Рішення № 42008236, 22.12.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.2014

Справа № 920/1660/13

за позовом: Дочірнього підприємства «Інвобуд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96», м. Суми

до відповідача: Комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96», м. Суми

про стягнення 2 265 011 грн. 80 коп.

Суддя Б.І. ЛИХОВИД

За участі представників сторін:

від позивача: не прибув

від віповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

у судовому засіданні брала участь секретар судового засідання М.О. Ейсмонт

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 2 265 011 грн. 80 коп., з яких: 1 499 638 грн. 80 коп. вартості проведених поліпшень нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Троїцька, 49 та 765 373 грн. збитків (сума несплаченої заборгованості за виконані роботи (надані послуги) відповідно до договору про надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 06.10.2010 року, укладеного між Управлінням житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» та відповідно до договору про відступлення права вимоги від 01.01.2013р., укладеного між позивачем та ТОВ «Інвестор-96», а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 45 300 грн. 25 коп.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.10.2013р. провадження по справі було зупинено до вирішення по суті пов`язаної справи № 920/1774/13.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.10.2014р. провадження по справі було поновлено та її розгляд призначено у судове засідання.

Ухвалами господарського суду Сумської області від 10.11.2014р., від 27.11.2014р. та від 15.12.2014р. позивача було зобов`язано подати суду обґрунтований розрахунок суми заявлених позовних вимог.

У дане судове засідання представник позивача не прибув, вимоги судових ухвал від 10.11.2014р., від 27.11.2014р. та від 15.12.2014р. щодо подання суду обґрунтованого розрахунку заявлених позовних вимог не виконав.

Представник відповідача у дане судове засідання не прибув, проте надійшло заперечення, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю, оскільки не зрозуміло яким саме чином ним порушені права позивача, бо відповідач не є стороною укладених договорів, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення 2 265 011 грн. 80 коп. заборгованості.

Представник третьої особи у дане судове засідання не прибув, письмових пояснень з обґрунтуванням своєї позиції щодо позовних вимог не подав, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про отримання судових ухвал.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив:

05.03.2002р. між Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради, як наймодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» (третя особа), як наймачем, було укладено договір користування № ФМ/к-023, згідно умов якого наймодавець передав, а наймач прийняв у безкоштовне користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Дзержинського, 49. Пунктом 5.1 сторони даного договору узгодили, що його укладено строком на один рік з 30 листопада 2001 року по 30 листопада 2002 року.

Листом № 852 від 04.12.2002р. Управлінням житлово-комунального господарства Сумської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» було погоджено продовження строку дії вказаного договору користування до 01.02.2004р. та надано дозвіл на проведення поліпшень переданого у користування нерухомого майна.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» були проведені роботи, направлені на поліпшення нерухомого майна, переданого йому у користування, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі – прийомки виконаних робіт та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, складеним ТОВ «БудСад» 25.07.2011р.

Як встановлено матеріалами справи, 01.08.2013р. між ТОВ «Інвестор-96» та Дочірнім підприємством «Інвобуд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» (позивач) було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги в частині компенсації вартості проведених поліпшень майна, переданого у користування ТОВ «Інвестор-96» згідно умов договору користування № ФМ/к-023 від 05.03.2002р.

Крім того, 12.10.2006р. між Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, було укладено договір оренди нежитлових приміщень № УКМ-0332, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування (в оренду) нежитлові приміщення площею 779,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Суми, вул. Дзержинського, 49. Відповідно до п. 10.1 строк дії даного договору встановлено його сторонами з 12 жовтня 2006 року по 12 вересня 2007 року.

Як вбачається зі змісту даного договору, зокрема пунктів 10.2 - 10.4, у разі розірвання цього договору, орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення об`єкту оренди, здійснених за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від об`єкта оренди без його пошкодження. Ці поліпшення визнаються окремим майном, яке належить орендареві на праві власності. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення об`єкта оренди, які неможливо відокремити від об`єкта оренди інакше як із завданням йому шкоди, то, у разі припинення договору, ці поліпшення залишаються у власності орендодавця (територіальної громади м. Суми), крім випадку викупу об`єкту оренди орендарем. Вартість поліпшень об`єкта оренди, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можуть бути відокремленими від нього інакше як із завданням йому шкоди, компенсації не підлягає.

Листом № 789/01-08 від 05.04.2007р. Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради позивачу було надано дозвіл на проведення поліпшень орендованих нежитлових приміщень, які орендувались ним згідно умов договору оренди від 12.10.2006р. за № УКМ-0332 по вулиці Дзержинського, 49 в м. Суми. У даному листі також зазначено, що до проведення поліпшень позивачу необхідно виготовити проект на проведення робіт, пов`язаних із поліпшенням орендованого майна, і узгодити його з управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, органами пожежного та санітарного нагляду, іншими заінтересованими службами міста.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були проведені роботи, направлені на поліпшення орендованого майна, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2007 року та аудиторським висновком від 12.06.2007р. незалежної аудиторської фірми «Сумикооп-аудит» за наслідками перевірки витрат позивача по поліпшенню орендованих нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Дзержинського, 49, площею 779,6 кв. м.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2010р. між Управлінням житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради та ТОВ «Інвестор-96» був укладений договір про надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до умов якого ТОВ «Інвестор-96» взяв на себе зобов`язання по наданню послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, наданню комунальних послуг населенню та проведенню розрахунків із споживачами згідно встановлених тарифів в територіальних межах Троїцького мікрорайону м. Суми. Даний договір, згідно його п. 6.1, вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 30.06.2011р.

01.01.2013р. між ТОВ «Інвестор-96» та позивачем було укладено ще один договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги за договором про надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 06.10.2010р.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням Сумської міської ради від 27.04.2011р. № 410-МР було створено Комунальне підприємство «Сумижитло» Сумської міської ради (відповідач).

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, зазначає, що у зв`язку з укладенням Управлінням житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради 25.06.2011р. з відповідачем договору щодо надання останнім комунальних послуг на території Троїцького мікрорайону м. Суми, тобто території, де вже надавав комунальні послуги ТОВ «Інвестор-96», право вимоги за надання яких набув позивач згідно умов договору від 01.01.2013р., відповідачу було передано право користування (повного господарського відання) нежитловими приміщеннями за адресою: м. Суми, вул. Троїцька (Дзержинського), 49, право вимоги компенсації невід`ємних поліпшень щодо яких, належить позивачу, а тому він вважає, що саме відповідач, у користуванні якого перебуває нерухоме майно за адресою: м. Суми, вул. Троїцька (Дзержинського), 49, повинен йому компенсувати вартість проведених поліпшень даного нежитлового приміщення на підставі вищезазначених договору користування від 05.03.2002р. № ФМ/к-023 з урахуванням договору про відступлення права вимоги на користь позивача від 01.08.2013р. та договору оренди від 12.10.2006р. № УКМ-0332, а також відшкодувати збитки на підставі договору про надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 06.10.2010р. з урахуванням договору про відступлення права вимоги на користь позивача від 01.01.2013р.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

До відносин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, а також нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки об'єктом користування та оренди у даній справі є комунальне майно, хоча і з поліпшеннями, зробленими позивачем та третьою особою.

Що стосується коменсації відповідачем позивачу вартості здійснених останнім поліпшень нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Троїцька (Дзержинського), 49, то ч. 3 ст. 778 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати на користування річчю.

Нормою статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної у встановленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Таким чином, виходячи з положень вищезазначених норм, орендар має право на відшкодування вартості його витрат на поліпшення речі, зробленої за згодою орендодавця, але саме орендодавець повинен здійснювати таке відшкодування.

При цьому, позивач, за проведені поліпшення наданого у користування нерухомого майна згідно умов договору користування від 05.03.2002р. № ФМ/к-023 з урахуванням договору про відступлення права вимоги на його користь від 01.08.2013р., а також наданого в оренду нерухомого майна згідно умов договору оренди від 12.10.2006р. № УКМ-0332, зроблені за згодою орендодавця, вимагає компенсації з Комунального підприємства Сумської міської ради «Сумижитло», яке не було і не є орендодавцем нерухомого майна за адресою: м. Суми, вул. Троїцька (Дзержинського), 49, а тому суд вважає, що у позивача відсутні підстави вимагати у відповідача сплати вартості здійснених позивачем поліпшень.

Неодноразові вимоги суду щодо подання обґрунтованого розрахунку своїх вимог, тобто здійснених витрат на поліпшення нерухомого майна, позивачем виконані не були. На день розгляду справи в суді в матеріалах справи відсутній розрахунок суми, які позивач просить стягнути з відповідача в якості компенсації вартості проведених поліпшень нежитлових приміщень, а тому не зрозумілим є розмір заявленої до стягнення суми.

Крім того, у листі № 789/01-08 від 05.04.2007р. Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради повідомлено позивача, що до проведення поліпшень йому необхідно виготовити проект на проведення робіт, пов`язаних із поліпшенням орендованого майна, і узгодити його з управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, органами пожежного та санітарного нагляду, іншими заінтересованими службами міста. При цьому, в матеріалах справи відсутні як проект на проведення робіт, пов`язаних із поліпшенням орендованого майна, так і його узгодження з управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, органами пожежного та санітарного нагляду, іншими заінтересованими службами міста. Тобто дозвіл позивачу було надано із застереженнями, які останній повинен був виконати і лише після чого здійснювати поліпшення орендованого нежитлового приміщення. У зв`язку з неподанням позивачем на підтвердження позовних вимог ні проекту на проведення робіт, пов`язаних із поліпшенням орендованого майна, ні узгоджень його з управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, органами пожежного та санітарного нагляду, іншими заінтересованими службами міста, суд не розцінює лист Управління майна комунальної власності від 05.04.2007р. як дозвіл на проведення поліпшень орендованого майна, а тому, враховуючи п. 10.4 договору оренди від 12.10.2006р. № УКМ-0332, а також приписи статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у позивача взагалі відсутні підстави для компенсації зроблених ним поліпшень.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування позивачу збитків на підставі договору про надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 06.10.2010р., то порядок відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди визначені в статті 22 ЦК України, згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Господарським кодексом України також передбачено такий вид відповідальності за порушення господарських зобов'язань як відшкодування збитків. Так, відповідно до статті 224 ГК України, на яку також посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення відповідно статті 225 ГК України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Суд зазначає, що позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення з відповідача зазначеної у позовній заяві суми збитків, розрахунок яких, до речі, на вимоги суду також не був поданий, повинен був довести факт порушення відповідачем зобов'язання, розмір збитків, та причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками, однак позивачем взагалі не подано будь-яких доказів у розумінні статті 34 ГПК України, що нараховані збитки є наслідком невиконання відповідачем своїх зобов'язань. Як встановлено судом, у позивача та відповідача відсутні будь-які зобов`язання між собою, договори між ними не укладались і з матеріалів справи не вбачається, яким саме чином відповідач заподіяв позивачу збитки та порушив його права.

Статтею 32 ГПК України встановлено, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, а згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги неправомірними, необґрунтованими та відмовляє в їх задоволенні.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову - відмовити

Повне рішення складене 25.12.2014р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД