Ухвала суду № 42005723, 17.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2014 р. м. Київ К/800/55630/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Бутенка В.І.,

Олексієнка М.М.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовом Прокурора міста Києва до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою представника третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_7, до якої приєднався Прокурор міста Києва, на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року Прокурор міста Києва (далі - Прокурор) пред'явив у суді позов до Київської міської ради (далі - Київрада), в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними її дії щодо ухилення від розгляду його подання від 5 травня 2014 року про усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли, та зобов'язати розглянути його; усунути викладені у поданні порушення, у тому числі шляхом визначення представників Київради у Наглядовій раді ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - Товариство) відповідно до рішення загальних зборів Товариства та вимог чинного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 25 квітня 2012 року відбулися загальні збори акціонерів Товариства. Одним із рішень, прийнятих на них, відкликано осіб, котрі обіймали посади Голови та членів Наглядової ради Товариства, з обранням замість них ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (далі - треті особи), яких запропонувала Київрада, із видачею їм довіреностей на право представляти інтереси територіальної громади міста Києва, в особі Київради, у засіданнях Наглядової ради цього Товариства.

Новообрані члени Наглядової ради здійснювали свої повноваження на підставі рішення загальних зборів акціонерів Товариства від 25 квітня 2012 року та довіреностей, виданих їм Київрадою, з терміном дії - три роки.

Втім, 23 квітня 2014 року Заступник міського голови - секретар Київради Герега Г.Ф. листами повідомила Товариство, а також третіх осіб про скасування довіреностей.

Прокурор вважав такі дії Київради протиправними, оскільки надання повноважень на представництво інтересів у Наглядовій раді Товариства здійснюється Київрадою, а тому прийняттю такого рішення передує процедура його вивчення постійними комісіями Київради, з наданням відповідних висновків і рекомендацій. Окрім цього, оскільки треті особи обрані на посади рішенням загальних зборів акціонерів Товариства, то і їх відкликання, в тому числі і дострокове, здійснюється лише загальними зборами Товариства.

Встановивши під час здійснення прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів порушення Київрадою вимог Цивільного кодексу та Законів України "Про акціонерні товариства" "Про місцеве самоврядування в Україні", Прокурор 5 травня 2014 року вніс подання, яким зобов'язав Київраду їх усунути - визначити представників у Наглядовій раді Товариства відповідно до рішення загальних зборів Товариства та вимог чинного законодавства. Втім, Київрада листом від 14 травня 2014 року, не вбачаючи будь-яких порушень, відмовила у задоволенні його подання.

Посилаючись, що Київрада фактично ухилилася від виконання його законних вимог та не розглянула подання по суті, Прокурор, у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", просив суд його позовні вимоги задовольнити.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Київради щодо відхилення подання Прокурора від 5 травня 2014 року. Зобов'язано Київраду повторно розглянути це подання та усунути викладені у ньому порушення, причини та умови, що їм сприяли. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову Прокурору у задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги представник третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_7, до якої приєднався Прокурор, посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 8 Закону України від 1 грудня 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789-ХІІ) встановлено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Відповідно до статті 20 Закону № 1789-ХІІ при виявленні порушень закону, прокурор у межах своєї компетенції має право, зокрема, вносити подання.

Згідно з положеннями статті 23 Закону № 1789-ХІІ, у разі відхилення подання, прокурор може звернутися до суду.

За матеріалами справи, предметом судової перевірки у ній є правомірність відхилення Київрадою подання Прокурора про усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли.

Постанова суду першої інстанції про часткове задоволення позову обґрунтована наступним.

Призначення членів Наглядової ради Товариства та дострокове припинення їх повноважень здійснюється виключно на підставі рішення загальних зборів акціонерів Товариства. Оскільки члени Наглядової ради Товариства були обрані загальними зборами Товариства, а питання про дострокове припинення їх повноважень загальними зборами акціонерів не порушувалася, то Секретар Київради, скасовуючи зазначені довіреності, одноосібно припинила їх повноваження, що суперечить положенням Цивільного кодексу України, Закону України "Про акціонерні товариства", Статуту та Положенню про Наглядову раду Товариства. Окрім цього, питання щодо призначення членами Наглядової ради інших осіб, як того вимагає чинне законодавство, відповідними постійними комісіями Київради не вивчалося - їхні висновки і рекомендації відсутні. Тож, оскільки Київрада в особі Секретаря, скасовуючи довіреності, діяла протиправно, вона зобов'язана була подання Прокурора задовольнити та вжити заходи щодо усунення допущених порушень.

