Ухвала суду № 42009335, 23.12.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2981/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

23 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сторчака В. Ю. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним рішення ,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним рішення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 17 вересня 2014 року відбулося засідання колегії Чернівецької обласної державної адміністрації, за результатами якого прийнято, зокрема, рішення № 3/3 «Про стан дотримання фінансово-бюджетної дисципліни та реагування за результатами контрольних заходів», що було затверджено розпорядженням голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 24 вересня 2014 року № 514-р.

Пунктом 9 вказаного рішення визнано роботу Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області незадовільною.

Пунктом 10 зазначеного вище рішення вирішено рекомендувати голові Чернівецької обласної державної адміністрації звернутися до Державної фінансової інспекції України щодо доцільності перебування на посаді начальника Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області ОСОБА_2

Не погоджуючись з такими рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів обґрунтованість позовних вимог, адже не навів наявності порушеного оскаржуваним рішенням права.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З аналізу наведених норм процесуального права вбачається, зокрема, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а позивачем в адміністративній справі може бути та особа, права, свободи або інтереси якої порушено суб'єктом владних повноважень й за захистом яких вона звернулася до адміністративного суду.

Тобто, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи або інтереси позивача та породжує для нього права чи обов'язки. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

В даному ж випадку оскаржувані ОСОБА_2 рішення (щодо визнання роботи Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області незадовільною та щодо рекомендування голові Чернівецької обласної державної адміністрації звернутися до Державної фінансової інспекції України про доцільність перебування на посаді начальника Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області ОСОБА_2) безпосередньо як не порушують його прав, свобод чи інтересів, так і не породжують для нього жодних прав та обов'язків, а носять фактично лише констатуючий (пункт 9 рішення колегії Чернівецької обласної державної адміністрації від 17 вересня 2014 року № 3/3) та рекомендаційний (пункт 10 рішення колегії Чернівецької обласної державної адміністрації від 17 вересня 2014 року № 3/3) характер.

Крім того встановлено, що лист до Державної фінансової інспекції України про доцільність перебування на посаді начальника Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області ОСОБА_2 наразі Чернівецькою обласною державною адміністрацією не направлявся, що свідчить про передчасність пред'явлення ОСОБА_2 вимоги про зобов'язання відповідача у випадку направлення відкликати звернення.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що з огляду на відсутність порушення прав позивача оскаржуваним рішенням відповідача, підстави для судового захисту такого права - відсутні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Сторчак В. Ю.

Сушко О.О.