Постанова № 42011660, 25.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 грудня 2014 р. справа № 820/19495/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Рябченко Є.А.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Конюхова В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Київський ВДВС ХМУЮ) про скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №39269746 від 10.09.2013 року та ВП №39782680 від 18.09.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при здійсненні нотаріальних дій щодо належного позивачу на праві приватної власності майна, а саме квартири АДРЕСА_1, позивачу стало відомо про існування арешту Київського ВДВС ХМУЮ на вищевказане майно. Позивач зазначила, що згідно відповіді Київського ВДВС ХМУЮ, арешт на належну позивачу власність було накладено на виконання виконавчого листа №2-1251/11 від 25.07.2013 року, виданого Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості та виконавчого напису №4637 від 12.07.2013 року виданий Приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_3 щодо звернення стягнення на нерухоме майно. Окрім цього, Київський ВДВС ХМУЮ повідомив про відкриття виконавчого провадження та винесення постав про стягнення виконавчого збору. Однак, позивач вказує, що не отримував жодного листа від Київського ВДВС ХМУЮ та не був повідомлений про відкриття відносно нього виконавчих проваджень. Позивач також вказала, що ніякої заборгованості перед банком в неї не має, що підтверджується довідкою ТОВ «ОТП Факторінг України» від 27.06.2014 року про повну сплату заборгованості кредитному договору №МL-701/578/2007 від 29 травня 2007 року, про існування виконавчих проваджень, судових рішень або виконавчих написів нотаріусів їй нічого не було відомо. З огляду на викладене, та той факт, що позивач не отримувала постанови про відкриття виконавчого провадження, таким чином не була повідомлена про відкриття виконавчого провадження та не була обізнана про наданий строк на добровільне виконання, вважає, що постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №39269746 від 10.09.2013 року та ВП №39782680 від 18.09.2013 року підлягають скасуванню.

Позивач в судове засідання прибув, надав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, у зв'язку з тим, що з огляду на невиконання боржником у встановлений державним виконавцем добровільний строк, рішення не було виконано, постанови про стягнення виконавчого збору винесені обґрунтовано та правомірно.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, вивчивши матеріали виконавчого провадження, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2013 року до Київського ВДВС ХМУЮ звернулось ПАТ «ОТП Банк» з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Московського районного суду м.Харкова від 25.07.2013 року по справі №2-1251/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості. 07.08.2013 року державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39269746 та надано боржнику добровільний строк на виконання рішення суду до 12.08.2013 року.

При цьому, з досліджених під час розгляду справи копій виконавчого провадження ВП №39269746 судом не встановлено факту направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника, що не заперечувалось представником відповідача.

В межах вказаного виконавчого провадження 10.09.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, яка також не була направлена боржнику.

14.08.2014 року згідно заяви ПАТ «ОТП Банк» державним виконавцем відповідно до ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Окрім цього, з наявних матеріалів справи вбачається, що 09.09.2013 року в провадження державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ надійшов виконавчий напис №4637 від 12.07.2013 року виданий Приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_3, щодо звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1

11.09.2013 року державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису ВП №39782680 та надано добровільний строк на виконання рішення - 7 днів.

Вказана постанова була направлена боржнику 13.09.2013 року за адресою АДРЕСА_2, однак повернулась до Київського ВДВС ХМУЮ 17.10.2013 року з відміткою пошти - за закінченням терміну зберігання. При цьому суд зазначає, що згідно копії паспорту позивача, вона була знята з реєстрації за вказаною адресою 12.10.2013 року та фактично мешкала за адресою АДРЕСА_1 з моменту підписання іпотечного договору у 2007 році, тобто на час направлення на її адресу вказаної постанови ОСОБА_1 за даною адресою не мешкала.

18.09.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, однак копії виконавчого провадження не містять доказів направлення боржнику вказаної постанови.

28.07.2014 року згідно заяви ПАТ «ОТП Банк» державним виконавцем відповідно до ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, а постанову про стягнення з боржника виконавчого збору 28.07.2014 року було виведено в окреме виконавче провадження ВП №44206346. Матеріали справи не містять доказів направлення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №44206346 на адресу позивача.

З огляду на досліджені під час розгляду справи копії виконавчих проваджень та пояснення сторін, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не була обізнана про відкриття відносно неї виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчого напису №4637 від 12.07.2013 року, виконавчого листа Московського районного суду м.Харкова від 25.07.2013 року по справі №2-1251/11 та постанов про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №39269746 від 10.09.2013 року та ВП №39782680 від 18.09.2013 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон України №606-XIV).

Статтею 1 Закону України №606-XIV встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.7 Закону України №606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.5 ст.25 Закону України №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 статті 28 Закону України №606-XIV передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Порядок надсилання документів виконавчого провадження визначено статтею 31 Закону України №606-XIV, а саме копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, законодавцем передбачено, що обов'язковою умовою стягнення з боржника виконавчого збору є невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для його добровільного виконання, а також обізнаність боржника про відкрите відносно нього виконавче провадження.

За змістом частини другої статті 25 і статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" боржнику надається строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання рішення, який може бути продовжений (відкладено провадження виконавчих дій) до десяти робочих днів у разі несвоєчасного одержання боржником документів виконавчого провадження, внаслідок чого він був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому цим Законом.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в Ухвалі від 18.12.2014 року у справі К/800/13412/14.

З огляду на встановлений судом факт не направлення державним виконавцем копій постанов про відкриття виконавчих проваджень ВП №44206346, ВП №39782680 та ВП №39269746 та той факт, що позивач дізналась про існування вказаних постанов після винесення постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві, суд приходить до висновку про необґрунтованість прийняття державним виконавцем постанов про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №39269746 від 10.09.2013 року та ВП №39782680 від 18.09.2013 року та як наслідок необхідність їх скасування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За наведених обставин та правових норм, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 291,24 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про скасування постанов - задовольнити.

Скасувати постанови Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №39269746 від 10.09.2013 року та ВП №39782680 від 18.09.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 16, 61010) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 291,24 грн. (двісті дев'яносто одна гривня 24 копійки).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26.12.2014 року.

Суддя Біленський О.О.