Рішення № 42009503, 22.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26915/14 22.12.14За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Гарант- Система»

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 30 155,85 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Тучкова К.В. ( за дов. №37 від 12.12.2013)

від відповідача: Магратій Я.В. (за дов. № 06-5/202 від 27.08.2014)

В судовому засіданні 22.12.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

02.12.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Гарант-Система» (надалі - позивач) до Комунального підприємства "Київпастранс" (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 30 155,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/26915/14, розгляд справи призначено на 22.12.2014.

В судове засідання, призначене на 22.12.2014, з'явились представники сторін, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

23.12.2014 через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву від Комунального підприємства «Київпастранс».

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.1013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Гарант-Система» (надалі - Страховик) та Іванюком Миколою Степановичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 05-16/000789 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Тойота", державний реєстраційний номер АА 8282 НТ.

04.07.2014 в м. Києві по вул. Спаська - вул. Костянтинівська відбулося зіткнення автомобіля "Тойота", державний реєстраційний номер АА 8282 НТ та трамвайного вагону ТАТРА Т-3 № 5858, державний реєстраційний номер АА 8195 КО , що знаходився під керуванням Чернеги Олександра Степановича.

В результаті ДТП автомобіль "Тойота", державний реєстраційний номер АА 8282 НТ, було пошкоджено, що підтверджується довідкою виданою Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 30 155, 85 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 27.08.2014 (копія розрахункового документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 05-17/230 від 31.07.2014 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Подільського районного суду міста Києва від 10.10.2014 у справі № 758/9060/14-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Чернегою Олександром Степановичем п. 2.3 «б», 23.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи Чернега Олександр Степанович знаходиться в трудових відносинах з відповідачем. Вказане твердження підтверджується наступним: постановою Подільського районного суду міста Києва від 10.10.2014 у справі № 758/9060/14-п, в якій зазначено, що Чернега Олександр Степанович працює в представництві «Київпастранс» -водієм.

А також, в матеріалах справи міститься довідка № 05/1-63 від 26.11.2014, що надана відповідачем,яка свідчить про те, що з 01.01.2011 і по момент видачі довідки Чернега О.С. працює водієм на підприємстві відповідача.

Крім того довідкою Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві встановлено , що транспортний засіб «Трамвай Т 3 » державний номер 5858 належить відповідачу.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з перебуванням винної особи у скоєнні ДТП, Чернеги Олександра Степановича, в трудових відносинах з відповідачем, останній має відшкодувати збитки внаслідок ДТП, яка відбулася за участю Чернеги О.С.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до звіту від 31.07.2014 про оцінку майна (копія висновку в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, що відбулося 04.07.2014, становить: 30 155, 85 грн.

Відповідач зазначає, що судовим експертом - авто товарознавцем Коваль І. М. завищений розмір матеріального збитку транспортного засобу «Тойота» д.н. АА 8282 НТ.

Судом не приймаються доводи відповідача, щодо завищення цін на ремонтні роботи, оскільки у висновку № 446/14, у зв'язку з тим, що вказаний висновок було складено уповноваженим експертом Коваль Ігорем Миколайовичем, кваліфікація якого підтверджується вищою технічною освітою та стажем експертної роботи з 1996 року, свідоцтвом Міністерства юстиції про присвоєння кваліфікації судового експерта - авто товарознавця по спеціальності 12.2 «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» №49 від 29 червня 1996 року, продовжене до 13 липня 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2014 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача заяву на виплату про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 30 155, 85 грн. (копія міститься в матеріалах справи).

Водночас, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Тойота", з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 27 413, 71 грн., а позивач сплатив 30 155, 85 грн., отже сплачена сума виходить за межі суми визначеної звітом, таким чином підлягає зменшенню.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м.Київ, вул. Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Гарант-Система»" (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літера А; ідентифікаційний код: 31725819) грошові кошти: страхового відшкодування - 27 413 (двадцять сім тисяч чотириста тринадцять) 71 грн та судовий збір в сумі 1 660 (тисяча шістсот шістдесят) грн.

3.Видати наказ.

4. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.12.2014

Суддя М.О. Лиськов