Постанова № 42010638, 15.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 грудня 2014 року 15:32 № 826/17446/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Сізих Х.С, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Маркасон»до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпро визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2014 р. № 105626552201,

за участю представників сторін:

від позивача: Роговська А.О., Язикова С.Р.

від відповідача: Стеценко М.В., Блащук О.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 грудня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркасон» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по призначенню та проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маркасон», за результатами якої складений акт № 625/26-55-22-01/37118680 від 16.07.2014 р.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.07.2014 р. № 105626552201, яким ТОВ «Маркасон» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 386 991,00 грн., з них 257 994,00 грн. - зобов'язання за основним платежем, 128 997,00 грн. - штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 16.07.2014 р. № 625/26-55-22-01/371 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2014 р. № 105626552201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 386 991,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства є непідтвердженими належними доказами. Господарські взаємовідносини позивача та його контрагента ТОВ «Вербена-Н» є реальними та підтверджуються належним чином, оформленими первинними документами.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили та просили суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Обґрунтовуючи заперечення на позовні вимоги зазначили, що укладені між позивачем та його контрагентом правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, у зв'язку із чим позивачем завищено податковий кредит, та відповідно занижено суму податку на додану вартість.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркасон» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вербена-Н» за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Маркасон»:

п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Маркасон» занижено податок на додану вартість за січень 2014 р. на суму 257994,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 16.07.2014 р. № 625/26-55-22-01/37118680 та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.07.2014 р. № 105626552201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 386 991,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 257 994,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 128 997,00 грн.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 10.10.2014 р. № 10317/10/2615-10-06-15, яким податкове повідомлення-рішення від 30.07.2014 р. № 105626552201 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з відповідним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових невиїзних перевірок визначений п. 79.2 ст. 79 ПК України, у відповідності до якої такі перевірки можуть проводитися лише за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку ТОВ «Маркасон» проведено на підставі наказу від 07.07.2014 р. № 2012 Начальника ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Копія наказу про початок невиїзної позапланової перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2012 від 07.07.2014 р., повідомлення № 550/26-55-22-01 від 07.07.2014 р. отримано під розписку 07.07.2014 р. заступником директора з фінансів ТОВ «Маркасон» ОСОБА_5

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, оскільки наказ про початок невиїзної позапланової перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2012 від 07.07.2014 р., повідомлення № 550/26-55-22-01 від 07.07.2014 р. отримано під розписку 07.07.2014 р. заступником директора з фінансів ТОВ «Маркасон» ОСОБА_5, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем допущено порушення вимог ст. 79 Податкового кодексу України щодо порядку проведення документальної невиїзної перевірки.

За таких обставин, суд вважає, що адміністративний позов в частині вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по призначенню та проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маркасон», за результатами якої складений акт № 625/26-55-22-01/37118680 від 16.07.2014 р. не підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки стали господарські взаємовідносини ТОВ «Маркасон» та його контрагента ТОВ «Вербена-Н».

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві направлено запити від 04.04.2014 р. № 16180/10/26-55-22-04-10, від 26.05.2014 р. № 24437/10/26-55-22-01-10 щодо надання товариством пояснень та їх документального підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин з ТОВ «Вербена -Н» за січень 2014 р.

Позивачем, у 10-деннний строк з дня отримання кожного із запитів, надано відповіді: від 30.04.2014 р. № 047/09 (вх. № 23256/10 від 30.04.2014 р.) та від 12.06.2014 р. Я№ 054/09 (вх. № 30297/10 від 13.06.2014 р.).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Маркасон» зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією.

В господарській діяльності товариство використовувало складські приміщення у відповідності до договорів:

- договір суборенди від 16.01.2013 р. № 138;

- договір оренди від 20.02.2013 р. № 01-02/13-О.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.05.2010 р. за № 64996.

Основним видом діяльності є роздрібна торгівля, що здійснюється через мережу Інтернет. Товариство здійснює сою діяльність з придбання товарів (одяг, взуття, аксесуари, товари домашнього вжитку тощо) для їх подальшої реалізації вроздріб покупцям (фізичним особам) для власного споживання. Така реалізація здійснюється шляхом пропонування товарів до замовлення і придбання на власному веб-сайті Товариства www.modnakasta.ua.

ТОВ «Маркасон» (покупець) та ТОВ «Вербена-Н» (постачальник) укладено договір поставки від 20.12.2012 р. № 20/20-12, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставляти товар, обраний (замовлений) покупцем, відповідно до остаточного замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 2.2 договору кількість, асортимент, ціна товару й інші показники й характеристики вказуються у списку, визначаються в остаточному замовленні й відображаються у накладних, які підписуються сторонами на партію товару в рамках даного договору.

Отже, за умовами вказаного договору позивач отримує від постачальника сформований список та зразки товарів, готує контент (фото та опис) та протягом обмеженого часового проміжку пропонує такі товари до продажу на веб-сайті, де вони можуть бути замовлені покупцями.

Далі, товариство, спираючись на вже здійснені покупцями замовлення, систематизує, формує остаточне замовлення та направляє його постачальнику. Після цього постачальником формується відповідна партія та оформлюються всі необхідні первинні документи. В подальшому товариство оприбутковує товари та організує їх доставку покупцям.

Протягом січня 2014 року позивачем було отримано від ТОВ «Вербена-Н» товару на загальну суму 1 547 961,88 грн., в т.ч. ПДВ - 257 994,00 грн.

Весь товар було замовлено та в подальшому реалізовано кінцевим покупцям.

Як зазначає позивач, діяльність з реалізації товарів через мережу Інтернет він здійснює протягом тривалого часу, а саме з 2011 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Вербена-Н» позивачем надано звіт з продажу товарів постачальника за січень 2014 р. (а.с. 40- 103 Том 1).

На підтвердження наявності відповідного штату працівників - копію штатного розпису ТОВ "Маркасон" станом на 02.01.2014 р. (а.с. 64 Том 1).

На підтвердження наявності приміщення для зберігання товарів - копію договору оренди нерухомого майна №07/ВС від 07.02.2012р. з ТОВ «Поліграфіст», копію акту приймання-передачі від 20.02.2012 до Договору №07/ВС від 07.02.2012 р., копію договору суборенди № 138 від 16.01.2013р. з ТОВ "Автек-Інвест", копію додатку №1 до договору суборенди № 138 від 16.01.2013р.

На підтвердження отримання логістичних послуг, позивачем надано суду копію договору про надання послуг №MRSBSI010713 від 01.07.2013р. з ТОВ "Брейн сорс Інтернешнл", копію договору про надання послуг №MRSBSI010713 від 01.07.2013р. з ТОВ "Брейн сорс Інтернешнл", копія додатку №2 до договору про надання послуг №MRSBSI010713 від 01.07.2013 р.

На підтвердження пересилання реалізованого товару позивачем надано копію договору пересилання поштових відправлень та перевезення вантажів № 24052012 від 24.05.2012 р., копію додатку №1 до договору пересилання поштових відправлень та перевезення вантажів № 24052012 від 24.05.2012 р., копію додатку №2 до договору пересилання поштових відправлень та перевезення вантажів № 24052012 від 24.05.2012 р., копію додатку №3 до договору пересилання поштових відправлень та перевезення вантажів № 24052012 від 24.05.2012 р., копію додатку №4 до договору пересилання поштових відправлень та перевезення вантажів № 24052012 від 24.05.2012 р., копію додатку №5 до договору пересилання поштових відправлень та перевезення вантажів № 24052012 від 24.05.2012 р., копію додатку №6 до договору пересилання поштових відправлень та перевезення вантажів № 24052012 від 24.05.2012 р., копію додатку №6 до договору пересилання поштових відправлень та перевезення вантажів № 24052012 від 24.05.2012 р., копію додатку №6 до договору пересилання поштових відправлень та перевезення вантажів № 24052012 від 24.05.2012 р.

Замовлення товару підтверджується замовленням постачальнику № 10549, а також іншими замовленнями (а.с. 152-174 Том 3).

Податкові зобов'язання відображено в податкових накладних (а.с. 142-249 Том 2, а.с. 1- 59 Том 3, а.с. 178- 237 Том 3, а.с. 1- 54 Том 4).

Зареєстровані податкові накладні відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2014 від ТОВ "Вербена-Н" (Витяг із загального реєстру за січень 2014 р.) (а.с. 204-207 Том 1).

Податкові зобов'язання за вказаними податковими накладними декларувалися позивачем, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість (а.с. 188-202 Том 1).

На підтвердження видаткових операцій позивачем надано суду видаткові накладні (а.с. 208-258 Том 1, а.с. 1- 146 Том 2, а.с. 55- 156 Том 4).

Рух активів підтверджується реєстром платіжних доручень по контрагенту ТОВ «Вербена-Н», платіжними дорученнями (а.с. 60-151 Том 3, а.с. 175 Том 4).

Про рух товарів свідчить також список руху товарів (а.с. 1-222 Том 5).

Натомість висновок податкового органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.04.2014 р. № 1016/26-55-22-07/38150277 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вербена-Н» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за період з 01.01.2014 р по 28.02.2014 р., висновками якого встановлено відсутність ТОВ «Вербена-Н» за податковою адресою, у зв'язку із чим направлено запит від 24.03.2014 р. № 1024/7/26-55-07-03 до ОП ГУ Міндоходів у Запорізькій області для проведення заходів фактичного місцезнаходження підприємства. Також в акті зазначено, що на підприємстві відсутні основні засоби, технологічне обладнання та інші виробничі потужності для здійснення фінансово - господарської діяльності. СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві проводиться досудове розслідування по матеріалах, які внесені до ЄРДР за № 32014100000000051 за фактом незаконного нарахування податкового кредиту з ПДВ у зв'язку із здійсненими фінансово-господарськими операціями з реально діючими СПД - підприємствами, що містять ознаки фіктивних, у т.ч. й ТОВ «Вербена-Н».

Стосовно посилання податкового органу на неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, як на підставу неправомірності включення позивачем певних сум за угодами з такими контрагентами до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу приписів статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1999 № 2657-ХП податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з приписами статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Так, в силу приписів пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання законодавства.

У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи, а тому суд не приймає акт від 03.04.2014 р. № 1016/26-55-22-07/38150277 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вербена-Н» як належний та достатній доказ у справі.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Вербена-Н» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд також враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Вербена-Н» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мав статус платника податку на додану вартість.

Висновки про сумнівність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Вербена-Н» податковим органом були зроблені не у зв'язку з непідтвердженням товарності цих операцій, відсутністю чи неправильним складанням первинних документів або неналежним їх відображенням у бухгалтерському чи податковому обліку, а лише на підставі акту від 03.04.2014 р. № 1016/26-55-22-07/38150277 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Вербена-Н».

Враховуючи наведене, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни є підставою для застосування правових наслідків саме щодо цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Зазначена позиція узгоджується з Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2007 р. N К-24186/06.

При цьому, в акті перевірки відповідачем не наведено жодного доказу того, що укладені між позивачем та ТОВ «Вербена-Н» угоди суперечать актам цивільного законодавства чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання цих угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету тощо.

Викладене свідчить, що позивач, придбані у ТОВ «Вербена-Н» послуги, використав у подальших оподатковуваних операціях в межах своєї основної господарської діяльності.

Окрім того, суд враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вербена-Н» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що виразились у проведенні зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербена-Н», результат якої оформлений актом від 3 квітня 2014 року № 1016/26-55-22-07/38150277 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербена-Н» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року; про заборону Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вчиняти певні дії, а саме: використовувати факти, викладені в акті від 3 квітня 2014 року № 1016/26-55-22-07/38150277 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербена-Н» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року, в якості доказової інформації при виявленні порушень вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербена-Н" за ланцюгами придбання та продажу природного газу та про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з АС "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" інформацію про результати зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербена-Н", які оформлені актом від 3 квітня 2014 року № 1016/26-55-22-07/38150277 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербена-Н" щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2014 року у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2014 р. у справі № 826/10307/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербена-Н» задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2014 року скасовано частково. Позов задоволено частково. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з АС "Податковий блок" інформацію про результати зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербена-Н", які оформлені актом від 3 квітня 2014 року № 1016/26-55-22-07/38150277 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербена-Н" (код ЄДРПОУ 38150277) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року. В решті постанова залишена без змін. Рішення набрало законної сили.

За таких обставин, судом встановлено, що податковий кредит був сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Вербена-Н», що не заперечується податковим органом.

Отже, враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд не знаходить порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Вербена-Н», а тому вважає, що формування ТОВ «Маркасон» податкового кредиту з податку на додану вартість є правомірним, а дії Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо нарахування позивачу сум з податку на додану вартість - протиправними.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу сплачує штрафні санкції.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.07.2014 р. № 105626552201 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркасон» підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 69-72, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркасон» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.07.2014 р. № 105626552201.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркасон» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст постанови виготовлено 22.12.2014 р.