Ухвала суду № 42009708, 25.12.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"25" грудня 2014 р. справа № 926/1104/13

За позовом Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

До дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» м.Чернівці

Про стягнення штрафу та пені в сумі 40000 грн. згідно рішення від 28.03.2013р. № 25

За скаргою:

Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

До:

Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області

(боржник) дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» м.Чернівці

Про оскарження дії виконавчої служби

Суддя Гушилик С.М.

За участю представників:

від позивача - Фуркало С.О. - гол. спеціаліст (дов. від 24.12.2014р.)

від відповідача - не з'явився від органу ДВС - Саінчук Є.В. - старший держ.виконавець (дор. від 11.01.2014р.)

СУТЬ СПОРУ: Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.12.13 року у справі № 926/1104/13 позов Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення штрафу та пені в сумі 40000 грн. згідно рішення від 28.03.13 №25 задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» штраф та пеню в сумі 30000 грн. на користь держави та судовий збір у сумі 1720,50 грн. В решті позовних вимог провадження у справі припинено. В задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду відмовлено.

27 лютого 2014 року господарський суд, з урахуванням постанови Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 про залишення без змін наведеного вище рішення, видав наказ на його примусове виконання.

03.12.2014 року від Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 03.12.2014 до суду надійшла скарга на дії державного виконавця, у якій скаржник просить суд про наступне:

Визнати не накладення арешту на кошти боржника, які підлягали стягненню згідно наказу господарського суду Чернівецької області від 27.02.2014р. по справі № 926/1104/13, які містилися на рахунку 26044204100003 відкритому в ПАТ «Укрінбанк» незаконною бездіяльністю відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернівецької області.

Ухвалою суду від 03.12.2014 року розгляд скарги було призначено на 17.12.2014 року.

Скарга мотивована наступним.

Згідно постанови Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ від 11.04.2014р. наказ господарського суду по справі № 926/1104/13 направлено до іншого відділу державної виконавчої служби. 26.09.2014р.

26.09.2014р. Чернівецьким обласним територіальним відділенням отримано постанову відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернівецькій області (надалі орган ДВС) про повернення виконавчого документа від 17.09.2014р., завдяки даній постанові скаржнику стало відомо про Орган, на який покладено обов'язок щодо виконання наказу суду.

28.11.2014р. з реєстру судових рішень територіальному відділенню стало відомо про ухвалу господарського суду Чернівецької області від 18.08.2014р. по справі № 9/203 в мотивувальній частині якої зазначено про наявність, в період примусового виконання наказу суду по справі № 926/1104/13, на банківському рахунку боржника 7136620,63 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 6 ч. З ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в тому числі, накладати арешт на кошти, які перебувають на рахунках у банках.

Орган ДВС володіючи інформацією про наявність коштів на рахунку боржника не наклав арешт на кошти, які підлягають стягненню на користь держави, чим унеможливив виконання рішення суду, що є незаконною бездіяльністю.

Ухвалою суду від 17.12.2014 року розгляд скарги відкладено на 25.12.2014 року у зв'язку з неявкою представника боржника та представника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернівецькій області.

Представник боржника в судове засідання вкотре не з'явився, причини нез'явлення суду не повідомив.

В судовому засіданні, яке відбулося 25.12.2014 року, представник скаржника зазначив, що вимоги викладені в скарзі на дії, підтримує в повному обсязі.

Скаржник наголосив, що згідно статті 6 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Представник відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернівецькій області наддав суду відзив на скаргу, в якому зазначив, що дії відділу вважає правомірними, а доводи скаржника безпідставними з наступних підстав.

Згідно Інструкції №280І рахунок 2604 «Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання» призначено для обліку коштів на вимогу, цілі використання яких обумовлені окремими законодавчими актами України. Так, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» банк відкриває страхувальнику роботодавцю окремий рахунок у порядку встановленому Інструкцією №492. Статтею 21 вищезазначеного Закону заборонено здійснювати стягнення страхових коштів, що обліковуються на окремому поточному рахунку, відкритому страхувальником-роботодавцем, на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника скаржника та представника органу ДВС, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

11.04.2014 року головним державним виконавцем Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

23.06.2014 року державним виконавцем було винесено постанови про арешт коштів боржника - його філій, та направлено до банківських установ до виконання.

В період з 07.08.2014 року по 11.08.2014 року на адресу відділу надійшли платіжні вимоги, згідно яких встановлено: загальна сума стягнутих коштів згідно платіжних вимог дорівнює 788,26 грн., зазначені кошти були перераховані в порядку п. 2 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» на витрати по виконавчому провадженню, закриття деяких рахунків, відсутність коштів на рахунках.

17.09.2014 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

У відповідності до статті 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Далі, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

За приписами ч. 3 і 4 ст. 65 Закону державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 52 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області 18.08.2014 року по справі №9/203, на яку посилається скаржник, було визначено, що виконавча служба наклала арешт на кошти відповідача у межах виконавчого провадження ВП № 2937223 у сумі 7850282,89 грн., тоді як дійсний борг скаржника становив 2210247,43 грн., позаяк виконавче провадження взагалі підлягало закінченню, у зв'язку з укладенням мирової угоди, а відтак будь-які арешти взагалі не могли бути накладені у межах цього виконавчого провадження. Судом було встановлено, що виносячи постанову про накладення арешту в межах суми 5640034,86 грн. державний виконавець діяв протиправно, а відтак постанова про накладення арешту на грошові кошти Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» у межах суми 5640034,86 грн. була скасована.

В жодному разі в ухвалі, на яку посилається скаржник, не було зазначено про наявність в період примусового виконання наказу суду по справі №926/1104/13 на банківському рахунку боржника коштів в сумі 7136620,63 грн.

Відповідно до ст.121І ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Однак, скарга на бездіяльність органів ДВС, з якою звернувся скаржник, не містить чіткого обґрунтування заявлених вимог, а містить факти не підтверджені документально у відповідності до законодавства.

Крім того у відповідності до Інструкції №280І, Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» на зазначений скаржником рахунок заборонено здійснювати стягнення страхових коштів, що обліковуються на окремому поточному рахунку, відкритому страхувальником-роботодавцем, на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення.

Отже, після скасування судом попередньої постанови про накладення арешту, державний виконавець не міг накласти повторний арешт на зазначений рахунок.

За таких обставин суд прийшов до висновку, про необхідність відмовити у визнанні не накладення арешту на кошти боржника, які підлягали стягненню згідно наказу господарського суду Чернівецької області від 27.02.2014р. по справі № 926/1104/13, які містилися на рахунку 26044204100003 відкритому в ПАТ «Укрінбанк» незаконною бездіяльністю відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернівецької області.

На підставі викладеного керуючись ст. ст.77, 86, 121І Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у визнанні не накладення арешту на кошти боржника, які підлягали стягненню згідно наказу господарського суду Чернівецької області від 27.02.2014р. по справі № 926/1104/13, які містилися на рахунку 26044204100003 відкритому в ПАТ «Укрінбанк» незаконною бездіяльністю відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернівецької області.

Суддя С.М.Гушилик