Постанова № 42009392, 01.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 грудня 2014 року №826/9188/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2014 №0004682204 та від 19.03.2014 №0004692204,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2014 №0004682204 та від 19.03.2014 №0004692204.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 20.02.2013 №596/22-08/35467438 необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.03.2014 №0004682204 та від 19.03.2014 №0004692204.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 20.02.2013 №596/22-08/35467438 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 19.03.2014 №0004682204 та від 19.03.2014 №0004692204.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» пункту 135.1 статті 135, підпункту 135.5.4 пункту 135.4 статті 135, пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування у сумі 226 272,00 грн. в III кварталі 2012 року та заниження суми податку на прибуток підприємств у сумі 1 848,00 грн. в IV кварталі 2012 року.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 20.02.2013 №596/22-08/35467438 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 19.03.2014 №0004682204, яким позивачеві зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 226 272,00 грн.;

від 19.03.2014 №0004692204, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 2 310,00 грн., у тому числі: за основним платежем – 1 848,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 462,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно підпункту 135.5.4 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 137.4 статті 137 Податкового кодексу України визначено, що датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 20.02.2013 №596/22-08/35467438 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс», згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів, здійснювало придбання цінних паперів.

В розрахунок за придбані цінні папери товариство виписувало векселі.

Згідно наданих до перевірки актів пред'явлення векселів до сплати, банківських випи сок, бланків (копій) векселів, оборотно-сальдових відомостей по рахункам 51, 621, встанов лено, що 17.07.12 до погашення були пред'явлені векселі виписані товариством в березні, червні 2011 року.

Контролюючий орган вважає, що позивачем неправильно нараховано відсотки за виписаними векселями, оскільки відсотки по векселю мають бути нараховані виходячи з фактичного строку, починаючи від дня виписки векселя до дня його погашення, якщо інше не обумовлено в самому векселі, а саме за формулою: % по векселю = (кількість днів до пред’явлення векселю/на кількість днів в році)*(відсоткова ставка річних по векселю)*(номінал векселю). Відповідно до Закону України «Про обіг векселів в Україні» у платника податку - покупця у разі видачі простого векселя при пиняються зобов'язання щодо оплати товарів за договором поставки та виникають зо бов'язання щодо сплати зобов'язань за векселем. Статтею 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, визначено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року віддати його складання. Позовні вимоги, які випливають з переказною векселя проти акцептанта, погашають ся після закінчення трьох років із дня терміну платежу (стаття 70 Уніфікованого закону). Отже, всі зобов'язання (в тому числі і нарахування відсотків за векселями) є дійсними на протязі трьох років із дня терміну платежу.

З акту перевірки від 20.02.2013 №596/22-08/35467438 вбачається, що державна податкова інспекція у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві приходить до висновку, що утримувач простого векселя погоджуючись прийняти ча стковий платіж за векселем від емітента і при цьому за згодою сторін борг за векселем вва жається погашеним, а зобов'язання векселедавця оплачено, то частина боргу за векселем у розмірі знижки (фактично не сплаченої за домовленістю частини повної сум відсотків по векселю) є безповоротною фінансовою допомогою у платника векселедавця за векселем.

Суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді у складі інших доходів, враховуються при обчисленні об'єкта оподатку вання ( підпункт 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 137.4 статті 137 Податкового кодексу України датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 Кодексу.

Проте суд не може погодитись із даною позицією відповідача з огляду на наступні приписи податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Суд звертає увагу, що зобов’язання по векселям не підпадають не під жодне визначення безповоротної фінансової допомоги, оскільки має зовсім іншу правову природу, а тому поширювати вище зазначені норми податкового законодавства на процентні векселі є безпідставно, оскільки жодна норма податкового законодавства не передбачає віднесення до доходу (в якості безповоротної фінансової допомоги) несплачені відсотки за процентним векселем.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 19.03.2014 №0004682204 та від 19.03.2014 №0004692204.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.