Постанова № 42008921, 26.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2014 року Справа № 813/8291/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянувши у м. Львові у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про стягнення заборгованості з рахунків у банках, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про стягнення заборгованості з рахунків у банках в сумі 382 908, 17 грн.

Скорочене провадження у справі відкрито 08.12.2014 року.

Поштова кореспонденція, направлена відповідачу отримана його представником 15.12.2014 року.

З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечення проти позову та заяви про визнання позову, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області з 22.11.1994 року за №00700053 згідно довідки позивача від 20.10.2014 року № 1413071400694.

Згідно довідки № 17658/13-07-20-0020 від 20.11.2014 року заборгованість відповідача по податках та платежах перед бюджетом з 16.05.2014 року по 23.10.2014 року становить 382 908, 17 грн., а саме, по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Заборгованість з податку на додану вартість становлять самостійно задекларовані суми коштів, зазначені у поданих звітних податкових деклараціях з податку на додану вартість, а саме:

- податкова декларація від 19.05.2014 року на суму 81328 грн.;

- податкова декларація від 19.06.2014 року на суму 66599 грн.;

- податкова декларація від 18.07.2014 року на суму 74267 грн.;

- податкова декларація від 19.08.2014 року на суму 75749 грн.;

- податкова декларація від 19.09.2014 року на суму 83643 грн.

Крім цього, вищезазначену заборгованість відповідача становлять нараховані контролюючим органом суми коштів за вчинені порушення, встановлені в ході перевірки.

Зокрема, позивачем проведено камеральну перевірку дотримання вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. За результатами перевірки встановлено порушення та складено акт №156/13-07-15-01/24964599 від 09.07.2014 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0002321501 від 09.07.2014 року, яким визначено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за штрафною санкцією – 1322,17 грн.

Позивачем вживались заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу, зокрема виставлено податкову вимогу від 12.05.2010 року №1/381 та податкову вимогу від 09.07.2010 року №2/536.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Відповідно до ст. 16 ПК України платник податків зобов’язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.5 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України визначено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що вказана ним сума податкових зобов‘язань є не узгодженою, оспорювалась в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи, суд дійшов до висновку, що згадане податкове зобов‘язання є податковим боргом. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом та не спростував вимог позивача, а тому податковий борг підлягає стягненню.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч. 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-165, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, –

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з банківських рахунків Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79019, м. Львів, вул. Гайдамацька, 9А, ЄДРПОУ 24964599) на користь державного бюджету кошти в сумі 382 908, 17 грн. (триста вісімдесят дві тисячі дев’ятсот вісім гривень сімнадцять копійок).

Постанова виконується негайно відповідно до п.9 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сакалош В.М.