Постанова № 42009699, 25.12.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2014 р.Справа № 916/3145/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Шевченка В.В.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 3164 від 15.12.2014 року)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідачів:

- ПП «Істок-777»: не з'явився

- ТОВ «Південний РКК» : Луковецька К.О. (довіреність № б/н від 22.05.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліверман - Україна"

на ухвалу господарського суду Одеської області від "09" грудня 2014 року про повернення позовної заяви

по справі № 916/3145/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліверман - Україна"

до відповідачів:

- Приватного підприємства "Істок-777"

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний РКК"

про визнання недійсним договорів

В С Т А Н О В И В :

08 грудня 2014 року до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліверман - Україна" до відповідачів: Приватного підприємства "Істок-777", Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний РКК" про визнання недійсним договорів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2014 року по справі № 916/3145/14 (суддя Оборотова О.Ю.) повернуто позовну заяву із доданими до неї документами позивачу без розгляду по суті, на підставі п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Такий висновок суду мотивований тим, що скаржником за позовом - ТОВ "Ліверман - Україна" не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та докази надсилання копії позовної заяви із доданими до неї документами відповідачам.

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Ліверман - Україна" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти позовну заяву ТОВ "Ліверман - Україна" до розгляду. Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою, винесена з невірним застосуванням та порушенням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що місцевий господарський суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, проте це зроблено не було.

Представник відповідача ТОВ "Південний РКК" відзив на апеляційну скаргу до суду не надав та в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, вважаючи її правомірною, обґрунтованою та прийнятою із дотриманням норм чинного законодавства.

Приватне підприємство "Істок-777"в судове засідання 25.12.2014 року не з'явилось без поважних причин, про причини неявки суд не повідомило, будь-яких клопотань не заявляло, хоча було належним чином повідомлено про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями від 17.12.2014 року.

Представник позивача також не скористався своїм правом та в судове засідання 25.12.2014 року не з'явився, без поважних причин, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Так, 15.12.2014 року Одеським апеляційним господарським судом було винесено ухвалу про прийняття апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліверман - Україна" до провадження та призначення її до розгляду на 25.12.2014 року о 14:30 год. 17.12.2014 року копії ухвали були направлені поштою усім учасникам процесу, про що свідчать відповідні відмітки на зворотній стороні ухвали. Даний факт також підтверджується реєстром на відправку рекомендованої пошти з повідомленням Відділу документального забезпечення Одеського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч.2 ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Оскільки представники ПП "Істок-777" та ТОВ "Ліверман - Україна" в судове засідання 25.12.2014 року не з'явились, без поважним причин, строк розгляду апеляційної скарги закінчується та ніхто із сторін не заявив клопотання про продовження строку розгляду скарги на 15 днів, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за відсутністю зазначених вище належним чином повідомлених представників сторін.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року про виправлення описки, було зобов'язано ТОВ "Ліверман - Україна" надати до суду в строк до 25.12.2014 року оригінал позовної заяви з додатками, яка була повернута ухвалою господарського суду Одеської області 09.12.2014 року.

Між тим, скаржником вказані вимоги ухвали суду виконані не були, а тому апеляційна скарга була розглянута в апеляційному проваджені за наявними матеріалами справи.

Розглянувши наявні матеріали справи та апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2014 року ухвалою господарського суду Одеської області було прийнято до провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний РКК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Груп"; Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліверман-Україна»; Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської про визнання договорів купівлі-продажу предмета іпотеки недійсними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.10.2014 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Істок» та прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Істок» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліверман-Україна», Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області про визнання договорів недійсними та скасування записів про державну реєстрацію, до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 916/3145/14.

04.11.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліверман-Україна» звернулось до господарського суду с зустрічною позовною заявою до ТОВ "Південний РКК" та ПП «Істок-777» про визнання недійсним договорів, яка була повернута 06.11.2014 року ухвалою господарського суду Одеської області на підставі п.4 ст.63 ГПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліверман-Україна» на ухвалу господарського суду Одеської області було повернуто скаржнику без розгляду по суті, на підставі п.3 ст.97 ГПК України.

08.12.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліверман-Україна» повторно звернулось до господарського суду з позовною заявою до ТОВ "Південний РКК" та ПП «Істок-777» про визнання недійсним договорів, яка була повернута 09.12.2014 року ухвалою господарського суду Одеської області на підставі п.п.4, 6 ст.63 ГПК України.

Повертаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 4, 6 ст. 63 ГПК України, місцевий суд виходив з того, що відсутні докази сплати судового збору у встановленому законом порядку, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про повернення без розгляду позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліверман-Україна» та вважає, що його доводи, заперечення і вимоги викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Будь-яких виключень щодо звільнення від сплати у разі подання зустрічного позову ані положеннями ГПК України, ані положеннями Закону України "Про судовий збір" не встановлено, а тому при поданні зустрічного позову повинні бути додані до позовної заяви докази оплати судового зору у відповідності до вимог ст. 57 ГПК України та ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", внаслідок чого протилежні твердження скаржника не можуть бути прийнятими до уваги.

Згідно з пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

В обґрунтування своїх доводів, ТОВ «Ліверман-Україна» в апеляційній скарзі

посилається на те, що суд може своєю ухвалою розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі.

Проте в копії позовної заяви ТОВ «Ліверман-Україна», яка наявна в матеріалах справи, як в самому тексті так і в прохальній частині заяви відсутні клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, відповідно до вимог ст.8 ЗУ «Про судовий збір».

Так, за приписами статті 8 Закону України „Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Згідно із пунктом 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-061175/2011, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Відповідно до пункту 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 № 01-06/869/2012, особа, яка заявляє відповідне клопотання в порядку статті 8 Закону України „Про судовий збір" (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Між тим, судова колегія вважає, що, відповідно до вимог Закону України „Про судовий збір", ТОВ «Ліверман-Україна», не звільнено від сплати судового збору (ст.5) та як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надало жодних доказів на підтвердження тяжкого фінансового стану товариства, а тому позивач повинен був при подачі зустрічної позовної заяви сплатити судовий збір відповідно до Закону України „Про судовий збір" від 06.10.2011 року № 3828-VI , який згідно з п.1 ст.10 набирав чинності з 01.11.2011 року.

Водночас оскаржуючи ухвалу господарського суду Одеської області про повернення позовної заяви в ході апеляційного провадження, в обґрунтування своїх вимог позивачем не надано та не наведено жодного доказу, а саме вимоги та підстави скаржника з яких порушено питання про перегляд оскаржуваної ухвали з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Одеської області від 09.12.2014 року по справі № 916/3145/14 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для її скасування або зміни відсутні, а тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ «Ліверман-Україна» - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліверман - Україна" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Одеської області від „09" грудня 2014 року про повернення позовної заяви залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „26" грудня 2014 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя В.В. Шевченко