Рішення № 42011555, 24.12.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2014 р.

Справа № 924/1817/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агропромислова група", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Онікс", с. Завалійки Волочиського району

про стягнення 52 880 грн. заборгованості

за участю представників сторін: не з’явились

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 52 880 грн., яка утворилася через неналежне виконання договору поставки № 00595 від 17.03.14р. Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення розрахунків.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, в якому також вказано, що позивач позов підтримує.

Повідомлений належним чином відповідач (про розгляд справи судом), про що свідчать поштові повідомлення про направлення йому ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи (з підписом представника про отримання), надісланих за реєстраційною адресою, відповідно до спеціального витягу з ЄДРПОУ.

Таким чином, суд, в порядку ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 16 грудня 2014 року № 19776522 позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 35429229. Відповідно до спеціального витягу з ЄДРПОУ № 19753485 від 11 грудня 2014 року відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код 32461475.

17 березня 2014 року між сторонами укладено договір № 00595, яким встановлено, що продавець (позивач) зобов’язується передати у власність покупця (відповідач) товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

За п. 2.1. договору товаром, який підлягає продажу є аміачна селітра марки Б 3102 30 90 00. Покупець здійснює повну (100 %) оплату товару шляхом перерахування на поточний рахунок продавця суму вартості товару на підставі виставленого продавцем рахунку – фактури у термін, який вказаний в рахунку – фактурі (п. 3.1.). Покупець зобов’язаний своєчасно оплатити і прийняти товар (п. 5.3.).

Договір набуває чинності з моменту здійснення покупцем попередньої оплати (на підставі рахунку – фактура) і діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань, але не пізніше 31 грудня 2014 року (п. 7.1.). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання усіх обов’язків по договору (п. 7.1.1.).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Відповідно до видаткових накладних № 911 від 29 березня 2014 року на суму 226 440 грн. та № 912 від 30 березня 2014 року на суму 226 440 грн. позивач поставив на користь відповідача аміачну селітру марки Б 3102 30 90 00 на суму 452 880 грн. Так, у накладних зазначено, що постачальником є позивач, покупцем – відповідач. Накладні підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Надана суду претензія позивача від 19 вересня 2014 року, адресована відповідачу не приймається до уваги судом, оскільки надані позивачем докази про її відправлення є неналежними. Так, з поданих описів кореспонденції та рекомендованих повідомлень про вручення претензії вбачається, що відправником їх є ПП Консалтингова компанія „Тріада”. Докази ж того, що вказана юридична особа будь – яким чином пов’язана з позивачем у суду відсутні.

Дослідивши додані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір поставки, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

Як передбачено ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу аміачну селітру на суму 452 880 грн., що підтверджується видатковими накладними № 912, 911. Прийняття товару відповідачем підтверджується підписом останнього на накладних, які також скріплені його печаткою. Зокрема, у графі „Постачальник” наявні підпис та печатка позивача, у графі „Отримав” - підпис та печатка відповідача.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України обумовлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За п. 3.1. договору обов’язок оплати товару виникає у відповідача до моменту поставки, оскільки сторони передбачили 100 % попередню оплату, яка здійснюється на підставі рахунку – фактури. Враховуючи ж відсутність доказів виставлення рахунків та документально підтверджений факт прийняття товару відповідачем, суд виходить з того, що обов’язок оплати необхідно встановлювати за загальними правилами про купівлю – продаж (с. 712 ЦК України) з урахуванням ч. 1 ст. 692 ЦК України, тобто відразу після прийняття товару - у день оформлення видаткових накладних.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, станом на час її вирішення оплата проведена частково на суму 400 000 грн. Докази оплати в повному обсязі, в обумовлені строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (452 880 грн. загальна вартість товару мінус 400 000 грн. часткової оплати) 52 880 грн.

За таких обставин, позов обґрунтований, підтверджений доданими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Онікс” (26004101732 в ВАТ „Райфайзен банк Аваль”, МФО 380 805 ЄДРПОУ 32461475, Хмельницька область, Волочиський район, с. Завалійки, вул. Центральна, 86) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Українська агропромислова група” (Б – р Л. Українки, 19, м. Київ, рах - 26003062501 банк ПАТ „Комерційний банк Центр”, МФО 380742, ЄДРПОУ 35429229) 52 880 грн. (п’ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят грн. 0 коп.) заборгованості а також 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн.. 0 коп.) судового збору.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу 01133, м. Київ, б-р Л. Українки, 19

3 - відповідачу 31257, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Завалійки, вул. Центральна, 86.