Постанова № 42009718, 23.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р. Справа№ 910/17585/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Гука О.О. - дов. №15 від 03.06.2013 р.

Тарасюка Д.О. - дов. №17 від 03.06.2013 р.

від відповідача Негреші М.О. - дов. б/н від 30.12.2013 р.

від третьої особи не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

«Готельний комплекс «Либідь»

на рішення

господарського суду міста Києва

від 28.10.2014 р. (суддя Сівакова В.В.)

у справі №910/17585/14

за первісним

позовом Публічного акціонерного товариства «Омега Банк»

(далі - ПАТ «Омега Банк»)

до Відкритого акціонерного товариства

«Готельний комплекс «Либідь»

(далі - ВАТ «Готельний комплекс «Либідь»)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю

«Вольний вітер» (далі - ТОВ «Вольний вітер»)

про визнання права власності на предмет іпотеки

за зустрічним

позовом ВАТ «Готельний комплекс «Либідь»

до ПАТ «Омега Банк»

про визнання недійсним з моменту укладення договору

іпотеки №518/519/ІП-1 від 26.09.2006 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/17585/14 первісний позов задоволено повністю, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 519 від 26.09.2006 р. та за кредитним договором № 518 від 26.09.2006 р. звернуто стягнення за іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 р. шляхом визнання за ПАТ «Омега Банк» права власності на предмет іпотеки, а саме: майновий комплекс - будинок готельного комплексу в цілому загальною площею 15 674,5 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1. Стягнуто з ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» на користь ПАТ «Омега Банк» 73 080,00 грн. витрат зі сплати судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржене рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з невідповідністю викладених в ньому висновків обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, порушенням норм процесуального (ст. 43, п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України) та неправильним застосуванням норм матеріального (ст. 331 ЦК України, ч.ч. 1, 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») права. Тому таке рішення підлягає скасуванню на підставі ч. 1 ст. 104 ГПК України. Крім цього, на думку апелянта, судом першої інстанції неправильно застосовано норм ст. 184, ч. 1 ст. 203, ч. 215, ст.ст. 628, 638 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 р. апеляційну скаргу ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М. та призначено до розгляду на 16.12.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р., з огляду на неявку в судове засідання представника третьої особи, розгляд справи відкладено на 23.12.2014 року.

Представник третьої особи в судове засідання 23.12.2014 р. повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином, про неявку та її причини апеляційний господарський суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав. Присутні в судовому засіданні представники інших учасників судового процесу вважали можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням ряду особливостей. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується наданими суду першої інстанції правами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки неявка представника третьої особи не перешкоджає вирішенню спору по суті, апеляційний господарський суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Представник ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржене рішення скасувати за наведених в скарзі підстав та прийняти нове, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити.

Представники ПАТ «Омега Банк» в судовому засіданні доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване - залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ПАТ «Омега Банк» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» про визнання права власності на предмет іпотеки - майновий комплекс - будинок готельного комплексу в цілому (літ. А) загальною площею 14 691,70 кв. м. за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1, за іпотечним договором №518/519/ІП-1 від 26.09.2006 р., укладеним з ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстровано в реєстрі за №5309 (далі - Договір іпотеки), в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами №518 та №519 від 26.09.2006 р. тощо.

В ході розгляду справи судом першої інстанції, ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» подано зустрічну позовну заяву до ПАТ «Омега Банк» про визнання недійсним з моменту укладення Договору іпотеки, оскільки в момент його укладення не дотримано вимог п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» щодо опису предмету іпотеки тощо.

Позивачем за первісним позовом було подано місцевому суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ПАТ «Омега Банк» просило звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія та номер 24019593, виданого 09.07.2014 р. Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві) шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс - будинок готельного комплексу загальною площею 15 674,5 кв. м. за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1 за визначеною відповідно до звіту станом на 20.10.2014 р. ціною в розмірі 146 581 489,00 грн.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи й з'ясувавши обставини справи, дійшов висновку про обґрунтованість первісного позову, відтак його задовольнив, зустрічний позов визнав безпідставним та відмовив в його задоволенні.

Так, задовольняючи первісний позов, місцевий суд посилався на те, що зобов'язання ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» за кредитними договорами №518 та №519 та Договором іпотеки не припинились, тому ПАТ «Омега Банк» як кредитора не позбавлено в правах на погашення заборгованості шляхом подання позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та погоджених між сторонами умов іпотечного договору. Спосіб звернення стягнення сторони визначили в п. 4.2.1. Договору іпотеки тощо.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову місцевий суд зазначав, що ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» не надало суду доказів на підтвердження того факту, що Договір іпотеки суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не довело відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; як і вільного волевиявлення та невідповідності його внутрішній волі учасника спірного правочину, не спрямованості будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином тощо. Відтак Договір іпотеки суд вважав таким, що не суперечить актам цивільного законодавства, підстав для визнання його недійсним на знайшов, адже Договір містить всі істотні умови угоди тощо.

Матеріалами справи встановлено, що 26.09.2006 р. між Закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк» (банком) та ТОВ «Вольний вітер» (позичальником) укладено кредитний договір №518 (далі - Кредитний договір № 518).

26.09.2006 р. між Закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк» (банком) та ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» (позичальником) було укладено кредитний договір №519 (далі - Кредитний договір № 519).

З умовами п. 1.1 Кредитних договорів № 518 та № 519 банк відкриває позичальникам мультивалютну кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальникам кредит у доларах США та/або Євро, та/або гривнях (валюта кредиту) на умовах, передбачених цими договорами, а позичальники зобов'язуються одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до Кредитних договорів), сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені Кредитними договорами.

Розділами 5 Кредитних договорів № 518 та № 519 встановлено умови забезпечення виконання зобов'язань за даними кредитними угодами.

Так, пунктом 5.1 Кредитних договорів № 518 та № 519 визначено, що за домовленістю сторін виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується:

5.1.1 заставою (іпотекою) нежитлового приміщення готельного комплексу «Либідь», який знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, площа Перемоги, буд. 1 - за іпотечним договором, що укладається між ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» у забезпечення всіх зобов'язань позичальника за кредитним договором, який буде майновим поручителем, та банком і посвідчується нотаріально не пізніше 26.09.2006 р. включно.

Загальна заставна вартість 21 164 034,88 доларів США, при цьому розподіл застави з іншими кредитами: прямо пропорційно заборгованості за кредитом з урахуванням інших кредитів, отриманих під заставу зазначеного предмета застави.

У відповідності до п. 6.1 Кредитних договорів № 518 та № 519 незалежно від зазначеного у розділі 5 договору, у разі невиконання грошових зобов'язань за договором, позичальник відповідає всіма належними йому коштами та майном, на які може бути звернуто стягнення, в порядку, встановленому законодавством України. Банк може у разі невиконання позичальником зобов'язань за договором в будь-який момент та черговості звернути стягнення на будь-яке майно позичальника та пред'явити судовий позов щодо позичальника.

На виконання п. 5.1.1 вищезгаданих Кредитних договорів між Закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк» (іпотекодержателем) та ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» (іпотекодавецем) укладено Договір іпотеки, за умовами п. 2.1 якого предметом іпотеки є майновий комплекс: будинок готельного комплексу в цілому (літ. А) загальною площею 14 691,70 кв. за адресою: Україна, м. Київ, площа Перемоги, 1; предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс (бланк серія МК 3 010000085), виданого 24.12.1996 р. Головним управлінням житлового господарства та майна міста Києва. Відповідно до згаданого свідоцтва будинок готельного комплексу в цілому площею 14 691,70 кв. м за адресою: м. Київ, площа Перемоги, 1 належить ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» на праві власності на підставі наказу «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна» від 24.12.1996 р. №27; це майно зареєстроване на праві власності за іпотекодавцем КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», про що записано за реєстровим №1933-П від 25.12.1996 року.

Положеннями ст.ст. 32, 33, 35 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, через невиконання позичальниками зобов'язань за Кредитними договорами № 518 та № 519, в 2011 та в 2012 роках ПАТ «Сведбанк» (правонаступник ЗАТ «ТАС-Інвестбанк», пізніше ПАТ «Омега Банк») вже зверталось до господарського суду міста Києва з позовами про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки шляхом реалізації предмета іпотеки на проведених прилюдних торгах за статями 38, 41, 43-47 Закону України «Про іпотеку». Наведене підтверджується доданими до матеріалів справи рішеннями господарського суду міста Києва від 13.10.2011 р. у справі №22/169-26/239 та від 04.03.2013 р. у справі №5011-37/5717-2012 (набрали законної сили), якими встановлено невиконання ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» та ТОВ «Вольний вітер» зобов'язань за Кредитними договорами № 518 та № 519, одночасно й встановлено законність Договору іпотеки, і як наслідок позовні вимоги ПАТ «Сведбанк» було задоволено.

В матеріалах справи відсутні докази виконання згаданих рішень господарського суду міста Києва - предмет іпотеки за Договором іпотеки на прилюдних торгах не реалізовано, заборгованість за Кредитними договорами №518 та №519 не погашено. Згадана обставина не заперечується й відповідачем.

На підставі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Цивільним законодавством (ст.ст. 525, 526 ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно якого іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього божника в порядку, встановленому цим Законом (ст. 1 Закону України «Про іпотеку»).

Приписами ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями п.п. 3.1.2, 4.1 Договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель має право у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, передбачених підпунктами 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4, 3.2.5 або 3.2.6 цього договору, вимагати дострокового виконання основного зобов'язання 1 та/або 2, а в разі його невиконання у встановлений у Кредитному договорі 1 та/або 2 строк - звернути стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених Законом України «Про іпотеку» та (або) Іпотечним договором, а також, якщо в момент настання строку виконання зобов'язань позичальників за Кредитним договором-1, та/або 2, ці зобов'язання не будуть виконані, а саме: при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитів, та (або) при повному або частковому неповерненні суми кредиту у встановлені строки відповідно до Кредитного договору-1, та/або 2 при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій, пені та (або) штрафів, а також в інших випадках невиконання умов Кредитного договору-1, та/або 2, зазначених в розділі 8 Кредитного договору-1, та/або 2. У цих випадках іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від наявності інших застав (іпотек) та інших видів забезпечення виконання зобов'язань за іншими договорами, укладеними з кредитором за Кредитним договором-1, та/або 2, без додержання будь-якої черговості.

На підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

За умовами Договору іпотеки (п. 4.2) сторони передбачили, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за письмовою згодою сторін одним із наступних способів, зокрема, один із таких способів звернення стягнення сторони визначили в п. 4.2.1 - шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання 1, та/або 2, у встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Так, згідно звіту ТОВ «Вектор Оцінки» від 20.10.2014 р. ринкова вартість нерухомого майна (цілісний майновий комплекс - будівля готельного комплексу загальною площею 15 674,5 кв. м. за адресою: м. Київ, площа Перемоги, буд. 1 ), що є предметом Договору іпотеки становить 146 581 489,00 грн. без ПДВ.

З огляду на наведене та ту обставину, що ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» не дотримало умов Кредитних договорів № 518 та № 519 щодо повернення кредитних коштів, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в рахунок погашення заборгованості за Кредитними договорами на підставі Договору іпотеки має бути звернуто стягнення на предмет іпотеки : майновий комплекс - будинок готельного комплексу в цілому загальною площею 15 674,5 кв. м. за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1 шляхом визнання за ПАТ «Омега Банк» права власності. Таким чином, місцевим судом правомірно задоволено позовні вимоги за первісним позовом.

Проте, згідно зустрічної позовної заяви ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» просило суд визнати недійсним з моменту укладення Договір іпотеки, обґрунтовуючи його тим, що на момент укладення цієї угоди опис предмета іпотеки в частині загальної площі (зміст пунктів 2.1 та 2.1.1) не відповідав фактичним ідентифікаційним ознакам, відтак Договір іпотеки укладено з порушенням вимог п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» щодо опису предмету іпотеки.

Відповідно до цієї норми закону однією з істотних умов, яку повинен містити договір іпотеки є опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації та/або його реєстраційні дані. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї із згаданих вище істотних умов, він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

У відповідності до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Як встановлено матеріалами справи, майновий комплекс - будинок готельного комплексу в цілому (літ. А) загальною площею 14 691,70 кв. м., що розташований за адресою: Україна, м. Київ, площа Перемоги, 1, на момент укладення Договору іпотеки належав іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс (бланк серія МК № 010000085), виданого 24.12.1996 р. Головним управлінням житлового господарства та майна міста Києва згідно наказу «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна» від 24.12.1996 р. № 27. Зазначене майно зареєстроване на праві власності за іпотекодавцем КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», про що записано за реєстровим №1933-П від 25.12.1996 року.

Доводи апелянта про те, що площа будівлі готельного комплексу була збільшена з 14 691,70 кв. м. до 15 674,5 кв. м. внаслідок будівництва нових приміщень у період 1998-2005 року та відповідне збільшення було зареєстроване лише у 2014 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, відтак предмет іпотеки в частині загальної площі не відповідав фактичним ідентифікаційним ознакам, спростовуються сукупністю обставин та матеріалів справи, приписів закону тощо.

На підставі ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Відповідне збільшення загальної площі предмету іпотеки відбулось внаслідок добудови та перепланування, яке відбулося в 2012 році, тобто після укладення Договору іпотеки.

Положеннями п. 2.3 Договору іпотеки сторони погодили, що іпотека поширюється на всі невіддільні від майна поліпшення, складові та приналежності, включаючи внутрішні системи, як ті, що виникнуть у майбутньому, так і ті, що зазначені нижче і існують на момент укладення Іпотечного договору: інженерні мережі та комунікації, благоустрій території, огородження, мостіння, інші приналежності, включаючи систему внутрішнього опалення, водопостачання, каналізаційну систему, систему вентиляції, систему енергозабезпечення, охоронно-пожежну сигналізацію, комп'ютерну мережу, систему телефонного зв'язку. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії іпотечного договору поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки, добудови, прибудови тощо автоматично стають предметом іпотеки за Іпотечним договором.

Крім цього, згідно п. 3.2.5 Договору іпотеки іпотекодавець зобов'язаний не вчинювати без письмової згоди іпотекодержателя дії, пов'язані із зміною прав власності на предмет іпотеки, або передачею його в спільну дяльність, лізинг, оренду, користування чи в наступну іпотеку. Таким чином дії ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» по отриманню нових документів, які посвідчують право його власності на предмет іпотеки є такими, що суперечать умовам Договору іпотеки.

З огляду на неподання ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що Договір іпотеки суперечить положенням цивільного законодавства, наданий апелянтом апеляційному суду висновок експерта №15/12-2014 від 15.12.2014 р. таким доказом не являється, як і не спростовує висновків раніше згаданих судових рішень (справи №22/169-26/239 та №5011-37/5717-2012 за 2011 та 2013 роки відповідно) тощо, правові підстави для визнання його недійсним відсутні. Тому місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Либідь» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/17585/14 - без змін.

Матеріали справи №910/17585/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун