Рішення № 42005087, 23.12.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Левенця Б.Б., Мазурик О.Ф.

при секретарі: Прохоровій В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», поданою через представника ОСОБА_1, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про кредитування поточного рахунку (овердрафт),

в с т а н о в и л а :

у червні 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просило стягнути з останнього на їх користь заборгованість за договором про кредитування поточного рахунку (овердрафт) у розмірі 2 267,77 грн., посилаючись на те, що відповідач зобов'язання належним чином не виконує.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.10.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Справа № 755/17084/14 Апеляційне провадження № 22-ц-796/14504/2014 Головуючий у суді першої інстанції: Савлук Т.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не взяв до уваги, що строк виконання зобов'язання щодо повернення кредитних коштів за договором овердрафту визначений до 29.07.2028 року. Проценти за користування кредитними коштами нараховувалися до 27.01.2012 року, а відтак позов заявлено у межах позовної давності. Суд також не звернув уваги на п. 15.2 договору, згідно з яким договір діє до виконання сторонами зобов`язань по цьому договору.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Позивач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у його відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.07.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № МL - 005/142/2008, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 50 000 доларів США на умовах, визначених договором строком до 29.07.2028 року.

Цього ж дня між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір № 005/1884/08/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт), за умовами якого банк надав позичальнику овердрафт шляхом кредитування поточного рахунку № НОМЕР_1, відкритого в Оболонському відділені ЗАТ ОТП Банк», МФО 300528 в розмірі ліміту овердрафта, який становить 3 300 грн., зі сплатою 26 % річних за користування непростроченим кредитом та 36 % річних за користування простроченим до повернення кредитом.

Відповідно до п. 6.1 договору овердрафту, будь - який кредит, виданий в рамках овердрафту, має бути погашений не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем надання такого кредиту.

17.09.2009 року ЗАТ «ОТП «Банк» було проведено списання коштів з рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_2 у розмірі 1 216,56 грн. як оплата страхової суми застрахованого майна на виконання умов договору № 13/НОМЕР_2 від 28.07.2008 року та договору № 13/-141684001 від 28.07.2008 року.

30.09.2009 року у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання по поверненню кредиту за договором овердрафту, ОСОБА_2 нараховані відсотки у розмірі 12,13 грн. та 30.10.2009 року прострочені відсотки у розмірі 39,26 грн.

27.01.2012 року між ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір факторингу № 27/01/12, на підставі якого до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами у розмірі портфеля заборгованості.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 27/01/12 від 27.01.2012 року до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги по договору № 005/1884/08/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт) від 29.07.2008 року, який укладено між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2, на загальну суму основного боргу та процентів у валюті кредитування у розмірі 2 267,77 грн. (а.с.17)

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності.

Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не в повній мірі відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо сплати кредитних коштів та відсотків за користування цими коштами за договором овердрафту.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Згідно з п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, нарахованими по червень 2011 року суд першої інстанції правильно виходив з того, що строк позовної давності за цими вимогами сплив, а відповідач подав заяву про застосування позовної давності.

Суд першої інстанції правильно виходив з положень п. 6.1 договору овердрафту, згідно з яким будь - який кредит, виданий в рамках овердрафту, має бути погашений не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем надання такого кредиту.

Надання кредиту відбулося 17.09.2009 року, а відтак через місяць після видачі кредиту позивач знав про порушення відповідачем зобов`язань, проте звернувся до суду лише 20.06.2014 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк виконання зобов`язань визначено до 29.07.2028 року, оскільки саме такий строк зазначено у кредитному договорі, а відповідно до п. 15.2 договору овердрафту цей договір набуває чинності і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по цьому договору та кредитному договору в повному обсязі не спростовують висновки суду, оскільки повернення коштів за договором оведрафту визначено самостійним пунктом договору та позивач знав про порушення своїх прав через місяць після видачі кредиту за договором овердрафту.

Початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Повернення коштів за договором овердрафту є самостійним зобов`язанням, відносно якого визначено строк його виконання, а тому доводи апеляційної скарги, що суд мав застосувати загальний строк виконання основного зобов`язання до 29.07.2028 року суперечать умовам договору та вимогам закону.

Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що у зв`язку з неповерненням кредитних коштів відповідачу нараховувалися відсотки за користування простроченим до повернення кредитом на підставі п. 4.1.1 договору овердрафту до 27.01.2012 року, тобто до укладення договору факторингу.

Частина таких відсотків знаходиться у межах трирічного строку позовної давності, а саме нараховані відсотки за період з 20.06.2011 року по 27.01.2012 року у розмірі 273,73 грн.

Без урахування даних обставин суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Враховуючи, що сума відсотків за користування простроченим кредитом за період з 20.06.2011 року по 27.01.2012 року у розмірі 273,73 грн., яка не сплачена відповідачем знаходиться у межах трирічного строку позовної давності, такі відсотки нараховані відповідно до п. 4.1.2 договору, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині законні та обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за правилами ст. 88 ЦПК України. Враховуючи, що розмір судового збору з позовної заяви майнового характеру становить 1 % ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, стягненню підлягає судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ 36789421, р/р № 26507002333333 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) 273 грн. 73 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами та 243 грн. 60 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді