Постанова № 42010481, 23.12.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Житомир справа № 806/3498/14

час прийняття: 13 год. 00 хв. категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

за участі секретаря Слісарчука Б.Я.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

за участі представника відповідача Гарькава Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003981702 від 26.09.2012 року,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить скасувати податкове повідомлення - рішення Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Житомирській області №0003981702 від 26.09.2012 року в частині 11283,40 грн. В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що ним правомірно сформовано податковий кредит в спірному періоді на підставі належним чином оформлених податкових накладних по господарським операціям з контрагентом ТОВ "Укртурпром ВС". Зазначив, що зазначений контрагент не має ознак фіктивності.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги по даній справі не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Житомирською об"єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів в Житомирській області проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №3400/17-2/НОМЕР_2 від 17.09.2012 року (а.с.7-28).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 та пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пп.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 21305 грн., а саме: липень 2010 року на 551 грн., за серпень 2010 року на 4870 грн., за вересень 2010 року на 1860 грн., за жовтень 2010 року на 1606 грн., за березень 2011 року на 11283 грн., за липень 2010 року 1135 грн.

На підставі вказаного акту контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0003981702 від 26.09.2012 року, у зв"язку з чим фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на додану варітсть на загальну суму 23813,00 грн., в тому числі, 21305 грн. - за основним платежем, 2508 грн. - за штрафними санкціями (а.с.6).

Суд погоджується з висновками контролюючого органу щодо необхідності винесення спірного податкового повідомлення - рішення в частині суми 11283,40 грн., з огляду на наступне.

Підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем за спірний період податку на додану вартість, згідно акту перевірки, стало невизнання податкового кредиту за операціями фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з придбання ТМЦ у ТОВ "Укртурпром ВС".

В акті перевірки зазначено, що в порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_3 до податкового кредиту безпідставно включено податок на додану вартість у сумі 11283 грн. по придбаних товарно - матеріальних цінностях на загальну суму 67689 грн. (в т.ч. ПДВ 11283 грн.), які отримано у перевіреному періоді від СГД, що мають ознаки фіктивності (акт про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Укртурпром ВС" від 06.06.2011 року №1374/23-04/37270433) та взаємовідносини з якими можуть кваліфікуватись такими, що здійснюються для отримання вигоди третім особам - вигодонабувачам, а саме: ТОВ "Укртурпром ВС" (а.с.19).

Судом встановлено, що між ТОВ "Укртурпром" (Постачальник) в особі директора ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір поставки №17 від 10.01.2011 року (а.с.34-36).

За умовами вказаного договору Постачальник зобов"язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов"язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.

Також, між "Торгівельно - промисловою компанією "Салтіс" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір поставки від 25.02.2011 року (а.с.58-60).

За умовами вказаного договору Постачальник зобов"язується передати у власність Покупцеві продукцію, визначену у рахунках до цього договору, а Покупець зобов"язується прийняти та оплати продукцію.

Встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 (Сторона -1), ТОВ "Торгівельно - промисловою компанією "Салтіс" (Сторона-2) та ТОВ "Укртурпром ВС" (Сторона - 3) укладено Договір від 23.03.2011 року про заміну сторони у Договорі поставки від 25.02.2011 року (а.с.38-38а).

Сторони уклали зазначений договір про наступне: з моменту укладення цього Договору, Сторона - 3 набуває всіх належних Стороні - 2 прав та обов"язків Постачальника за Договором поставки від 25.02.2011 року.

На виконання умов Договору поставки від 25.02.2011 року ТОВ "Укртурпром ВС" виписували ФОП ОСОБА_3: видаткова накладна (а.с.39), податкові накладні (а.с.40-41).

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва, направлено до Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Житомирській області акт про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Укртурпром ВС" від 06.06.2011 року №1374/23-04/37270433 (а.с.76).

Зі змісту вказаного акту перевірки встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено перевірку ТОВ "Укртурпром ВС" з питань правильності нарахування податкових зобов"язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, в ході якої встановлено, що директор ТОВ "Укртурпром ВС" ОСОБА_4 не є засновником та директором даного підприємства, документів по фінансово - господарській діяльності не підписував (а.с.77-86).

Судом ухвалою від 16.10.2014 року по даній справі доручено окружному адміністративному суду м. Києва провести дії щодо щодо відібрання показів у свідка керівника ТОВ "Укртурпром ВС" ОСОБА_4.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2014 року залишено без виконання ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року, у зв"язку із тим , що в судове засідання свідок ОСОБА_4 повторно не прибув, хоча судові повістки були направленя на всі відомі адреси останнього та за місцем реєстрації ТОВ "Укртурпром ВС".

Воодночас, судом встановлено, що по адміністративній справі №2а-13573/11/2670 за позовом ТОВ "Телесистеми України" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, досліджувались висновки акту перевірки ТОВ "Укртурпром ВС" від 06.06.2011 року №1374/23-04/37270433.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2014 року по вказаній справі (К/991/41718/12) постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року у справі №2а-13573/11/2670 залишено без змін.

В мотивувальній частині судового рішення касаційної інстанції зазначено, що в судовому засіданні директор ТОВ "Укртурпром ВС" ОСОБА_4 пояснив, що він за винагороду підписав засновницькі установчі документи ТОВ "Укртурпром ВС", після чого ніякого відношення до діяльності вказаного підприємства не мав і не має, жодного звітного документа не підписував, договорів чи будь - яких інших угод від імені ТОВ "Укртурпром ВС" ніколи не укладав та не підписував.

Крім того, під час розгляду даної справи, позивач не спростував доводи податкового органу щодо відсутності доказів передачі придбаних товарів від продавця до покупця, а саме: товаросупроводжуючих документів чи інших документів на підтвердження поставки продукції, специфікацій, що є додатками до договору поставки, сертифікатів якості та ін.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною третьою цієї ж статті визначено, що якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Одним із принципів адміністративного судочинства є принцип змагальності, який закріплений у частині першій статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України та говорить, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність реалізується сторонами процесу перш за все через доказування, тобто підтвердження ними обставин, на які вони посилаються для обґрунтування своїх вимог чи заперечень, доказами. Оскільки самим сторонам краще відомі обставини у справі, та саме вони найкраще знають, якими доказами дані обставини можна підтвердити.

Частиною четвертою статті 11 цього ж Кодексу визначено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Даний принцип офіційного з'ясування обставин справи полягає у сприянні змагальності сторін з метою всебічного і повного з'ясування обставин у справі.

Власне для забезпечення змагальності обставин в адміністративній справі суд зобов'язаний запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частина п'ята статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України).

Разом з тим, позивач не скористався даним правом та не надав інших, окрім зазначених вище первинних документів, доказів, які б свідчили про реальність поставки товарів, рух активів за договором від 25.02.2011 року. Не надав жодного доказу на підтвердження того, що товар знаходився на складі позивача і яким чином та кому в подальшому був реалізований. Наявні в справі видаткові накладні, не дають змоги ідентифікувати ТМЦ, які реалізовувались позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, з урахуванням судового рішення по справі №2а-13573/11/2670, яким встановлено факт фіктивності контрагента позивача ТОВ "Укртурпром ВС" та відсутності доказів про реальне здійснення господарських операцій, суд приходить до висновку, що господарські операції ФОП ОСОБА_3 з зазначеним контрагентом, не спрямовані на настання реальних наслідків, а тому формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді за рахунок взаємовідносин з ТОВ "Укртурпром ВС" є неправомірним.

З наведених вище підстав, податкове повідомлення - рішення Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Житомирській області №0003981702 від 26.09.2012 року в частині стягнення з позивача 11283,40 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

В задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 26 грудня 2014 р.