Постанова № 42004843, 23.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Справа № 916/2751/14 Вищий господарський суду України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л.за участю представників: товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА" публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" розглянув касаційну скаргу Топор І.В. Горох А.В. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2014 рокуу справі№ 916/2751/14 господарського суду Одеської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА"допублічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний"провизнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні діїВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.09.2014 року (суддя Брагіна Я.В.) в задоволенні позову було відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що позивач неналежно виконує умови кредитних Договорів, оскільки не застрахував майно, передане в іпотеку та несвоєчасно сплачує відсотки за користування кредитними коштами. Крім того, зобов'язання відповідача надавати фінансову звітність ПАТ АБ „Південний" передбачено та встановлено сторонами умовами Кредитних договорів.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2014р. (судді: Колоколова С.І., Разюк Г.П., Шевченко В.В.) рішення господарського суду Одеської області від 09.09.2014 року залишено без зміни.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального права, позов задовольнити.

Скаржник доводить що судами порушено норми ст.ст. 321, 391 ЦК України, оскільки відповідач не надаючи згоди на передання майна в оренду порушив права позивача щодо володіння, користування та розпорядження майном, порушує право позивача здійснювати господарську діяльність.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, приходить до висновку, що касаційні скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є вимоги до відпоівдача надати згоду на передачу в оренду ТОВ "Лотос Енергія" автозаправної станції розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, Староккиївське шосе, 21 км, 55-а.

Як встановлено господарським судом між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА", як іпотекодавець та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний", як іпотекодержатель, були укладені договори іпотеки, а саме:

- від 05.05.2006 року № 5871 в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „Веста Сервіс" за Кредитним договором №95/2 від 11.04.2006 року (т.2 а.с.95-98), яким передано в іпотеку автозаправну станцію, розташовану за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Петрівка, вул. Степова, 1-а (т.1 а.с.46-51)

- від 28.12.2007 року № 22535, в забезпечення виконання зобов'язання позивача за Кредитним договором №325/1 від 08.10.2007 року, яким передано в іпотеку автозаправну станцію, розташовану за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, Старокиївське шосе, 21 км, 55-а.

За змістом п.2.2.3 зазначених Договорів, іпотекодавець має право передавати предмет іпотеки в оренду, будувати, проводити капітальний ремонт предмету іпотеки, здійснювати його перепланування за письмовою згодою іпотекодержателя.

28.02.2014 року ТОВ "ВЕСТА"звернулось до Акціонерного банку "Південний" з проханням надання згоди на передачу Позивачем автозаправних станцій ТОВ "Лотос Енергія" в оренду, які знаходяться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Петрівка, вул.Степова, 1-а та Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, Староккиївське шосе, 21 км, 55-а.

У відповідь на значений лист 05.03.2014 року за вих. № 0-04-7216 Акціонерним банком "Південний" на адресу позивача була направлена відповідь, в якому повідомлено про те, що Банк готовий розглянути питання надання згоди на передачу в оренду та суборенду автозаправних станцій, що належать Позивачу та виступають забезпеченням за кредитними зобов'язаннями перед Акціонерним банком "Південний", при цьому основними умовами розгляду питання уповноваженими структурами банку є надання в Банк економічного обґрунтування у вигляді звіту про рух грошових коштів з документальним підтвердженням дохідної та витратної частини.

Так, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем були надані ПАТ АБ "Південний" докази та необхідні документи у вигляді звіту про рух грошових коштів з документальним підтвердженням дохідної та витратної частини.

Судова колегія погоджується з висновками господарського суду про відмову в задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За приписами ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що Іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя:

- зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;

- передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;

- відчужувати предмет іпотеки;

- передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Іпотекодавець має право заповідати передане в іпотеку нерухоме майно. Правочин, який обмежує право іпотекодавця заповідати передане в іпотеку нерухоме майно, є нікчемним.

Дійсно, умовами п.2.2.3 зазначених Договорів іпотеки передбачено, що іпотекодавець має право передавати предмет іпотеки в оренду, будувати, проводити капітальний ремонт предмету іпотеки, здійснювати його перепланування за письмовою згодою іпотекодержателя.

За укладеними між сторонами договорами іпотеки, забезпечується виконання зобов'язань іпотекодавця, що випливають з кредитних договорів, якими Банк відкрив ТОВ "Веста Сервіс" та ТОВ "ВЕСТА" кредитні лінії.

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Так, п.п.3.2.6. Кредитних договорів №277/1 від 29.08.2017 року, №365/1 від 23.11.2007 року, №384/1 2008 від 16.07.2008 року, № 325/1 від 08.10.2007 року передбачено, що позичальник зобов'язується надавати в Банк фінансову звітність (форми фінансової звітності №№1,2,3 та 1-підприємництво (річну)). Також щоквартально (або частіше у відповідності до запитів Банку) надавати в Банк довідки про рух грошових коштів на поточних рахунках, відкритих в інших банках, з розбивкою по місяцях та з окремим виділенням сум кредитних коштів, внесків до статутного фонду, фінансової допомоги, повернень плптежів та депозитів та довідки про наявність кредитів в інших банках (довідки повинні бути видані безпосередньо іншими банками), довідки про стан дебіторської та кредиторської заборгованості, а також інші додатково запитані Банком дані первинного обліку та інші документи для оцінки фінансового стану Позичальника та економічної ефективності заходу, що кредитується.

Частиною 1 стаття 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищевикладене, вимоги викладені у кредитних договорах відповідають нормам цивільного законодавства України та не суперечать іншим актам цивільного законодавства, а тому є обов'язковими для виконання сторонами, а тому колегія суддів вважає, що вимога ПАТ АБ „Південний", як іпотекодержателя стосовно надання ТОВ "ВЕСТА" економічного обґрунтування у вигляді звіту про рух грошових коштів з документальним підтвердженням дохідної та витратної частини є законною та обґрунтованою, оскільки надання таких документів є обов'язком Позивача відповідно до умов Кредитних договорів Укладених між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання. (статті 525 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з невиконання Позивачем, Позичальником умов Кредитного договору, призвело до неможливості розгляду Банком питання стосовно передачі в оренду автозаправних станцій, що належать Позивачу та виступають забезпеченням за кредитними зобов'язаннями перед Акціонерним банком "Південний".

Отже, з урахуванням викладеного та те, що зобов'язання позивача за кредитними договорами, забезпеченням за якими є автозаправні станції, належним чином не виконувались, а тому у ПАТ АБ „Південний", відповідно норм Цивільного кодексу та Закону України "Про іпотеку", відсутні правові підстави для надання згоди на передачу в оренду майна, яке є предметом іпотеки, третім особам.

Таким чином, надання Іпотекодержателем згоди на передачу в оренду предмета іпотеки є його правом, а не його обов'язком, при цьому Позивач не має жодних законних підстав вимагати від Банку надання згоди на передачу в оренду предмета іпотеки, оскільки Позивачем не виконуються умови кредитних договорів укладених між ним та Банком.

Касаційна інстанція зазначає, що згідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги позивача відхиляються, оскільки правильності правових висновків господарського суду не спростовують з мотивів, викладених вище, не враховують умов договору між позивачем та відповідачем, спростовуються встановленими обставинами справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд апеляційної інстанції вирішив спір відповідно до вимог статей 4-2, 34, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, тому законних підстав для скасування постанови та рішення господарського суду не має.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2014р. та рішення господарського суду Одеської області від 09.09.2014 у справі № 916/2751/14 господарського суду Одеської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун