Рішення № 42009619, 22.12.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р.Справа № 916/3155/14

За позовом: Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

до відповідача: Південної митниці Міндоходів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеської області

про стягнення 57 900,16 грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Байчан О.М. за довіреністю

Від відповідача: Приймак І.В. за довіреністю

Від третьої особи: Кравченко Ю.В. за довіреністю

Суть спору: про стягнення 57 900,16 грн.

Державне підприємство „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Південної митниці Міндоходів про стягнення грошових коштів у розмірі 57 900,16 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2014р. суддею Желєзною С.П. порушено провадження у справі № 916/3155/14.

11.09.2014р. до матеріалів справи надійшов відзив Південної митниці Міндоходів № 12921/15-70-10 від 05.09.2014р. (вх. № 23564/14 від 11.09.2014р.) відповідно до якого відповідач проти позову заперечує у повному обсязі.

30.09.2014р. до матеріалів справи надійшла зміна підстави позову Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" № 1952 від 29.09.2014р. (вх. № 2-4225/14 від 30.09.2014р.) згідно з якою позивач просить суд змінити підставу позову Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт".

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 06.10.2014 року № 810 „Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи ", в зв'язку з перебуванням судді Желєзної С.П. з 06.10.2014р. на лікарняному, справу № 916/3155/14 було призначено до повторного автоматичного розподілу.

Згідно з автоматизованим розподілом справ, в порядку ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України справу № 916/3155/14 передано на розгляд судді Степановій Л.В.

06.10.2014р. до матеріалів справи надійшло клопотання позивача № 2001 від 06.10.2014р. (вх. № 2-4338/14 від 06.10.2014р.) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії.

Суд, розглянувши клопотання позивача № 2001 від 06.10.2014р. (вх. № 2-4338/14 від 06.10.2014р.) розглянув та відмовив у його задоволені з огляду на необґрунтованість.

06.10.2014р. до матеріалів справи надійшли письмові пояснення відповідача № 10/534 від 03.10.2014р. (вх. № 25988/14 від 06.10.2014р.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2014р. справу № 916/3155/14 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В.

29.10.2014р. до матеріалів справи надійшло клопотання позивача № 2152 від 29.10.2014р. (вх. № 28399/14 від 29.10.2014р.) про відкладення розгляду справи.

12.11.2014р. до матеріалів справи надійшли письмові пояснення позивача № 2223 від 05.11.2014р. (вх. № 29905/14 від 12.11.2014р.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2014р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено Регіональне відділення фонду державного майна України в Одеської області, на стороні позивача.

У судовому засіданні від 04.12.2014р. представник позивача звернувся із заявою про продовження строку розгляду справи № 916/3155/14 на 15 днів (вх. № 2-5623/14 від 04.12.2014р.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2014р. строк розгляду справи було продовжено до 21.12.2014р.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

07 серпня 2014 року Державне підприємство „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Південної митниці Міндоходів про стягнення грошових коштів у розмірі 57 900,16 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Цивільного кодексу України, зокрема статтю 1160, приписи Господарського кодексу України, а також на наступні обставини.

Так, як зазначає позивач, 21.12.2011р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Одеської області (Орендодавець) та Південною митницею (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, зо належить до державної власності (договір), якій був підписаний Державним підприємством „Білгород-Дністровський морський торговельний порт". Відповідно до умов даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення будівлі вузла зв'язку, площею 74,7 кв. м., яке розміщене за адресою: Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Шабська, 81. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна (п. 2.1). Орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утримання орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю (п. 5.9). Акт приймання - передачі державного нерухомого майна був підписаний сторонами 21.12.2011р.

В подальшому, як стверджує позивач, Державне підприємство „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" підписало договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю № 365-ХД від 26.12.2011 року та супровідним листом направило його Південній митниці Міндоходів. Даний договір був отриманий головний інспектором Південній митниці про що свідчить його підпис на супровідному листі. 07.02.2012р. на адресу позивача надійшов лист відповідача № 10/28-4.2/1794 в якому останній зазначив, що погоджується підписати договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю № 365-ХД від 26.12.2011 року та оплатити рахунки по відшкодуванню комунальних послуг за січень-грудень 2011 року але у зв'язку зі зміною начальника Південної митниці Міндоходів просить надіслати оновлений проект договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю. В подальшому, позивач надіслав на адресу відповідача оновлений проект проте Південна митниця Міндоходів його так і не підписала.

Також, як вказує позивач, останній неодноразово звертався до відповідача з листами якими повідомляв про наявність у відповідача заборгованості перед Балансоутримувачем. Так, 25.03.2013р. позивач направив черговий лист відповідачу № 627 в якому було зазначено, що станом на 22.03.2013р. Орендар має заборгованість перед Балансоутримувачем в сумі 51 294,77 грн.

Південна митниця Міндоходів, в свою чергу, 29.03.2013р. листом № 11/4.2-6/4345 знов зазначила, що договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю не укладався у зв'язку з чим підстав для оплати заборгованості за комунальні послуги в сумі 51 294,77 грн. не має.

Наразі, як стверджує позивач, загальна сума витрачених Державним підприємством „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" грошових коштів на утримання орендованого Південною митницею Міндоходів майна та надання комунальних послуг Орендарю становить 57 900,16 грн.

Відповідач - Південна митниця Міндоходів проти позовних вимог заперечує у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов № 12921/15-70-10 від 05.09.2014р. (вх. № 23564/14 від 11.09.2014р.). Так, відповідач зазначає наступне. Так, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з утриманням у пункті пропуску через державний кордон „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" приміщень для виконання митного контролю та службових приміщень для розміщення підрозділів митних установ суперечить пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994 № 100 "Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства", а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідач зазначає, що оскільки норми ч. 2 ст. 556 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4495-VI є нормами прямої дії, органи доходів і зборів наділені правом на безоплатне розміщення структурних підрозділів у службових та побутових приміщеннях підприємств, незалежно від форми власності та підпорядкування, та користування обладнанням, засобами та каналами зв'язку без відшкодування витрат за користування таким майном (утримання, комунальні послуги тощо). При цьому, проект договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, на який посилається позивач, суперечить п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994 № 100, а також ч. ч. 1-3 ст. 188, ч. 2 ст. 556 Митного кодексу України.

Також відповідач зауважує, що Південна митниця Міндоходів листом від 25.04.2012р. № 10/42-4.1/12111 звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеської області з проханням розірвати договір оренди державного нерухомого майна. А саме нежитлового приміщення будівлі вузла зв'язку, загальною площею 74,7 кв. м., за адресою: Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Шабська, 81, яке знаходиться на балансі ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт". Листом від 13.06.2012 № 10/42-4.2/14428 Південна митниця, у зв'язку з розірванням договору оренди нежитлового майна (договір № 209840910511 від 21.12.2011), розташованого за адресою м. Білгород - Дністровський, вул. Шабська, 81, надіслала для підписання акту прийому - передачі, що належить до державної власності та звернулось з проханням підписати акти прийому - передачі відправити на адресу Південної митниці в найкоротші термін.

З огляду на зазначене, відповідач вважає, що правомірно повідомив позивача про те, що у нього відсутні підстави для оплати комунальних послуг, а отже відповідач наполягає на тому, що зазначені позивачем витрати були вчинені позивачем на в інтересах митниці та не виправдані обставинами, за яких вони були вчинені, а тому в позовній заяві ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" безпідставно посилається на ст. 1160 Цивільного кодексу України.

Більш того, відповідач зауважує, що позивачем не надано документів, які б підтверджували визначення розміру збитків шляхом проведення незалежної оцінки у відповідності до вимог законодавства України, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач, в свою чергу, 30.09.2014р. надав зміни підстав позову Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" № 1952 від 29.09.2014р. (вх. № 2-4225/14 від 30.09.2014р.).

Відповідно до окремих положень п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 закріплено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви.

Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду із змінами підстав позову суд не перейшов безпосередньо до розгляду позовних вимог Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" по суті, судом приймаються до розгляду зміни підстав позову Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" № 1952 від 29.09.2014р. (вх. № 2-4225/14 від 30.09.2014р.).

Так, відповідно до змін предмету позову позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на положення статей 193, 216, 230 Господарського кодексу України, статті 202, 203, 525, 526, 530, 625, 627, 638 Цивільного кодексу України, а також на наступні обставини.

25 січня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Одеської області та Дністровською митницею було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, що знаходиться на балансі позивача, а саме: нежитлове приміщення 3-го поверху будівлі вузла зв'язку, загальною площею 74,7 кв. м., за адресою: Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Шабська, 81. На виконання умов п. 5.9 даного договору між позивачем та Дністровською митницею було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю № 27/20-ХД згідно з умовами якого балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, загальною площею 74,7 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а Дністровська митниця бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі. Відповідно до п. 2.3 наказу Державної митної служби України від 14.10.2010 року № 1218 Південна митниця є правонаступником Дністровської митниці.

Також позивач зауважує, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.01.2010р. та договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю № 27/20-ХД від 15.04.2010р. по теперішній час є чинним.

Відповідач не погоджується з позицією позивача, викладеної у змінах підстав позову, з підстав, викладених у письмових поясненнях № 10/534 від 03.10.2014р. (вх. № 25988/14 від 06.10.2014р.), зокрема, відповідач зауважує, що припинена Дністровська митниця не передавала до Південної митниці або Південної митниці Міндоходів своїх зобов'язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 15.04.2010р. № 27/20-ХД, а отже договірних відносин між Південною митницею, Південною митницею Міндоходів та Державним підприємством „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю не існувало, а тому вимоги позивача про стягнення грошових сум з відповідача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2010р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Одеської області (Орендодавець) та Дністровською митницею (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - договір від 25.01.2010р.) відповідно до пп. 1.1, 1.2 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення 3-го поверху будівлі вузла зв'язку, загальною площею 74,7 кв. м., розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Шабська, 81, що перебуває на балансі ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (Балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою використання: розміщення відділу митного оформлення та контролю.

Відповідно до п. 5.9 договору від 25.01.2010р. Орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 днів після підписання цього договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Так, 15.04.2014р. між Державним підприємством „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (Балансоутримувач) та Дністровською митницею (Орендар) було укладено договір № 27/20-ХД про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (надалі - договір від 15.04.2014р. № 27/20-ХД) відповідно до п. 1.1 якого Балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Білгород - Дністровський, вул. Шабська, 81, загальною площею 74,7 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Відповідно до п. 2.1.2 договору від 15.04.2014р. № 27/20-ХД Балансоутримувач будівлі зобов'язується забезпечити надання Орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

Орендар, в свою чергу, згідно з п. 2.2.6 договору від 15.04.2014р. № 27/20-ХД, зобов'язується вносити плату на рахунок Балансоутримувача будівлі за послуги та роботи, надані Балансоутримувачем згідно умов цього договору відповідно до виставлених портом рахунків протягом 10 календарних днів.

Разом з тим, відповідно до пп. 1.3, 2.3 Наказу Державної митної служби України "Про оптимізацію структури митних органів, розташованих на території Дніпропетровської, Закарпатської та Одеської областей" від 14 жовтня 2010 року N 1218 припинено Дністровську митницю шляхом приєднання її до Південної митниці та визначено Південну митницю правонаступником Дністровської та Ізмаїльської митниць.

Проте, відповідно до ч. ч. 1-3 Митного кодексу України з метою прискорення виконання митних формальностей під час переміщення транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України працівники водного, повітряного, автомобільного та залізничного транспорту сприяють посадовим особам органів доходів і зборів у виконанні ними своїх службових обов'язків. Адміністрація автомобільних, морських і річкових портів, міжнародних аеропортів, прикордонних залізничних станцій або інших обладнаних місць, у межах яких діють пункти пропуску через державний кордон України, на безоплатній основі забезпечує органи доходів і зборів необхідними службовими приміщеннями, обладнанням, засобами зв'язку та створює їм належні умови для роботи. Перелік приміщень, зазначених у частині другій цієї статті, та вимоги до них визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, відповідно до обсягу та характеру міжнародних перевезень.

Пунктом 9 Переліку пунктів пропуску через державний кордон, в яких здійснюється переміщення товарів через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. N 435 передбачені міжнародні пункти пропуску для морського сполучення, зокрема, Білгород-Дністровський морський торговельний порт.

Згідно з ч. 2 ст. 556 Митного кодексу України у разі якщо митне оформлення товарів здійснюється органами доходів і зборів безпосередньо на територіях або в приміщеннях підприємств, зазначені підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування, зобов'язані безоплатно надавати органам доходів і зборів у тимчасове користування відповідні службові та побутові приміщення, а також обладнання, засоби та канали зв'язку.

Листом Державної митної служби України "Про тимчасове безоплатне користування майном" від 05.06.2012 р. N 11.1/6-17/6282-ЕП закріплено, що оскільки зазначена норма (ч. 2 ст. 556 Митного кодексу України) є нормою прямої дії, митні органи наділені правом на безоплатне розміщення структурних підрозділів у службових та побутових приміщеннях підприємств, незалежно від форми власності та підпорядкування, та користування обладнанням, засобами та каналами зв'язку без відшкодування витрат за користування таким майном (утримання, комунальні послуги тощо).

Більш того, частиною 1 ст. 557 Митного кодексу України передбачено, що фінансування, матеріально-технічне забезпечення та розвиток інфраструктури органів доходів і зборів здійснюються за рахунок державного бюджету.

Водночас, п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994р. № 100 "Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства" встановлено, що Міністерству транспорту, Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконкомам місцевих Рад народних депутатів виділити у І кварталі 1994 р. службові приміщення для розміщення підрозділів Прикордонних військ і митниць згідно з додатком. Установити, що: проведення роботи, пов'язаної з обладнанням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску через державний кордон приміщень для виконання зазначених видів контролю та службових приміщень для розміщення відповідних прикордонних підрозділів, митних та інших установ, що здійснюють контроль на державному кордоні (крім облаштування інженерними, технічними засобами для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю), покладається на Міністерство інфраструктури; запровадження з 1 лютого 1994 р. нових маршрутів, рейсів усіх видів транспортного сполучення через державний кордон провадиться у разі створення транспортними організаціями належних умов для прикордонного, митного, санітарно-карантинного, ветеринарного, фітосанітарного та екологічного контролю, контролю за вивезенням з території України культурних цінностей та на безпеку польотів (для повітряного сполучення) і відповідної комісійної перевірки.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про морські порти України" - адміністрація морських портів України або власник морського терміналу на безоплатній основі надає у користування приміщення для організації пункту пропуску через державний кордон України, де здійснюються в установленому законодавством порядку прикордонний, митний, санітарно-карантинний та екологічний контроль і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Таким чином, враховуючи, що проведення роботи, пов'язаної з обладнанням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску через державний кордон приміщень для виконання видів контролю та службових приміщень для розміщення митних установ покладається на Міністерство інфраструктури, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" в зв'язку з чим відмовляє у задоволені позову.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи зазначені приписи законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги з підстав, викладених у позові задоволенню не підлягають.

Судові витрати за розгляд позовних вимог покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 26.12.2014 року

Суддя Степанова Л.В.