Рішення № 42011196, 18.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/90/12-18/109/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 Справа № 5009/2827/12

за позовом публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (01030, місто Київ, вул. Володимирська, 46)

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Сервіс" (69041, місто Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 9)

до відповідача 2: приватного підприємства "Діапазон" (69015, м. Запоріжжя, вулиця Мінська, будинок 9)

про солідарне стягнення 9352763,95 грн.

Суддя В.В. Носівець

Представники сторін:

від позивача: Короленко І.М., довіреність №460 від 16.12.2014р.; паспорт серії СЮ №060700 виданий 20.11.2007р.

від відповідача-1: Малахова Г.О., довіреність №07/03/14 від 07.03.2014р.; паспорт серії СВ №251664 виданий 03.08.2000р.

від відповідача-2: Малахова Г.О., довіреність №12/03/14 від 12.03.2014р.; паспорт серії СВ №251664 виданий 03.08.2000р.

Заявлено позов про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 9352763,95 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08/ЮО від 28.08.2008 р. та договором поруки від 08.08.2008 р., що посвідчений нотаріусом 28.08.2008 р.

Провадження у справі порушено 27.07.2012 р. (с. Кутіщева-Арнет Н.С.), розгляд справи призначений на 16.08.2012 р. Розгляд справи відкладався на 24.09.2012 р. Ухвалою від 24.09.2012 р. зупинено провадження у справі. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2012 р. у справі № 5009/2827/12 ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.09.2012 р. про зупинення провадження у справі скасовано; справу № 5009/2827/12 передано на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Протоколом автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 5009/2827/12 у зв'язку із хворобою судді-доповідача передано на розгляд судді Носівець В.В. Ухвалою суду від 12.11.2012 р. прийнято справу № 5009/2827/12 до провадження. Присвоєно справі номер провадження 7/90/12-18/109/12. Ухвалою суду від 14.11.2012 р. провадження у справі № 5009/2827/12 зупинено до розгляду скарги Вищим господарським судом України та повернення матеріалів справи № 5009/2827/12 до господарського суду Запорізької області. Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2012 р. у справі № 5009/2827/12 залишено без змін. Ухвалою суду від 21.01.2013 р. провадження у справі № 5009/2827/12 поновлено, розгляд справи призначено на 13.02.2013 р. Ухвалою від 13.02.2013 р. розгляд справи відкладений на 25.02.2013 р., у зв'язку із неявкою представників відповідача-1 та відповідача-2, необхідністю встановлення фактичних обставин справи. Ухвалою від 25.02.2013 р. продовжено строк вирішення спору; провадження у справі № 5009/2827/12 зупинено до розгляду господарським судом Запорізької області справи № 908/682/13-г та набрання рішенням у цій справі законної сили. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р. у справі № 5009/2827/12 ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.02.2013 р. скасовано в частині зупинення провадження у справі. Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2013 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р. скасовано, ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.02.2013 р. залишено в силі. Ухвалою від 05.12.2014 р. у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі № 5009/2827/14 поновлено з 18.12.2014 року та призначено судове засідання. Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу БД «Діловодство спеціалізованого суду» ПАК «Оберіг», в судовому засіданні 18.12.2014 р. сторони заявили про відмову від застосування технічних засобів фіксації судового процесу, подавши відповідну заяву. Справа розглянута судом за наявними у ній документальними доказами; її розгляд закінчений 18.12.2014 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача з метою повного та всебічного розгляду справи з супровідним листом № б/н від 17.12.2014 р. надав документи для залучення до матеріалів справи. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, підставою для звернення з позовом зазначав неналежне виконання ТОВ «СТС-Сервіс» зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08/ЮО від 28.08.2008 року, внаслідок чого заборгованість склала 9352763,95 грн., які складаються з: 8527088,75 грн. заборгованості за тілом кредиту, 726654,73 грн. процентів за користування кредитом, що нараховані за період з 01.01.2012 р. по 13.06.2012 р., 84394,26 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту за період з 28.02.2012 р. по 14.06.2012 р., 14626,21 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 22.02.2012 р. по 14.06.2012 р. За договором поруки від 08.08.2008 р., який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В. 28.08.2008 р, та зареєстровано в реєстрі за № 2746 ПП «Діапазон» поручилося за виконання ТОВ «СТС-Сервіс» зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08/ЮО від 28.08.2008 року. На повідомлення-вимогу банку вих. № 68/5/58 від 14.05.2012 р. поручителю про виплату простроченої заборгованості боржника ПП «Діапазон» просило надати докази обґрунтованості вимог банку та не виконало за боржника зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08/ЮО від 28.08.2008 року. Таким чином, позивач звернувся із позовом до відповідачів, які є солідарними боржниками та мають солідарний обов'язок перед банком щодо сплати 9352763,95 грн.

Представник ТОВ «СТС-Сервіс» 18.12.2014 р. подав клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з поданням касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 17.09.2014 р. у справі № 908/682/13-г. Позовні вимоги не визнав, вимоги суду про надання письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог не виконав, причиною невиконання вимог суду зазначив недостатність часу для підготовки до судового засідання.

Представник позивача проти зупинення провадження у даній справі заперечив, звернув увагу суду, що касаційна скарга не прийнята до провадження та що відповідачами систематично вчинюються дії щодо затягування розгляду спору.

Представник ПП «Діапазон» підтримав свої заперечення, які надавалися суду 13.08.2012 р. (Т.2, арк.с. 42-44), відповідно до яких зазначав, що ПП «Діапазон» є поручителем, а не стороною у кредитному договорі, а тому не має інформації про належне або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань. Враховуючи те, що банк не підтвердив повноваження особи, яка підписала вимогу, а також не надав взагалі ніякого розрахунку суми боргу, відповідач-2 не зміг прийняти вимогу до виконання.

Заслухавши думку представників позивача та відповідачів, оцінивши матеріали справи, суд відхилив клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що: по-перше, заявником не надані докази прийняття Вищим господарським судом України касаційної скарги до розгляду; по-друге, розгляду справи зупинявся до розгляду господарським судом Запорізької області справи № 908/683/12-г та набрання рішенням у цій справі законної сили. Відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду України від 18.11.2014 р., рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/682/13-г від 17.09.2014 р. залишено без змін, тобто набрало законної сили; по-третє, розгляд даної справи розпочатий 27.07.2012 р., а дії відповідачів щодо систематичного ініціювання різного роду судових процесів свідчать про затягування розгляду даної справи, що у свою чергу позбавляє позивача права захистити свої інтереси в судовому порядку та є порушенням принципу рівності перед законом та судом; по-четверте, провадження у справі, предметом якого є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним (п. 2.8 постанови Пленуму ВГСУ № ! від 24.11.2014 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають із кредитних договорів»).

Заслухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Дочірній Банк СБЕРБАНКУ Росії», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є відкрите акціонерне товариство «Дочірній банк СБЕРБАНКУ Росії», правонаступником якого, в свою чергу, є публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк СБЕРБАНКУ Росії» (Банк, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «СТС-СЕРВІС» (позичальник, відповідач-1 у справі) 28.08.2008 р. уклали договір про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08/ЮО, за умовами пунктів 1.1., 1.2. 1.4. (в редакції додаткової угоди № 7 від 24.03.2011 р. до договору про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08/ЮО) (Т.1, арк.с. 42-44) якого банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 10000000,00 грн., а позичальник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, використовувати його за цільовим призначенням, виконувати інші умови кредитного договору і своєчасно повернути кредит банку, з кінцевим строком дії кредитної лінії - до 27 серпня 2012 року (надалі - договір).

Кредитні кошти призначені для поповнення обігових коштів ТОВ «СТС-СЕРВІС» (п.1.5 договору).

Розмір процентів за користування кредитом складає 18 відсотків річних (в редакції додаткової угоди № 9 від 14.06.2011 р. до договору) (Т.1, арк.с. 47-48).

Згідно виписки по особовим рахункам позичальника з 01.09.2008 р. по 20.07.2012 р. банк свої зобов'язання виконав та відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 10000000,00 грн., а позичальник протягом зазначеного періоду користувався наданими кредитними коштами (Т.1, арк.с. 59-64).

Позичальник зобов'язався здійснювати повернення банку кредиту шляхом щомісячного зменшення ліміту кредитної лінії кожного 26 числа календарного місяця за графіком, що передбачений п. 1.2 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 24.03.2011 р. до договору) (Т.1, арк.с. 42-44) з останнім днем повернення 27.08.2012 р. 1418679,45 грн.; сплачувати банку проценти щомісяця не пізніше 17-го та наступних за ним двох робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п.6.6 договору в редакції додаткової угоди № 10 від 21.10.2011 р. до договору) (Т.1, арк.с. 49).

Пунктом 8.2. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 28.12.2009 р. до договору) (Т.1, арк.с. 27-33) встановлено, що банк має право в односторонньому порядку розірвати цей договорі та/або вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, а також інші права передбачені законодавством України та/або цим договором та/або договорами забезпечення у разі, зокрема: не виконання або не належного виконання позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 8.5 договору, позичальник у разі отримання від банку письмової вимоги про дострокове повернення повної суми заборгованості, зобов'язаний здійснити усі платежі на користь банку в строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня відправлення банком позичальнику такого повідомлення (в редакції додаткової угоди № 2 від 28.12.2009 р. до договору) (Т.1, арк.с. 27-33).

Відповідач обов'язок щодо повернення кредиту та процентів за його використання в установлених розмірі та строки належним чином не виконав, чим порушив умови договору.

У зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії, зокрема щодо сплати залишку заборгованості за кредитною лінією, процентів за користування кредитом, позивач 05.07.2012 р. спрямував на адресу відповідача-1 вимогу про повернення кредиту, сплату процентів та пені за порушення виконання зобов'язань № 2993/4/06-2-2 від 05.07.2012 р. (Т.1, арк.с. 67-71).

Відповідач-1 будь-яких заходів щодо сплати заборгованості, процентів за користування кредитом, пені за прострочення виконання зобов'язань за договором не вчинив.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по договору про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08/ЮО від 28 серпня 2008 року, банком та приватним підприємством «Діапазон» (далі - поручитель/відповідач-2) 08.08.2008 р. укладено договір поруки, який посвідчено 28.08.2008 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2746 (надалі - договір поруки).

Протягом 28.12.2009 року - 21.10.2011 р. банком та ПП«Діапазон» укладено ряд договорів про внесення змін до договору поруки. А саме сторонами в умови договору поруки внесено зміни про перелік зобов'язань боржника, які виникають з договору про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08/ЮО від 28 серпня 2008 року та забезпечуються порукою ПП «Діапазон».

Відповідно до п. 4.1 договору поруки боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник. Поручитель та боржник залишаються зобов'язаними перед кредитором до того моменту, поки всі зобов'язання за кредитним договором не будуть виконані повністю.

Згідно з п. 4.3. договору поруки, поручитель, протягом 5 днів з дня отримання повідомлення, зобов'язаний погасити заборгованість боржника за реквізитами, зазначеними банком в повідомлені.

У зв'язку з наявністю порушень виконання зобов'язань відповідачем-1, банк направив на адресу відповідача-2 повідомлення-вимогу вих. № 68/5/58 від 14.05.2012 р. (Т.1, арк.с. 72-73), якою вимагав, враховуючи положення р. 4 договору поруки протягом 5 днів з моменту отримання вимоги погасити суму боргу відповідача-1.

ПП «Діапазон», отримавши повідомлення-вимогу, направило банку відповідь № 149 від 22.05.2012 р., де зазначалося, що банк не підтвердив повноваження особи, яка підписала вимогу, а також не надав взагалі ніякого розрахунку суми боргу та просило надати докази обґрунтованості вимог банку для розгляду вимоги (Т.1, арк.с. 93-94). Вимога залишена без виконання поручителем.

ПП «Діапазон» не виконало за боржника зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08/ЮО від 28.08.2008 р.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентів за користування кредитом, пені підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Позичальник належним чином не виконав покладені на нього зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08/ЮО від 28 серпня 2008 р., а саме в обумовлені строки не сплачував залишок за кредитною лінією, проценти за користування кредитом у розмірах та в терміни, як передбачено умовами договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором, заборгованість за тілом кредиту склала 8527088,75 грн., факт наявності якої документально підтверджений.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Нормами ст. 1054 ЦК України встановлено, що позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах встановлених договором.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов договору з наступними змінами до нього, позивачем відповідачу-1 нараховувалися проценти за користування кредитними коштами за період з 01.01.2012 р. по 13.06.2012 р. у розмірі 726654,73 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача-1 по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 726654,73 грн. підтверджується матеріалами справи.

За неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за прострочення повернення тіла кредиту в сумі 84394,26 грн. за період прострочення з 28.02.2012 р. по 14.06.2012 р. та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період прострочення з 22.02.2012 р. по 14.06.2012 р. у розмірі 14626,21 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 ЦК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями пункту 10.1 договору встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором, позичальник зобов'язаний сплачувати банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення: за несвоєчасне повернення кредиту у строки, які визначені ст. 8 цього договору; за несвоєчасне повернення повної суми заборгованості за кредитною лінією за вимогою банку в достроковому порядку, який визначено в ст. 8 цього договору; за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у строки, які визначені ст. 6 цього договору; за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за підтримання вільного залишку ліміту за кредитною лінією у строки, які визначені ст. 5 цього договору.

Враховуючи умови договору та здійснивши системний аналіз норм права суд дійшов висновку, що надані позивачем розрахунки суми пені є виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені за прострочення повернення тіла кредиту за період з 28.02.2012 р. по 14.06.2012 р. у розмірі 84394,26 грн. та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 22.02.2012 р. по 14.06.2012 р. у розмірі 14626,21 грн. судом задовольняється.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Солідарна відповідальність настає у випадках, прямо вказаних в законі чи договорі, і при цьому кредитору надається право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом або від одного із боржників. Якщо обов'язок не буде виконано в повному обсязі одним із боржників, кредитор вправі вимагати неодержане від інших солідарних боржників.

Приписами Цивільного Кодексу України, зокрема, передбачено таке :

- солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом (стаття 541 ЦК України);

- виконання солідарного обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором (ч. 4 ст. 543 ЦК України);

- боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частина перша статті 544 ЦК України).

Часткова (дольова) відповідальність полягає в тому, що кожен із учасників зобов'язання несе відповідальність у межах своєї частки.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними до того моменту, поки їх обов'язок не буде виконано повністю. Виконання обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право пред'явити регресну вимогу до решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, крім частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, яка належить солідарному боржникові, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, постанов господарських судів України»: якщо кілька відповідачів, до яких пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язаннями, господарським судом може бути виданий один наказ, в якому вказується, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Зазначене свідчить, що позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії в частині сплати тіла кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання до відповідача-1 та до відповідача-2, які відповідають як солідарні боржники.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, відповідають чинному законодавству, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/08/ЮО від 28 серпня 2008 р. та договору поруки від 08.08.2008 р. у повному обсязі відповідачем 1 та/або відповідачем 2 суду не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються солідарно на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Сервіс" (69041, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 9, офіс 208, код ЄДРПОУ 32440696, п/р 260070132570 в Запорізькому відділенні № 1 АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) та приватного підприємства "Діапазон" (69015, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 9, код ЄДРПОУ 13604515, п/р 260090131959 в Запорізькому відділенні № 1 АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) на користь публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (01030, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784, рахунок № 3739604 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) 8527088,75 грн. (вісім мільйонів п'ятсот двадцять сім тисяч вісімдесят вісім грн. 75 коп.) заборгованості за тілом кредиту; 726654,73 грн. (сімсот двадцять шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири грн. 73 коп.) процентів за користування кредитом, які нараховані за період з 01.01.2012 р. по 13.06.2012 р., 84394,26 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста дев'яносто чотири грн. 26 коп.) пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту за період з 28.02.2012 р. по 14.06.2012 р., 14626,21 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять шість грн. 21 коп.) пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 22.02.2012 р. по 14.06.2012 р., 64380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 24 грудня 2014 р.