З огляду на те, що Київрада це подання відхилила безпідставно, суд визнав її дії протиправними та зобов'язав повторно розглянути подання Прокурора. При цьому, суд відмовив у задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправними дій Київради щодо ухилення від розгляду подання, з посиланням на те, що воно розглянуте та відхилене.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та, ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що Київська міська рада правомірно відхилила подання Прокурора від 5 травня 2014 року, у зв'язку з відсутністю підстав для його виконання. Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що на загальних зборах акціонерів Товариства, які відбулися 25 квітня 2012 року, треті особи були обрані у Наглядову раду Товариства як представники акціонера, юридичної особи - Київради, а не як фізичні особи, а, оскільки Київрада, як член Наглядової ради - юридична особа, несе відповідальність перед Товариством за дії своїх представників, то вона на власний розсуд може змінити їх персональний склад, шляхом скасування попередніх довіреностей та видачі нових, на ім'я інших осіб.

Втім, колегія суддів з висновком апеляційного суду не погоджується з огляду на таке.

Київрада є акціонером ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" з часткою у статутному капіталі - 80 %.

Згідно з частиною першою статті 1, частиною другою статті 2 Закону України від 15 березня 2006 року № 3528-ІV "Про холдингові компанії в Україні", холдингова компанія - акціонерне товариство, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств. Порядок утворення, діяльності і ліквідації холдингових компаній регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про акціонерні товариства" в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтями 97, 159 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи; органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери, незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить, у тому числі утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради.

Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої статті 33, частин першої та другої статті 53 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VІ "Про акціонерні товариства", згідно з якими до виключної компетенції загальних зборів належить обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради.

Члени наглядової ради акціонерного товариства обираються з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, та/або з числа юридичних осіб - акціонерів. Член наглядової ради - юридична особа може мати необмежену кількість представників у наглядовій раді. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його обрання загальними зборами товариства. Повноваження представника акціонера - члена наглядової ради дійсні з моменту видачі йому довіреності акціонером - членом наглядової ради та отримання товариством письмового повідомлення про призначення представника.

Судами встановлено, що листом від 19 квітня 2012 року Київрада, як акціонер Товариства, запропонувала загальним зборам акціонерів Товариства, призначеним на 25 квітня цього ж року, третіх осіб як кандидатів на посади членів Наглядової ради Товариства та довіреностями з терміном дії 3 роки, уповноважила їх представляти інтереси територіальної громади міста Києва у роботі Наглядової ради.

Рішенням чергових загальних зборів акціонерів Товариства від 25 квітня 2012 року ця пропозиція за результатом голосування була підтримана і замість відкликаних осіб обрані запропоновані Київрадою кандидати. Цим же рішенням затверджено персональний склад Наглядової ради Товариства, а не обрано членом Наглядової ради Київську міську раду в особі її представників, як на те вказував суд апеляційної інстанції у своїй постанові.

Тож, оскільки повноваження обраних осіб загальними зборами Товариства достроково не припинялися, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Київська міська рада (в особі її Секретаря), скасовуючи 23 квітня 2014 року раніше видані довіреності, перевищила свої повноваження та порушила законодавство, яке визначає процедуру зміни членів Наглядової ради Товариства.

До того ж, постановою Господарського суду міста Києва від 25 червня 2014 року, що набрала законної сили, визнані недійсними довіреності на право представляти інтереси Київради в Наглядовій раді Товариства, видані 25 квітня 2014 року іншим особам одразу після скасування довіреностей третіх осіб, у зв'язку з їх незаконністю та безпідставністю, оскільки факт їх видачі (скасування) не породжує набуття (припинення) статусу члена Наглядової ради

Статтею 25 Закону України від 21 травня 1995 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 47 Закону № 280/97-ВР, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до відання ради, здійснення контролю за виконанням її та виконавчого комітету рішень, з числа депутатів ради обираються постійні комісії ради.

Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються, зокрема, для погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації.

Отже, надання особам повноважень на представництво Київради, як органу місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади міста Києва, у Наглядовій раді Товариства та позбавлення їх таких повноважень є компетенцією Київської міської ради, як колегіального органу, та потребує попереднього розгляду відповідними постійними комісіями Київради.

Втім, як встановлено судом першої інстанції, питання щодо припинення таких повноважень третіми особами постійні комісії Київради не розглядали, свої висновки і рекомендації за результатами розгляду цього питання, відповідно, не надавали..

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Київрада (в особі її Секретаря), одноосібно змінюючи персональний склад Наглядової ради Товариства, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України, а тому подання Прокурора міста Києва про усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли, було відхилено безпідставно.

Окрім того, за матеріалами справи, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2014 року, якою Київраду зобов'язано повторно розглянути подання Прокурора міста Києва від 5 травня 2014 року та усунути викладені у ньому порушення, причини та умови, що їм сприяли, Київрадою виконана - 22 серпня 2014 року Київській міський голова відкликав лист Заступника міського голови - секретаря Київради Гереги Г.Ф. № 225-КР-301, яким вона повідомила Товариству про скасування довіреностей, виданих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав належну оцінку доказам, зібраним по справі, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, то його законне і обґрунтоване рішення було скасовано апеляційним судом безпідставно.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на викладене, керуючись статтями 222, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_7, до якої приєднався Прокурор міста Києва, задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф. Весельська

В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко