Постанова № 42011579, 23.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р. Справа № 908/3712/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників :

третьої особи, Об'єднання "Донецькпродторг" - Пожидаєв Д.В. дов. б/н від 14.11.2014 р.

першого відповідача, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"- Павленко Л.М. дов. №09-32/110 від 11.02.2014 р.

другого відповідача, ТОВ "Амстор" - Єгорченкова О.О., дов. б/н від 27.10.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Об'єднання "Донецькпродторг" (вх. №4190 З/3-11) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.11.14 у справі № 908/3712/14

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Об'єднання "Донецькпродторг", м. Донецьк,

до 1-го відповідача (позивача у справі №908/3712/14) ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

2-го відповідача (1-го відповідача у справі №908/3712/14) Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", м. Донецьк

про стягнення заборгованості іпотечного кредитування,

ВСТАНОВИЛА:

Господарським судом Запорізької області 01.10.2014 р., відповідно до ст.ст. 64, 65 ГПК України порушено провадження у справі № 908/3712/14 за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до відповідачів: ТОВ "Амстор", ТОВ "Торговий будинок "Амстор" про стягнення 82081418,64 грн., з яких строкової заборгованості за кредитом - 239089494,16 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 09.07.2014 р. становить 80967657,20 грн., заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом - 2520401,75 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 09.07.2014 р. становить 853534,05 грн., заборгованості за нарахованими відсотками за період з 01.07.2014 р. по 09.07.2014 р. - 756120,53 рос. рублів, що за курсом НБУ станом на 09.07.2014 р. становить 256060,22 грн., пені за простроченими відсотками - 216717 грн., простроченої комісії - 2000,00 грн.

12.11.2014 р. до суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору- Об'єднання "Донецькпродторг" про визнання недійсним договору іпотечного кредитування № 15-93/19-1793/06 від 10.04.2006 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.11.2014 року у справі № 908/3712/14 (суддя Носівець В.В.) повернуто позовну заяву третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та додані до неї документи без розгляду.

Об'єднання "Донецькпродторг" з зазначеною ухвалою не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.11.2014 року у даній справі скасувати. Залучити Об'єднання "Донецькпродторг" як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Матеріали справи №908/3712/14 - направити до господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що положення статуту ТОВ "Амстор", а також приписи ст.116, ч.З ст.215 Цивільного кодексу України, ст.167 Господарського кодексу України обумовлюють юридичну зацікавленість Об'єднання «Донецькпродторг» як учасника ТОВ "Амстор" щодо спірних правовідносин в частині заперечення дійсності Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-1793/06 від 10 червня 2006 року, як правової підстави виникнення заборгованості ТОВ «Амстор» перед банком.

При цьому, саме умови та виконання кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-1793/06 від 10 червня 2006 року є підставою та джерелом виникнення спору у справі № 908/3712/14. А тому, вимога третьої особи, яка стосується чинності зазначеного договору, безпосередньо випливає та пов'язана із спором, який існує між відповідачами по справі.

Крім того зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно не задовольнив клопотання про відстрочку сплати судового збору та не надав йому оцінку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року апеляційну скаргу Об'єднання "Донецькпродторг" було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 22.12.2014 року на 15:00 год.

Перший відповідач, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 22.12.2014 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що Об'єднання "Донецькпродторг" звернулось до суду як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору у справі № 908/3712/14 із позовною заявою, в якій заявило матеріально правову вимогу про визнання договору недійсним, в той час як предметом спору у справі № 908/3712/14 є стягнення заборгованості, що суперечить положенням ст. 26 Господарського процесуального кодексу України.

Також зазначає, що місцевий господарський суд цілком правомірно відхилив безпідставне та необґрунтоване клопотання третьої особи про відстрочення сплати судового збору судом.

А тому, як вважає перший відповідач, оскільки первісний позов не є тотожнім позову третьої особи і нею не було подано доказів сплати судового збору за подання позову, господарський суд першої інстанції цілком правомірно повернув її без розгляду на підставі статті 63 ГПК України.

Представник другого відповідача у судовому засіданні 22.12.2014 року проти доводів апеляційної скарги заперечує, важає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

22.12.2014 року від другого відповідача через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх.№12731 від 22.12.2014 року) про зупинення провадження у справі №908/3712/14 до розгляду пов"язаної з нею справи №908/4847/14. Дане клопотання другий відповідач обгрунтовує тим, що предметом спору у справі №908/4847/14 є визнання недійсним Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-1793/06 від 10 червня 2006 року, який є правовою підставою виникнення заборгованості ТОВ «Амстор» перед ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у справі №908/3712/14 .

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, так як відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України необхідною умовою зупинення провадження у справі є наявність обставин, які свідчать про неможливість розгляду певної справи до вирішення пов"язаної з нею іншої справи.

Однак, другий відповідач не обгрунтував, яким чином розгляд апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду про повернення позовної заяви є неможливим до вирішення по суті справи №908/4847/14.

При цьому, доводи другого відповідача у клопотанні стосуються доведення факту пов"язаності справи №908/3712/14 та справи №908/4847/14, однак вказана обставина має значення лише при розгляді апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, прийняте за результатами розгляду справи по суті, а не при розгляді скарги на ухвалу суду.

Також, 22.12.2014 року від другого відповідача через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх.№12732 від 22.12.2014 року) про витребування з господарського суду Запорізької області повних матеріалів справи №908/3712/14 та продовження розгляду справи на підставі всіх матеріалів за даною справою. При цьому, другий відповідач посилається на те, що місцевий господарський суд в порушення статті 106 ГПК України направив до господарського суду апеляційної інстанції лише справу замінник, якої недостатньо для повного, всебічного та об"єктивного розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про залишення її без задоволення, оскільки статтею 106 ГПК України перелічені ті ухвали, які окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, при оскарженні яких за загальним правилом до суду апеляційної інстанції надсилаються лише копії необхідних для розгляду скарги матеріалів справи і до цього переліку відповідно до пунктів 1, 5, 10-21 частини першої статті 106 ГПК України ухвала про повернення позовної заяви не відноситься. При цьому, у вказаній статті не вказано про обов"язковість надсилання місцевим господарським судом до апеляційного господарського суду всіх матеріалів справи у разі подання скарги на ухвалу про повернення позовної заяви.

Крім того, в даному апеляційному провадженні розглядається скарга не на рішення, а на ухвалу місцевого господарського суду, що передбачає перевірку апеляційним господарським судом правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права та повноту з"ясування пов"язаних із цим обставин.

При цьому, надіслані до апеляційного господарського суду копії певних матеріалів справи 908/3712/12 колегія суддів вважає повністю достатніми для здійснення такої апеляційної перевірки, а повні матеріали справи є необхідними лише при розгляді скарги на рішення місцевого господарського суду, прийняте за результатами розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на скаргу доводи Об'єднання "Донецькпродторг" та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", вислухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників третьої особи та першого і другого відповідачів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Відповідно до частин 4, 5 статті стаття 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і заємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;

Відповідно до статті 26 ГПК України що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Виходячи зі змісту вказаної норми, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, характеризує таке: 1) вони вступають у процес, що вже почався; 2) втручаються у спір, який вже виник між сторонами; 3) їх інтереси, як правило, суперечать інтересам обох сторін; 4) заявляють самостійні вимоги на предмет спору; 5) відстоюють у процесі свої інтереси, а тому їх юридична заінтересованість має особистий характер; 6) вступають у справу, пред'явивши позов до однієї або обох сторін. При цьому треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет позову, вступають у процес шляхом подання позовної заяви, що має відповідати вимогам статей 54-57 цього Кодексу. Така третя особа наділяється тими самими правами та обов'язками, що і первісний позивач, але лише щодо своїх вимог.

Позов - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.

Предмет позову - це частина позову, яка складає матеріально-правову вимогу позивача до відповідача.

Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов.

У пункті 1.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано на те, що у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.

Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54-57 ГПК, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 ГПК). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61-63 ГПК. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 названого Кодексу. Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Як вже зазначалося вище предметом спору у справі № 908/3712/14 є стягнення 82081418,64 грн., який виник внаслідок неналежного виконання ТОВ "Амстор" (відповідач-1) зобов'язань за договором іпотечного кредитування № 15-93/19-1793/06 від 10.04.2006 р.

Об'єднанням "Донецькпродторг" заявлено позовну вимогу про визнання недійсним договору іпотечного кредитування № 15-93/19-1793/06 від 10.04.2006 р., підставою виникнення якої заявник вважає невідповідність зазначеного договору вимогам закону.

Тобто, первісний позов та позов Об'єднання "Донецькпродторг" не є тотожніми, оскільки вони не пов"язані підставами виникнення та засобами доказування.

Отже, як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, самостійних вимог на предмет первісного позову про стягнення 82081418,64 грн. Об'єднанням "Донецькпродторг" не заявлялось, а заявлено вимогу, яка за своєю суттю є не самостійним, а зустрічним позовом., тоді як, враховуючи вимоги статей 22, 60 ГПК України, подавати зустрічний позов має право лише відповідач у справі до початку розгляду судом справи по суті.

Окрім цього, у абзаці 4 пункту 3.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що частиною першою статті 60 ГПК України передбачено, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК України).

Однак, як вже зазначалося вище, позов третьої особи та позов позивача не пов"язані підставами виникнення та передбачають різні засоби доказування.

А тому, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для прийняття позову третьої особи з окремими вимогами для спільного розгляду з первісним позовом.

Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що позовна вимога третьої особи про визнання недійсним договору іпотечного кредитування № 15-93/19-1793/06 від 10.04.2006 р. пов'язана із спором, який існує між відповідачами по справі, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, як вже зазначалося, позов третьої особи має бути не лише пов"язаним з первісним позовом, а стосуватися одного предмету спору та мати спільні підстави виникнення. Проте, позов Об'єднання "Донецькпродторг" зазначеним вимогам не відповідає.

Крім того, статтею 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Однак, третьою особою таких доказів надано не було, при цьому, у позові було заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору на розумний строк, з посиланням на зупинення роботи в м. Донецьку відповідно до Постанови Правління НБУ № 466 від 06.08.2014 р. всіх банківських установ.

Вказане клопотання місцевий господарський суд відхилив, скориставшись наданим йому статтею 8 Закону України "Про судовий збір " правом.

При цьому слід зазначити, що відстрочка сплати судового збору є правом, а не обов"язком суду, у зв"язку з чим посилання третьої особи в апеляційній скарзі на незадоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору є безпідставним.

Крім того, у зв"язку із відсутністю підстав для прийняття позовної заяви третьої особи до провадження, у господаррського суду були відсутні підстави і для відстрочки судового збору, так як така відстрочка відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" надається на певний період розгляду справи не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, що передбачає порушення провадження у справі та розгляд її по суті.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для повернення позовної заяви третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та додані до неї документів без розгляду.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.11.14 р. у справі № 908/3712/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України

Повний текст постанови складено 25.12.2014 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.