підставі акту №2246/22-15/25214305 від 03 жовтня 2012 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0003612302 від 23 жовтня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 5850,00грн та нараховано фінансові санкції у розмірі 1462,50грн. та №0003622302 від 23 жовтня 2012 року, яким нараховане грошове зобов'язання у розмірі 6728,00грн.

03 серпня 2011 року між позивачем та ТОВ „Ваел Плюс" було укладено договір підряду №3, відповідно до умов якого ТОВ „ЛАТ" доручило, а ТОВ „Ваел Плюс" зобов'язалося провести роботу з ремонту рекламних конструкцій типу „бек-лайт", а саме виконати заміну декоративної обшивки металоконструкцій бек-лайту.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ „Ваел Плюс" було виконано замовлені позивачем роботи загальною вартістю 35100,00 грн. в тому числі ПДВ 5850,00грн., про що складено акт здачі-прийняття робіт від 31 серпня 2011 року та виписано податкову накладну №397 від 31 серпня 2011 року.

Роботи було оплачені позивачем, відповідно до платіжного доручення №427 від 23 вересня 2011 року.

ТОВ „Лат" було віднесено до збільшення вартості основних засобів - 29250,00грн., в тому числі у третьому кварталі 2011року - 29250,00 грн., що підтверджується декларацією з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2011 року; до складу податкового кредиту з ПДВ всього - 5850,00грн., в тому числі у серпні 2011 року - 5850,00грн., що підтверджується декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011року.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року встановлено відсутність об'єктів оподаткування на загальну суму 6728,00грн., у наступних періодах: за 2-3 квартал 2011 року - 6728,00грн., в зв'язку з завищенням собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 29250,00грн.

У акті перевірки відповідачем зазначено, що операції з постачання товару (робіт, послуг) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Згідно зі статтею1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дотримання вимог цивільного чи господарського законодавства при цьому не є визначальним чинником для оцінки фактичних змін майнового стану платника податків.

Отже, факт придбання є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.

Саме собою існування договору не означає, що факт руху активів мав місце.

Для визначення розміру податкових зобов'язань платника податків не має значення дотримання ним норм цивільного чи господарського законодавства, зокрема під час укладення договорів чи вчинення інших правочинів. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. Відповідно, предметом аналізу повинна бути не відповідність укладених особами цивільно-правових правочинів нормам цивільного чи господарського права, а реальність здійснення господарських операцій.

Отже, при укладанні договору повинен бути не лише умисел сторін, що укладають договір, а й фактичний рух активів, наявність економічного змісту відповідної операції у вигляді спрямованості на отримання майнової вигоди не виключно за рахунок зниження та/або уникнення податкових операцій.

Докази, надані позивачем не підтверджують фактичного виконання робіт, оскільки: не надано достатньо доказів проведення контрагентом - ТОВ „Ваел Плюс" замовлених робіт: не доведено суду економічної необхідності заохочення до виконання робіт виконавця з іншого обласного центру; також не надано доказів фактичного виконання висотних робіт, а саме залучення спеціальної техніки для виконання необхідних замовлених робіт, тощо.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивачем не надано будь-яких первинних документів та бухгалтерських регістрів, які б свідчили про використання отриманих послуг в господарській діяльності підприємства з метою отримання доходу, що передбачено пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 „Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153.

Відповідно до статті 4 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності є повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Підприємством необґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту та валових витрат суми за послугами, які у ТОВ „Ваел Плюс" не отримували (послуги з ремонту рекламних конструкцій типу „беклайт" на суму З5100,00грн.), а надані документи не підтверджують зв'язок даних послуг з господарською діяльністю.

Позивач в підтвердження вказаних господарських операцій посилається на акти прийняття - передачі наданих послуг, вони являються первинними документами.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, відповідно до підпункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24 травня 1995 року. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Господарські операції відбувалися на підставі договору від 03 серпня 2011 року.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 1 договору „Виконавець зобов'язується власними силами і з власних матеріалів провести роботи з ремонту рекламних конструкцій типу „бек - лайт", а саме виконати заміну декоративної обшивки металоконструкції беклайта у кількості 9 штук за адресами згідно додатку 1".

Судом встановлено, що на розгляді у Запорізькому окружному адміністративному суді перебувало дві справи за позовами ТОВ „ЛАТ" (справа № 0870\10619\12) та ТОВ „НЗ" (справа № 0870\10618\12), при цьому директором вказаних підприємств є ОСОБА_1, який і уклав ідентичні договори з ТОВ „Ваел Плюс", а саме 03 серпня 2011 року ТОВ „ЛАТ" укладено договір з ТОВ „Ваел Плюс", предметом якого є проведення робіт з ремонту рекламних конструкцій типу „бек - лайт", а саме виконання заміни декоративної обшивки металоконструкції „бек - лайту", а 02 серпня 2011 ТОВ „НЗ" укладено договір також з ТОВ „Ваел Плюс", де предметом виступає проведення робіт з ремонту рекламних конструкцій типу „сіті - лайт".

При цьому „сіті-лайт" - рекламна конструкція формату 1.2x1.8 м.

„Бек-лайт"- рекламна конструкція у вигляді коробу.

Податкові накладні виписані ТОВ „Ваел Плюс" та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) виписані в один день 31 серпня 2011 року.

Отже, всі роботи для ТОВ „НЗ" та ТОВ „ЛАТ" фактично виконані в один день 31 серпня 2011 року, що фізично не можливо.

Крім того, з технічних характеристик сітілайта та беклайта вбачається, що це різновид рекламних конструкцій, які можуть бути виготовлені профільними організаціями, які спеціалізуються саме на виготовленні рекламних конструкцій. В даному випадку ТОВ „Ваел Плюс" не займається діяльністю з виготовлення рекламних конструкцій, виготовленням комплектуючих до них та не надає послуги з профілактики рекламних конструкцій.

Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ „Ваел Плюс" займається такими видами діяльності, як обслуговування систем безпеки; інша професійна, наукова та технічна діяльність; проведення розслідувань; діяльність приватних охоронних служб; електромонтажні роботи; вантажний автомобільний транспорт.

Також, у вказаний період часу на підприємстві не перебувало жодного найманого працівника, крім директора ОСОБА_2 Підприємство не має виробничих потужностей, які б надали змогу виготовляти профілі та комплектуючи для рекламних конструкцій.

І „сіті - лайт", і „бек - лайт" це різновид бігбордів, які суттєво не відрізняються один від одного. Як зазначено у додатку до договору укладеному ТОВ „ЛАТ" роботи повинні були бути проведені на рекламних щитах розташованих на пр.Леніна та пр.Металургів.

У договорі укладений ТОВ „НЗ" з ТОВ „Ваел Плюс" також зазначено адресу рекламних щитів у кількості 17 штук розташованих від проспекту Металургів до вулиці Зелінського.

При цьому, акт приймання - передачі наданих послуг не містить жодної інформації про виконані роботи, а саме які заходи вживались щодо виконання своїх обов'язків за договором. Крім того, відсутня інформація про фактично досягнуті результати виконання робіт, а саме які послуги були надані, в чому вони полягали та за якою адресою.

Крім того, акти виконання планових робіт рекламних конструкцій «сіті - лайту», що проводились позивачем самостійно, складені окремо за кожною адресою та за кожним видом роботи. В підтвердження ж виконання робіт від ТОВ „Ваел Плюс" надано один акт, на здійснення робіт щодо 17 рекламних конструкцій разом, невідомо за якою адресою.

Отже, лише первинні документи та документи бухгалтерського обліку можуть підтвердити здійснення господарської операції.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених з (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, згідно положень національного законодавства неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь (прибуток, дохід) від придбаних послуг. За відсутності останнього, немає підстав для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, ТОВ „Ваел Плюс" не має адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинам з позивачем та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Згідно з приписами пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного, обгрунтованого висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень №0003612302 від 23 жовтня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 5850,00 грн. та нараховано фінансові санкції у розмірі 1462,50 грн. та №0003622302 від 23 жовтня 2012 року, яким нараховане позивачу грошове зобов'язання у розмірі 6728,00 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність „Лат" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року у справі № 0870/10619/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров