Ухвала суду № 42004899, 24.09.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1805/2014 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Шевченко Т.М.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Лашевича В.М.,

суддів - Приндюк М.В., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

з участю:

прокурора - Софієва А.С.,

представника власника майна - ОСОБА_22,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргудиректора СТОВ «Добробут» ОСОБА_23 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури міста Києва Войтовича О.О., яке погоджене із старшим прокурором відділу прокуратури міста Києва Шепетуном A.A., та накладено арешт на майно, а саме на частку номінальною вартістю 20295,00 гривень, що становить 99% статутного капіталу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», ідентифікаційний код 32750652, місцезнаходження: 20045, Черкаська область, Христинівський район, село Велика Севастянівка, вулиця Дзержинського, будинок 84, яка належить компанії AgrcinManagement Limited (КОМПАНІЇ «АГРЕЙН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» (адреса засновника: 3106, м. Лімассол, вул. Максіму Мікаіліді, 6, кв./офіс 401, КІПР); на частку номінальною вартістю 205.00 гривень, що становить 1% статутного капіталу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», ідентифікаційний код 32750652, місцезнаходження: 20045, Черкаська область, Христинівський район, село Велика Севастянівка, вулиця Дзержинського, будинок 84, яка належить компанії AgreinFinance Limiied (КОМПАНІЇ "АГРЕЙН ФАЙНЕНС ЛІМІТЕД" (адреса засновника: 00010, острів Тортола район міста Женева Плейсм Роуд Таун, вул. Вотерфронт Драйв А/С 3469. ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ. БРИТАНСЬКІ)).

Також даною ухвалою слідчого судді заборонено державному реєстратору Реєстраційної служби Христинівського районного управління юстиції Черкаської області здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, стосовно Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», ідентифікаційний код 32750652

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор СТОВ «Добробут» ОСОБА_23 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке належить СТОВ «Добробут». Зокрема, апелянт зазначає, що товариство не є підозрюваним, обвинуваченим чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, та не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Крім того, автор апеляції вказує, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно не відповідає вимогам ст. 171 КПК України. Також, на думку апелянта, ні в ухвалі слідчого судді, ні у клопотанні слідчого не наведено достатніх обґрунтувань необхідності застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга директора СТОВ «Добробут» ОСОБА_23 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, в провадженні слідчого відділу прокуратури міста Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120141000000000967 від 04 липня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

28 серпня 2014 року слідчий в ОВС слідчого відділу прокуратури міста Києва Войтович О.О., за погодженням із старшим прокурором відділу прокуратури міста Києва Шепетуном A.A., звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у вигляді корпоративних прав, а саме на частку номінальною вартістю 20295,00 гривень, що становить 99% статутного капіталу СТОВ «Добробут», ідентифікаційний код 32750652, місцезнаходження: 20045, Черкаська область, Христинівський район, село Велика Севастянівка, вулиця Дзержинського, будинок 84, яка належить компанії Agrcin Management Limited (КОМПАНІЇ «АГРЕЙН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» (адреса засновника: 3106, м. Лімассол, вул. Максіму Мікаіліді, 6, кв./офіс 401. КІПР); на частку номінальною вартістю 205.00 гривень, що становить 1% статутного капіталу СТОВ «Добробут», ідентифікаційний код 32750652, місцезнаходження: 20045, Черкаська область, Христинівський район, село Велика Севастянівка, вулиця Дзержинського, будинок 84, яка належить компанії Agrein Finance Limiied (КОМПАНІЇ "АГРЕЙН ФАЙНЕНС ЛІМІТЕД" (адреса засновника: 00010, острів Тортола район міста Женева Плейсм. Роуд Таун вул. Вотерфронт Драйв А/С 3469, ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ, БРИТАНСЬКІ)).

01 вересня 2014 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва клопотання слідчого було задоволено.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно у вигляді корпоративних прав, що належать СТОВ «Добробут», слідчий суддя зазначив, що в провадженні СВ прокуратури міста Києва знаходяться матеріали досудового розслідування № 12014100000000967 від 04 липня 2014 року за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Розслідування ведеться за фактом того, що невстановлені службові особи ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом підробки документів до реєстраційно-установчих документів вказаного товариства заволоділи чужим майном в особливо великому розмірі, а саме часткою статутного капіталу в розмірі 45,45% вказаного товариства, яка належить Gresdale Holdings Limited (м. Нікосія, Кіпр). За даними слідства, в Україні існує група компаній у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, що створена з 100 % участю іноземних компаній. Загалом структура бізнесу включає 40 господарських товариств, які пов'язані між особою господарсько-фінансовими відносинами та відносинами контролю, до якого входить, в тому числі і СТОВ «Добробут». Орган досудового розслідування, як вказав слідчий суддя, вважає, що певне коло осіб мають на меті привласнити майно цього сільськогосподарського товариства, всупереч волі іноземних інвесторів.

Встановивши зазначені фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність арештувати майно у вигляді корпоративних прав, що належать СТОВ «Добробут», з метою недопущення незаконного відчуження корпоративних прав на користь третіх осіб.

Разом з тим, з викладених в ухвалі слідчого судді фактичних обставин кримінального провадження, в рамках якого ставиться питання про накладення арешту на майно у вигляді корпоративних прав, що належать СТОВ «Добробут», взагалі неможливо віднайти логічного і правового взаємозв'язку між об'єктивною стороною злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та майном цього товариства.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 191 КК України, характеризується вчиненням дій, пов'язаних з привласненням, розтратою, заволодінням чужим майном, а при одночасній кваліфікації таких дій за ст. 366 КК України - вчиненням їх шляхом службового підроблення.

Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як своїм власним. Момент закінчення розтрати збігається з моментом витрачання чужого майна. Заволодіння чужим майном вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд особою, яка незаконно обернула майно на свою користь чи на користь інших осіб.

В ухвалі слідчого судді зазначено, що шляхом підроблення документів мало місце заволодіння майном - статутним капіталом в розмірі 45,45%, що належить ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2». Будь-яких даних про те, що певна особа шляхом підроблення документів привласнила, розтратила чи заволоділа майном СТОВ «Добробут»в ухвалі слідчого судді не міститься. Відповідно, не міститься в ухвалі і переліку цього майна, не вказано даних про особу, яка вчинила протиправні дії, та способу їх вчинення.

Посилання в ухвалі на те, що певні особи мають на меті в майбутньому привласнити майно цього підприємства, не утворює собою закінчених складів злочинів, передбачених за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, за якими проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Крім того, в ухвалі слідчого судді немає посилань на те, хто, в розумінні ст. 55 КПК України, є потерпілим у кримінальному провадженні, чи звертався потерпілий з відповідною заявою про вчинення злочину щодо нього або з заявою про залучення як потерпілого у кримінальному провадженні.

Тому існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочинів відносно майна СТОВ «Добробут» в ухвалі слідчого судді, всупереч вимогам ст. 132 КПК України, є недоведеним.

Вимоги закону стосовно перевірки достатності доказів, які вказують на вчинення злочинів, слідчим суддею взагалі залишені поза увагою, чим також порушено вимоги ст. ст. 132, 173 КПК України. В ухвалі не наведено посилань на жоден доказ вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та не проаналізовано докази в контексті тих обставин кримінального провадження, які мають відношення до діяльності і майна СТОВ «Добробут».

В результаті такого підходу до вирішення клопотання залишилося не з'ясованим слідчим суддею і питання про можливий розмір шкоди, завданої злочином та наявність причинного зв'язку між вчиненим діянням і шкодою, що настала, як того вимагає ч. 2 ст. 173 КПК України.

Що стосується доводів клопотання та даних ЄРДР з приводу обставин кримінального провадження і місця СТОВ «Добробут» у ньому, то слід зазначити, що в них також з достатньою повнотою не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину.

Зі змісту даних ЄРДР стосовно обставин вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, вбачається, що службові особи групи компаній «Агрейн», а саме ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 разом з іншими невстановленими особами, за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили дії щодо відсторонення іноземних інвесторів від управління та розпорядження належним їм майном і грошовими коштами підприємств, внесли всупереч їх волі зміни до статутних документів з метою рейдерського захоплення, привласнення та розкрадання майна ряду підприємств, в тому числі і СТОВ «Добробут».

У витягу з ЄРДР щодо обставин вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, зазначено, що з метою заволодіння майном та майновими правами групи компаній «Агрейн», службові особи ряду товариств, в тому числі і СТОВ «Добробут», разом з іншими невстановленими особами склали завідомо неправдиві документи з використанням підроблених печаток іноземних компаній групи «Агрейн», зокрема, протоколи загальних зборів учасників, зміни до статуту, які в подальшому були подані за місцем державної реєстрації зазначених суб'єктів господарювання. Внаслідок цього державними реєстраторами до Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб були внесені офіційні дані на підставі неправдивих відомостей, які надавали новоствореним органам управління компанії «Агрейн» - наглядовим радам, в склад яких увійшли самі вищезазначені службові особи підприємств та особи, підконтрольні ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_18, можливість здійснювати розкрадання майна підприємств. Отже, в ЄРДР вказано, що певними встановленими та невстановленими особами шляхом службового підроблення вчинено дії, направлені на привласнення майна ряду товариств, в тому числі і СТОВ «Добробут». Однак, в ЄДРД не зазначено, при яких конкретно обставинах мало місце вчинення таких дій, як закінченого злочину, тобто в чому полягали дії, передбачені об'єктивною стороною злочину, при яких обставинах було фактично незаконно вилучено майно СТОВ «Добробут» та отримано реальну можливість ним розпорядитися. Не вказано і розмір шкоди, що настала внаслідок вчинення протиправних дій щодо майна товариства.

Також в ЄРДР вказано, що дії, пов'язані зі службовим підробленням, були вчинені невстановленими особами за участю службових осіб СТОВ «Добробут», однак не зазначено, які саме службові особи товариства вчинили такі дії та в чому саме вони полягали.

Таким чином, зміст даних ЄРДР містить настільки абстрактний, неконкретизований опис обставин кримінального провадження, який не дозволяє дійти однозначного висновку, що дійсно мала місце подія вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, стосовно майнаСТОВ «Добробут».

Зміст клопотання слідчого щодо обставин злочинів містить невідповідності з даними ЄРДР і нехарактеризується наявністю сукупності фактів, які б в обов'язковому порядку охоплювали всі істотні обставини кримінального провадження і містили аналітичну прив'язку до конкретних осіб та подій, що стосується діяльності СТОВ «Добробут».

Крім того, клопотання містить загальний опис обставин кримінального провадження, які не мають прямого стосунку до майна СТОВ «Добробут». Єдина інформація, яка міститься у клопотанні та безпосередньо стосується даного товариства, полягає в тому, що певні особи, отримавши повне управління над рядом підприємств, в тому числі над СТОВ «Добробут», всупереч волі іноземних інвесторів, здійснили розкрадання належних іноземним компаніям матеріальних цінностей та прибутків підприємств. Однак жодних конкретних даних про те, які дії, передбачені об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 191 КК України, вчинено саме щодо майна СТОВ «Добробут», у клопотанні не має, тобто у клопотанні не зазначено, при яких обставинах було фактично незаконно вилучено майно вказаного підприємства та отримано реальну можливість ним розпорядитися.

В свою чергу, об'єктивна сторона злочину, яка міститься в диспозиції ст. 191 КК України, не передбачає відповідальності за вчинення таких протиправних дій, як «рейдерське захоплення» та «розкрадання», як вказано у клопотанні слідчого і в ЄРДР, тобто дії осіб кваліфіковані не у відповідності до положень КК України.

Не міститься у клопотанні і посилань на достатні докази тих обставин, на які посилається слідчий. Єдиними доказами, на які послався слідчий при мотивуванні клопотання, стали пояснення свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21

Разом з тим, як вбачається з клопотання, свідок ОСОБА_20 вказав, що йому стало відомо про те, що шляхом підроблення документів мало місце заволодіння майном - статутним капіталом в розмірі 45,45%, що належить ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2». Будь-яких даних з приводу обставин, які мають відношення до СТОВ «Добробут», свідок не вказав.

Отже, висновки слідчого щодо обставин, на які він посилається, ґрунтуються виключно на показаннях свідка ОСОБА_21 Однак у клопотанні не зазначено, яке відношення зазначена особа має до діяльності даного підприємства, з яких достовірних джерел їй стало відомо про обставини, які вона повідомляє, якими документальними даними підтверджується вчинення дій, на які вона вказує. Не долучено слідчим відповідних документальних даних і до матеріалів клопотання. Більш того, в клопотанні не міститься посилань на пояснення потерпілих від цього злочину, які б підтверджували пояснення свідка, що майно СТОВ «Добробут» належало їм, однак певні особи привласнили, незаконно заволоділи чи розтратили його. Такий стан доказів, який є у розпорядженні органу досудового розслідування, не може слугувати законною підставою для застосування надто обтяжливого заходу забезпечення кримінального провадження.

Ті обставини, що у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, також підтверджує те, що орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Враховуючи вищевикладене і мотивування клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що в розумінні вимог ст. 132 КПК України слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. В свою чергу, колегія суддів наявності таких доказів не вбачає.

Як в ухвалі слідчого судді, так і в клопотанні слідчого, не встановлено належним чином правової підстави для накладення арешту на майно СТОВ «Добробут».

Так, визначаючи правову підставу для накладення арешту, слідчий суддя та слідчий вказали, що корпоративні права сільськогосподарського товариства мають бути арештовані з метою попередження їх незаконного відчуження або настання інших наслідків, що можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України, які визначають підстави для накладення арешту на майно, не містить такої підстави, а тому дане формулювання не може бути визнано правовим та таким, що відповідає законній меті обмеження права власності особи. Недопущення настання наслідків, що можуть перешкодити кримінальному провадженню, на що послався слідчий суддя та слідчий, є складовою певної правової підстави, яку слідчому судді та слідчому з урахуванням обставин кримінального провадження слід визначити у своїх процесуальних документах, а не є самостійною правовою підставою для накладення арешту.

Таким чином, слідчий та слідчий суддя не навели у клопотанні наявність правової підстави для накладення арешту на майно, не дотримавшись цим самим вимог, передбачених ст. ст. 171, 173 КПК України.

Також слід вказати, що, враховуючи те, що за матеріалами клопотання відсутні підстави вважати, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочинів відносно майна СТОВ «Добробут» і належні докази вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з майном цього сільськогосподарського товариства, наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна СТОВ «Добробут», взагалі спростовується.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно СТОВ «Добробут», що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

Крім того, мали місце й інші істотні порушення процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю власника майна. Неприбуття цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання. Отже, слідчий суддя має право розглянути клопотання за відсутності власника майна, однак при цьому в матеріалах провадження мають міститися дані про належне повідомлення цієї особи про дату та час розгляду клопотання.

Як вбачається з матеріалів судової справи, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого про арешт майна без участі власника майна та за відсутності даних про те, що власник майна був належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання. В матеріалах судового провадження навіть не міститься повідомлення в адресу СТОВ «Добробут», що 01 вересня 2014 року відбудеться судове засідання по розгляду клопотання.

Таким чином, розгляд клопотання було проведено з порушенням прав власника майна на захист, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

Відповідно до ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Статтею 38 КПК України, яка дає визначення органам досудового розслідування, передбачено, що органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи: органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюються контроль за додержанням податкового законодавства, органів бюро розслідувань (повноваження якого на даний час виконують органи прокуратури відповідно до Перехідних положень КПК України).

Виходячи з цього, а також на підставі системного аналізу зазначених норм КПК України, можна зробити висновок, що органом досудового розслідування є не сам по собі слідчий підрозділ, а відповідний орган внутрішніх справ, безпеки чи прокуратури, до складу якого входить слідчий підрозділ.

При таких обставинах фактичне місце знаходження структурного підрозділу взагалі не має правового значення при вирішенні питання щодо місця розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки підсудність визначається не за фактичним місцем знаходження слідчого підрозділу, а за місцем знаходження відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

В даному випадку досудове розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого внесено клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проводиться слідчим відділом прокуратуру міста Києва. Прокуратура міста Києва, як юридична особа, територіально знаходиться під юрисдикцією Печерського районного суду міста Києва.

Отже, слідчий повинен був звернутися з клопотанням про арешт майна у цьому кримінальному провадженні до Печерського районного суду міста Києва, однак, порушивши вимоги ст. 132 КПК України, звернувся з відповідним клопотанням за місцем розташування слідчого підрозділу. Слідчий суддя, в свою чергу, також не врахував положення ст. 132 КПК України, безпідставно прийняв клопотання слідчого для розгляду по суті порушених у ньому питань, чим порушив правила підсудності розгляду клопотання.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скаргадиректора СТОВ «Добробут» ОСОБА_23 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора СТОВ «Добробут» ОСОБА_23 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури міста Києва Войтовича О.О., погоджене із старшим прокурором відділу прокуратури міста Києва Шепетуном A.A., та накладено арешт на майно, а саме на частку номінальною вартістю 20295,00 гривень, що становить 99% статутного капіталу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», ідентифікаційний код 32750652, місцезнаходження: 20045, Черкаська область, Христинівський район, село Велика Севастянівка, вулиця Дзержинського, будинок 84, яка належить компанії Agrcin Management Limited (КОМПАНІЇ «АГРЕЙН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» (адреса засновника: 3106, м. Лімассол, вул. Максіму Мікаіліді, 6, кв./офіс 401, КІПР); на частку номінальною вартістю 205.00 гривень, що становить 1% статутного капіталу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», ідентифікаційний код 32750652, місцезнаходження: 20045, Черкаська область, Христинівський район, село Велика Севастянівка, вулиця Дзержинського, будинок 84, яка належить компанії AgreinFinance Limiied (КОМПАНІЇ "АГРЕЙН ФАЙНЕНС ЛІМІТЕД" (адреса засновника: 00010, острів Тортола район міста Женева Плейсм Роуд Таун вул. Вотерфронт Драйв А/С 3469. ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ. БРИТАНСЬКІ)), - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотанняслідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури міста Києва Войтовича О.О., погодженого із старшим прокурором відділу прокуратури міста Києва Шепетуном A.A., про накладення арешту на майно у вигляді корпоративних прав, а саме на частку номінальною вартістю 20295,00 гривень, що становить 99% статутного капіталу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», ідентифікаційний код 32750652, місцезнаходження: 20045, Черкаська область, Христинівський район, село Велика Севастянівка, вулиця Дзержинського, будинок 84, яка належить компанії Agrcin Management Limited (КОМПАНІЇ «АГРЕЙН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» (адреса засновника: 3106, м. Лімассол, вул. Максіму Мікаіліді, 6, кв./офіс 401, КІПР); на частку номінальною вартістю 205.00 гривень, що становить 1% статутного капіталу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», ідентифікаційний код 32750652, місцезнаходження: 20045, Черкаська область, Христинівський район, село Велика Севастянівка, вулиця Дзержинського, будинок 84, яка належить компанії AgreinFinance Limiied (КОМПАНІЇ "АГРЕЙН ФАЙНЕНС ЛІМІТЕД" (адреса засновника: 00010, острів Тортола район міста Женева Плейсм Роуд Таун вул. Вотерфронт Драйв А/С 3469. ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ. БРИТАНСЬКІ)), - відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

Лашевич В.М. Приндюк М.В. РибакІ.О.