Постанова № 42009353, 19.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2014 року 10:45 № 826/14227/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Аблова Є.В., Шулежко В.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доМіністерства внутрішніх справ Українипрозобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі по тексту - відповідач) з урахуванням змінених позовних вимог про стягнення з відповідача грошового забезпечення за липень 2014 року та 1 - 6 серпня 2014 року у сумі 9 648,18грн.; стягнення з відповідача компенсації за невикористану відпустку за 2014 рік у сумі 2546,55грн.; стягнення з відповідача одноразової грошової допомоги у сумі 36 488,70грн. та стягнення з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 18581,68грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу грошове забезпечення за липень 2014 року та 1 - 6 серпня 2014 року у сумі 9 648,18грн.; компенсації за невикористану відпустку за 2014 рік у сумі 2546,55грн.; одноразову грошову допомогу у сумі 36 488,70грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 18581,68грн.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що у період з липня 2014 року по 1-6 серпня 2014 року позивач на роботу не виходила, виконувати службові обов'язки відмовилась, а тому відсутні підстави для виплати зазначених коштів.

В судовому засіданні 12.11.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ України з 30.05.2005р. по 06.08.2014р.

Наказом від 06.08.2014р. №1501о/с Міністерства внутрішніх справ України позивача звільнено з посади начальника відділу телерадіостудії Управління зв'язків з громадськістю МВС України у запас Збройних Сил згідно п. 64 «г» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.199р. №114.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення п. 1.15 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України №499 від 31.12.2007р., відповідачем за липень 2014 року по 1 - 6 серпня 2014 року не виплачено позивачеві компенсацію за невикористану відпустку та одноразову грошову допомогу при звільненні за скороченням штатів.

Крім того, позивач зазначає, що станом на 21.10.2014р. з нею не було проведено розрахунку при звільненні, а тому вважає, що існують підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 18581,68грн.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що у вказаний позивачем період з липня 2014 року по 1-6 серпня 2014 року, остання на роботу не виходила, виконувати службові обов'язки відмовилась, а тому відсутні підстави для виплати зазначених коштів.

2 вересня 2014 року позивач звернулась з заявою до МВС України про виплату їй заробітної плати за липень 2014 року, грошові кошти за невикористану відпустку у 2014 році та виплату одноразової допомоги при звільненні.

Вказана заява ОСОБА_1 отримана УДЗ МВС України 02.09.2014р. за вх. номером Х-3259.

Листом від 01.10.2014р. №15/4-Х-445 Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України повідомив позивача, що розрахунок за період з 23.05.2014р. по 06.08.2014р. та інші належні виплати будуть проведенні після врегулювання ДКЗ МВС України питання щодо наданого заступником Міністра - керівником апарату Чеботарем С.І. доручення про проведення організаційно - штатних змін стосовно перебування ОСОБА_1 за посадою, яка не передбачена штатним розписом апарату.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України регулюється Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС України від 31.12.2007р. №499.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Пунктом 1.5 Інструкції передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

За час відсутності особи рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.

Підставою припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ є матеріали службового розслідування на підставі мотивованого рапорту безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ начальника органу внутрішніх справ, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

ОСОБА_1 просить суд зобов'язати МВС України виплатити грошове забезпечення за липень та 1-6 серпня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що у зазначений період часу позивач на службу не виходила, виконувати службові обов'язки відмовилась.

За фактом невиходу на службу ОСОБА_1, на підставі наказу МВС України від 01.08.2014 № 763 „Про призначення та проведення службового розслідування" проведено службове розслідування.

Службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з 29.05.2014р. відмовилась виконувати свої службові обов'язки, а починаючи з 10.07.2014р. перестала виходити на службу.

Відповідно до п. 8.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073, (далі - Інструкція про порядок проведення службових розслідувань) підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

За результатами проведеного службового розслідування, у відповідності до вимог розділу VІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, 12.08.2014р. заступником Міністра внутрішніх справ України - керівником апарату Чеботарем С.І. затверджено висновок службового розслідування за фактом не виходу на роботу майора міліції ОСОБА_1

У пункті 2 резолютивної частини висновку зазначено, що за порушення службової дисципліни, що виразилася у фактах невиходу на роботу в період з 10 липня по 1 серпня 2014 року, майор міліції ОСОБА_1, начальник відділу телерадіостудії Управління зв'язків з громадськістю МВС України, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, але враховуючи те, що наказом МВС України від 06.08.2014р. №1501о/с «По особовому складу» вона звільнена з органів внутрішніх справ за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, цим обмежитись.

У період з 23.05.2014р. по 06.08.2014р. позивач відмовилась отримувати на виконання вхідну кореспонденцію, а також в даний період в канцелярії УЗГ не зареєстровано жодного матеріалу вихідної кореспонденції де позивач була виконавцем, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не виконувала службових обов'язків, що підтверджується Довідкою начальника організаційно - аналітичного відділу УЗГ МВС України Булаєвою В.П. від 06.11.2014р.

В матеріалах справи містяться акти, відповідно до яких в період з 10.07.2014р. по 01.08.2014р. позивач без поважних причин не виходила на роботу.

Проте, в період з 01.07.2014р. по 09.07.2014р. та 02.08.2014р. по 05.08.2014р. відсутні будь-які докази не виходу позивача на роботу.

Разом з тим, відповідно до п. 1.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України №499 від 31.12.2007р. підставою припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ є матеріали службового розслідування на підставі вмотивованого рапорту безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ начальника органу внутрішніх справ, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Водночас наказ про припинення виплати грошового забезпечення не видавався та суду не надано.

Разом з тим, згідно з п. 1.18 Інструкції у разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно - тобто до 6 серпня 2014 року.

Отже, суд приходить до висновку, що в період з липня 2014 року по 6 серпня 2014 МВС України зобов'язано виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача компенсації за невикористану відпустку за 2014 рік у сумі 2546,55грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно з п. 51 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.199р. №114, тривалість відпустки осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від вислуги років (у календарному обчисленні), обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій працівникам органів внутрішніх справ.

Відповідно до наказу МВС України від 06.08.2014р. №1501о/с вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення в календарному обчисленні становить 11 років 06 місяців 21 день.

В судовому засіданні позивач зазначила, що частину відпустки за 2014 року, а саме 10 робочих днів, нею було використано. Таким чином, компенсація за невикористану відпустку за 2014 рік становить 11 робочих днів.

Проте, слід зазначити, що відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995р. №100, грошова компенсація за невикористану відпустку обчислюється в календарних днях, а не в робочих.

Відповідно до п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995р. №100, нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

У зв'язку з тим, що МВС України не виплачено ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку за 2014 рік, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за невикористану відпустку за 2014 рік.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача одноразової грошової допомоги у сумі 36 488,70грн. та стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 18581,68грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 09.04.1992, № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до п. 10 Постанови КМ України №393 від 17.07.1992р. "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» особам начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби у зв'язку з скороченням штатів за наявності вислуги 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

При цьому в розрахунок вказаної допомоги розраховується з грошового забезпечення, яке включає посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, премії тощо) у розмірах, що були встановлені наказами керівників органу на день звільнення зі служби.

Відповідно до наказу МВС України №1501о/с від 06.08.2014р. вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні, для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні становить 11 років 06 місяців 21 день.

Згідно п. 8 Постанови від 08.02.1995, № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

В судовому засіданні позивач повідомила, що також не заперечувалось відповідачем, що МВС України на день розгляду судової справи не виплатило ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у зв'язку із скороченням штатів.

У зв'язку з тим, що МВС України не виплачено ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у зв'язку із скороченням штатів, суд вважає за можливим стягнути з Міністерства внутрішніх справ України одноразову грошову допомогу ОСОБА_1

Щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 18581,68грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок проходження служби в органах внутрішніх справ, в тому числі підстави та умови звільнення особового складу з органів внутрішніх справ визначені розділом VІІ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення).

Отже посилання позивача на порушення МВС України вимог Кодексу законів України про працю є необґрунтованим, оскільки норми цього матеріального закону із зазначених вище причин на працівників міліції, що проходять службу в органах внутрішніх справ, не поширюється.

Дана позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.10.2013 у справі № К/9991/64031/11.

З цих же підстав ст.ст. 116, 117 КЗпП України не поширюються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 30.10.2012 у справі № К-18026/09, від 22.01.2009 у справі №К-34369/06.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 18581,68грн. задоволенню не підлягає.

Крім того, слід зазначити, що на виконання вимог ухвали суду від 10.12.2014р. про витребування від Міністерства внутрішніх справ України табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 за період з 01.01.2014р. по 06.08.2014р., відповідач листом від 18.12.2014р. №1216 повідомив суд про відсутність вказаних документів, оскільки Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою КМ УРСР від 29.07.1991р. не передбачено табелювання робочого часу атестованих співробітників органів внутрішніх справ України.

Отже, на підставі вищевикладеного, враховуючи відповідь надану Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України від 01.10.2014р. №15/4-Х-445, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з липня 2014 року по 6 серпня 2014 року у розмірі та порядку, що передбачені Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС України від 31.12.2007р. №499.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за 2014 рік у розмірі та порядку, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995р. №100.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у зв'язку із скороченням штатів у розмірі та порядку, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995р. №100.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя В.В. Амельохін

Судді: Є.В. Аблов

В.П. Шулежко