Ухвала суду № 42008758, 16.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2014 року

справа № 804/6838/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМ" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМ" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМ" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БАМ", не погодившись з вищезазначеною постановою суду подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що під час постановлення рішення судом першої інстанції не було враховано фактичних обставин справи, не досліджено певні докази, а деяким з них надано викривлену оцінку, також не враховано важливість захисту прав, свобод та інтересів суб’єкта господарювання з урахуванням вимог Податкового кодексу України.

Сторони в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх обов'язків платника податків, визначених ст.49 Податкового кодексу України, позивачем до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2013 року, у якій до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 39906,38 грн. на підставі податкової накладної №505656 від 30.08.2013 року, виданої позивачу його контрагентом-продавцем ТОВ "АВ метал груп".

Посадовими особами ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в порядку ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "БАМ", за результатами якої складено акт №811/04-61-22-3/32533958 від 05.11.2013 року.

У вказаному акті зазначено, що згідно показників податкової декларації з податку на додану вартість, додатку №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2013 року встановлено, що до складу податкового кредиту ТОВ "БАМ" включено суму ПДВ у розмірі 39906,38 грн. згідно податкової накладної від 30.08.2013 року №505656, яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаної платником податку на додану вартість - продавцем товару ТОВ "АВ метал груп" (і.п.н. 364419304624). До декларації з ПДВ не надано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток 8).

Так, згідно висновкам вказаного акту перевірки в порушення п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ "БАМ" завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 39906,00 грн..

На підставі вказаного вище акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0005322203 від 06.12.2013 року, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 39906,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 9976,50 грн..

В свою чергу, позивач, ознайомившись з викладеними в акті камеральної перевірки обставинами, разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2013 року подав 25.11.2013 року заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або реєстрації а Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток 8), в якій зазначив, що податкова накладна від 30.08.2013 року №505656 на суму 239438,30 грн. (ПДВ 39906,38 грн.), виписана ТОВ "АВ метал груп" не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове повідомлення-рішення №0005322203 від 06.12.2013 року, прийняте податковим органом на підставі акту перевірки, позивач вважає протиправним, у зв'язку з чим звернувся за захистом своїх порушених прав до адміністративного суду.

З огляду на фактичні обставини справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятого податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України передбачається, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

За приписами п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з абз.7 п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз.8 п.201.10 ст.201 ПК України).

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач не скористався своїм правом та не звірив дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних, тому сформував податковий кредит за серпень 2013 року на підставі податкової накладної, яка не була зареєстрована контрагентом ТОВ "АВ метал груп" у означеному реєстрі.

В свою чергу, згідно до абз.9 п.201.10 ст.201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п.п. 6.1 - 6.3 п.6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (далі - Наказ №1379), податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "Х"). Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Виходячи з аналізу вказаних норм законодавства, є вірним висновок суду першої інстанції, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не надає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок) визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Так, пунктом 8 Порядку передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Пунктом 11 Порядку визначено, що квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

В матеріалах справи міститься лист від 25.11.2013 року №01/25 контрагента позивача - ТОВ "АВ метал груп", в якому зазначено, що в результаті збою програми МЕДОК податкова накладна від 30.08.2013 року №505656 не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Варто зазначити, що законодавець передбачив можливість недобросовісної поведінки деяких суб'єктів господарювання (продавців товарів /виконавців послуг), шляхом порушення прав контрагента (покупця/замовника) у формі відмови надати податкову накладну чи порушення порядку її заповнення та або/реєстрації в ЄРПН, і з метою захисту покупця товарів/замовника послуг закріпив положеннями п.201.10 ст.201 ПК України можливість такого суб'єкта подати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, що в свою чергу є підставою для формування податкового кредиту.

Так, абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Виходячи зі змісту вказаної норми права, слід зауважити на те, що скарга на постачальника (додаток 8) повинна бути додана саме до тієї декларації, до складу податкового кредиту якої віднесено суму по накладній, що не була зареєстрована контрагентом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позивач повинен був відкоригувати дані щодо податкового кредиту у декларації з ПДВ за серпень 2013 року та включити вказані суми у податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2013 року, разом з якою ним було подано скаргу на постачальника - ТОВ "АВ метал груп" (додаток 8).

За приписами ч.1 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, проаналізувавши дані обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів робить висновок про те, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.12.2013 року №0005322203, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 39906,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 9976,50 грн., прийнято податковим органом правомірно, на підставі встановлених порушень податкового законодавства позивача, у зв'язку з чим порушення прав позивача, на які він посилається, відсутні, відтак, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та неправомірними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМ" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко