Рішення № 42011195, 22.12.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2014 р. Справа № 914/4123/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь", м.Одеса

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд", м. Дрогобич Львівської області

про стягнення 10 668, 19 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: Алексєєнко О.А. - представник

від відповідача: не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розгядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" до Публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" про стягнення 10 668, 19 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.12.2014 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалі про порушення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманим відповідачем 02.12.2014 року.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" (надалі - позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" (надалі - відповідач) про стягнення 10 668, 19 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що 01.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" (підрядник) та структурним підрозділом БВП "Будсервіс" ВАТ "Прикарпатбуд" (надалі - замовник) було укладено договір підряду № 342 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання виконати роботи з капітального ремонту вул. Бандери в місті Трускавці (від вулиці Городище до санаторію Шахтар), а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи.

У п. 2.2. договору сторони погодили, що ціна договору динамічна та може бути змінена і становить 243 045, 60 грн. у тому числі ПДВ 40 507, 60 грн.

У пунктах 3.1, 3.2 договору зазначено початок робіт - з моменту підписання даного договору та термін завершення робіт до 11.11.2011 року.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.2 договору, передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом приймання виконаних будівельних робіт, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін. Підрядник складає акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на підставі виконавчої документації, готує довідку про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та надає їх на погодження та підпис замовнику.

На виконання умов договору позивач у листопаді 2011 року виконав підрядні роботи на суму 240 034, 80 грн. Факт виконання підрядних робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р. від 17.11.2011 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2011 р. від 17.11.2011 р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін. Згідно вказаного акту підрядні роботи прийнято відповідачем без жодних застережень та зауважень.

Пунктами 2.4., 2.6 договору встановлено, для виконання робіт замовник перераховує підряднику передоплату у розмірі 50 000, 00 грн. Остаточний розрахунок за виконані підрядником роботи здійснюється замовником протягом семи робочих днів після приймання-передачі виконаних робіт.

Як вказує у позовній заяві позивач, відповідач здійснив часткову оплату за виконані позивачем роботи в сумі 225 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 04.11.2011 р. № 119 на суму 40 000, 00 грн., від 18.11.2011 р. № 133 на суму 35 000, 00 грн., від 21.11.2011 р. № 135 на суму 95 000, 00 грн., від 22.11.2011 р. № 143 на суму 55 000, 00 грн. Відтак, неоплаченою залишається заборгованість в розмірі 15 034, 80 грн.

31.12.2011 р. сторонами було проведено залік зустрічних однорідних вимог, в якому позивачем було зараховано відповідачу оплату за послуги генпідряду 7 201, 04 грн. Таким чином сторонами погоджено заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням акту заліку зустрічних однорідних вимог, в розмірі 7 833, 76 грн.

З огляду на те, що відповідач грошові зобов'язання щодо оплати виконаних робіт в повному обсязі не виконав, 14.12.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1612-13/6 про сплату боргу у розмірі 7 833, 76 грн. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

16.12.2013 р. позивач звернувся повторно до відповідача з вимогою № 1612-13/6 про сплату боргу у розмірі 7 833, 76 грн. Однак, вказана вимога також залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи наведене, позивач звертаючись до суду у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 7 833, 76 грн.

Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача, згідно до п. 7.2 договору пеню у розмірі 601, 70 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 1 532, 20 грн., 3 % річних в розмірі 700, 53 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів:

Положеннями статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судом, на підставі договору від 01.11.2011 року № 342, позивачем були виконані власними силами та за допомогою матеріально-технічних засобів підрядні роботи з капітального ремонту вулиці Бандери в м. Трускавці (від вул. Городище до санаторію Шахтар). Відповідач в свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити вказані роботи. Виконання позивачем робіт оформлено актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р. від 17.11.2011 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2011 р. від 17.11.2011 р., які підписані відповідачем без жодних застережень та зауважень щодо якості та обсягу виконаних робіт.

Положення ст. 854 ЦК України визначають, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити підрядникові проведені роботи. Оплата робіт здійснюється відповідно до встановленої договором ціни.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що остаточний розрахунок за виконані підрядником роботи здійснюються замовником протягом семи робочих днів після приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідач свої зобов'язання згідно договору належним чином не виконав, оплати за виконані роботи в повному розмірі не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 7 833, 76 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначається в ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення 3 % річних в розмірі 700, 53 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 532, 20 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення повністю.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 5 % від суми боргу за кожний день прострочення.

Згідно з приписами ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за час користування чужими коштами.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченного платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що позивачем проведено розрахунок пені з урахуванням зазначених вище норм, таким чином позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 601, 70 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем не забезпечено явки повноважного представника в судові засідання, не подано доказів погашення боргу чи не заперечено позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в загальній сумі 10 668, 19 грн.

Оскільки, спір виник через неправомірні дії відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на нього повністю.

На підставі наведеного та керуючись 49, 82-85 ГПК України, суд , -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Данила Галицького, 1, код ЄДРПОУ 01272261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" (65029, м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21, код ЄДРПОУ 34252469) суму в розмірі 12 495, 19 грн. з них:

- 7 833, 76 грн. - основного боргу;

- 700, 53 грн. - 3 % річних;

- 1 532, 20 грн. - інфляційних втрат;

- 601, 70 грн. - пені;

- 1 827, 00 грн. - судового збору.

3. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 25.12.2014 р.

Суддя Манюк П.Т.