Ухвала суду № 42010623, 24.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 грудня 2014 року м. Київ № 826/20228/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомДержавної реєстраційної служби УкраїнидоДержавної виконавчої служби Українипровизнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу та про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат від 04.12.2014 р.,

ВСТАНОВИВ:

Державна реєстраційна служба України звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної виконавчої служби України про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу та про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат від 04.12.2014 р.

Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (із змінами згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19 вересня 2013 року N 590-VII), відповідно до якої встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Станом на 01.01.2014 р. розмір мінімальної заробітної плати складає 1218,00 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 04.12.2014 р., якою на позивача накладено штраф у розмірі 1360,00 грн., постанову від 04.12.2014 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 1360,00 грн. та постанову від 04.12.2014 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 65,28 грн.

Таким чином, позовні вимоги, заявлені позивачем, носять майновий характер.

Позивачем надано суду платіжне доручення про сплату судового збору на суму 73,10 грн. (№ 1075 від 17.12.2014 р.).

Проте, суд зазначає, що сума сплаченого судового збору не відповідає розміру, встановленому Законом України «Про судовий збір» за подання позовів майнового характеру, зокрема загальній сумі заявлених позовних вимог.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру та надати суду доказ такої сплати.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно п. 2 заявлених позовних вимог позивач просить визнати незаконними та скасувати постанови старшого виконавця відділу примусового виконання рішень Державної реєстраційної служби України Кушнір Л.В. від 04.12.2014 р. про накладення штрафу, про стягнення з боржника виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (ВП № 45349935).

Втім, як встановлено судом оскаржувані постанови винесені старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В.

З урахуванням вищенаведеного, позивачу необхідно уточнити заявлені позовні вимоги та привести позовну заяву у відповідність до положень ст. ст. 105-106 КАС України, зокрема, надати суду уточнений примірник позову для направлення його відповідачу.

Підсумовуючи вищенаведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви та надати суду наступне.

1. доказ сплати судового збору за подання позовної заяви майнового характеру;

2. уточнення позовних вимог, викладених у відповідності до вимог ст. ст. 105-106 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху .

2. Встановити позивачу строк до 05 січня 2015 року для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук