Ухвала суду № 42006085, 26.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року м. Київ К/9991/80293/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

секретар судового засідання Іванова Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року в справі за її позовом до Державної фінансової інспекції в Житомирській області про зобов'язання виплатити індексацію сум премій та середньої заробітної плати за час затримки виплати заробітної плати,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що у березні 2012 року була звільнена з посади заступника начальника відділу інспектування у сфері освіти і науки Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області у зв'язку з реорганізацією. У день звільнення їй було виплачено заробітну плату за один відпрацьований день у березні 2012 року у відповідності до окладу - 101,33 грн.; доплату за ранг за один робочий день - 4,29 грн.; винагороду за вислугу років - 42,25 грн.; вихідну допомогу - 4 104,10 грн.; компенсацію за 49 днів невикористаної відпустки - 8 926,33 грн.; оплату тимчасової непрацездатності за 5 днів - 2 033,75 грн.; доплату заробітної плати за попередні роки (середня заробітна плата за дні відрядження) - 5 698,08 грн.; індексацію заробітної плати - 25,80 грн. та проведено утримання зайво нарахованої заробітної плати за попередній місяць в сумі 538,76 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач при її звільненні не виплатив усіх сум заробітної плати, 06 березня 2012 року вона звернулась до нього з вимогою проведення повного розрахунку, чого не було зроблено.

Посилаючись на порушення права на належне матеріальне забезпечення просила зобов'язати відповідача виплатити індексацію заробітної плати за березень 2012 року в сумі 48,43 грн. та індексацію виплаченої у квітні 2012 року премії за березень в розмірі 5,08 грн., а також зобов'язати виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року, відмовлено у відкритті провадження у справі в частині зобов'язання вчинити дії щодо виплати індексації сум премії, виплаченої у березні і квітні 2012 року в розмірі 74,80 грн. та 10,13 грн. у зв'язку з тим, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є постанова суду, що набрала законної сили. У частині позовних вимог про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку позовну заяву залишено без руху.

У касаційній скарзі позивач просив скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі).

Відмовляючи у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання вчинити дії щодо виплати індексації сум премії, виплаченої у березні і квітні 2012 року суддя окружного суду, керуючись вимогами пункту 2 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України виходив з того, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 червня 2012 року відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог про проведення індексації нарахованої заробітної плати (премії) в березні та квітні 2012 року.

Апеляційний суд погодився з висновками судді окружного суду та залишив без змін ухвалу в цій частині.

Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися не можна з огляду на те, що рішенням окружного суду від 01 червня 2012 року, яке набрало законної сили, вирішувалась позовна вимога ОСОБА_4 щодо стягнення не виплаченої при звільненні премії за січень-лютий 2012 року та за один робочий день у березні 2012 року та їх індексації.

Звертаючись з позовною заявою у серпні 2012 року ОСОБА_4 просила зобов'язати відповідача виплатити індексацію заробітної плати за березень 2012 року в сумі 48,43 грн. та премію за березень 2012 року в сумі 5,08 грн. В іншому позові позивач просила стягнути премію за січень-лютий 2012 року в розмірі 74,80 грн., та премію в розмірі 10,13 грн., тобто позовні вимоги є різними.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суддя окружного суду помилково посилався на те, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є судове рішення, яке набрало законної сили.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви суддя окружного суду не звернув увагу на наведені обставини та не надав їм правової оцінки, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку щодо відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити індексацію заробітної плати та премії, тому ухвалу судді окружного суду не можна визнати такою, що відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Посилаючись на те, що позовна вимога про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку є неконкретизованою, не зазначено із затримкою яких сум заробітної плати і за який період ця вимога пов'язана, суддя окружного суду залишив позовну заяву в цій частині без руху та надав строк для усунення недоліків до 30 серпня 2012 року.

Апеляційним судом визнано обґрунтованим залишення без руху позовної заяви в цій частині, а судове рішення без змін.

У зв'язку з тим, що станом на 12 грудня 2012 року недоліки позовної заяви не були усунуті позивачем, ухвалою судді окружного суду позовну заяву щодо виплати індексації заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку було повернуто.

З огляду на викладене та керуючись статтями 160, 221, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року скасувати.

Ухвалу судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року змінити. Скасувати цю ухвалу в частині відмови у відкритті провадження справі та направити справу у цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В решті ухвалу судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/ В.В. Юрченко /підпис/