Постанова № 42004502, 04.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 р. Справа № 804/9123/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представника позивача представника відповідача Некрашевич Є.В., Гагарського А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Солюшинс Аутсорсінг" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2014р. за № 0002602202, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшинс Аутсорсінг» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0002602202 від 23.06.2014 р., яким донараховано податок на додану вартість в сумі 779 869 грн., та штрафних санкцій 389 934,50 грн., видане Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі висновків акту перевірки від 19.05.2014р. за №68/04-61-22-2/37069178. Зокрема, за викладеними у акті висновками встановлено недійсність укладеного правочину між ТОВ «Відродження Дніпро» та ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» відповідно до ч. 1,5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, а реальність господарських операцій не знайшла свого підтвердження. У акті перевірки було встановлено порушення ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до зменшення податку на додану вартість на загальну суму 779869,00 грн., в результаті чого збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за основним платежем на суму 779869 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 389934,50 грн., проте, позивач вважає такі висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності. Позивачем зазначено, що ним зі свого боку виконані всі вимоги щодо формування податкового кредиту за операціями із вищезазначеним контрагентом, до податкової перевірки надавались усі первинні документи, дані бухгалтерського обліку. На підставі вищевикладених обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є недійсним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, надав суду письмові заперечення з наступним обґрунтуванням. Перевіркою було встановлено порушення п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України завищення податкового кредиту по операціях з придбання послуг від ТОВ «Відродження-Дніпро», що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2014 року в розмірі 779 869,17 грн. У ході перевірки не підтверджено наявність поставок, робіт (послуг) від підприємства-постачальника, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» - ТОВ «Відродження-Дніпро» здійснені без мети настання реальних наслідків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно п.п.20.1.4 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням, якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 78.8 ст. 78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Підпунктом 86.3 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно із п. 86.10 ст. 86 ПК України у акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

На підставі наказу від 19.05.2014 року № 466 ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Кушпелевою Т.В. згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та з урахуванням матеріалів акту від ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі від 16.04.2014 року №893/04-61-22-2/38199048 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Відродження-Дніпро» (код ЄДРПОУ 38199048) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за січень 2014 року» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» за січень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.05.2014 року № 68/04-61/22-2/37069178.

Позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2014 року встановлено порушення:

- п. 187.1, ст. 187, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання та податковий кредит;

- ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 ПК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг), «нереальність» та юридичну дефектність первинних документів при проведенні господарських операцій між ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» з контрагентом постачальником та здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вимоги для третіх осіб.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2014 року №0002602202 - щодо нарахування ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 779 869 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 389 934,5 гривень.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» з ТОВ «Відродження Дніпро» було укладено договір про надання послуг №1 від 01.02.2013 року, за яким ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» - замовник, а ТОВ «Відродження Дніпро» - виконавець. У договорі визначено, що виконавець зобов'язується за оплату надати послуги по веденню кадрового діло виробництва замовника згідно нормативних актів та законодавства України, а саме: заповнення трудових книжок та особистих справ, ведення табелів робочого часу, складання наказів про приймання на роботу та звільнення, ведення зарплатних проектів, збір необхідної документації, робота з банківськими закладками по забезпеченню роботи зарплатних карт. Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти та сплатити виконану виконавцем роботу. Загальна сума договору складає 10 000 000,00 гривень.

ТОВ «Відродження Дніпро» було виписано і надано ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» податкову накладну № 3101196 від 31.01.2014 року на суму 3 899 345,3 грн. та ПДВ 779 869,17 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Згідно чинного законодавства бухгалтерський облік як упорядкована система узагальнення інформації про хяльність юридичних осіб грунтується виключно на застосуванні методу документування. Цей метод передбачає суцільне і ісзперервне документування всіх господарських операцій, що здійснюються у діяльності підприємства.

Для забезпечення достовірності та обгрунтованості записів у бухгалтерському обліку, при документуванні господарських операцій, головні та принципово важливі умови і вимоги викладено в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996, а саме:

ст. 1 - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

- п. 1 ст. 2 - сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

- п. 2 ст. 3 - бухгалтерський облік являється обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична і інші види звітності базуються на даних бухгалтерського обліку;

- ст. 4 - бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються, зокрема, на таких основних принципах:

- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансовго результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

- п. 2 ст. 8 - питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів;

- п. 6 ст. 8 - керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів,

- п. 1 ст. 9 - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій;

- п. 2 ст. 9 - первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити серед яких є:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

- п. 7 ст. 8 - головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства ... забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку.

Важливі умови та вимоги, стосовно забезпечення достовірності та обгрунтованості записів у бухгалтерському обліку при документуванні господарських операцій та пов'язаних з цим питань містять також і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 р. за №88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704 (далі по тексту Положення №88), а саме:

-п. 1.1 Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання і первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами;

-п. 2.1 Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електроній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозвіли адміністрації (власника) на їх проведення -п. 2.2 Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

-п. 2.4 Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити серед яких є: місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральномута/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електроний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу,яка брала участь у здійсненні господарської операції.

-п. 2.5 Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електроний підпис накладається відповідно до законодавства про електроні документи та електронний документообіг. Використання при оформлені первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

- п. 2.13 Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів;

- п. 2.14 Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообороту терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

- п. 2.15 Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув"язка окремих показників

- п. 2.16 Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Перевіркою встановлено «нереальність» проведення господарських операцій між ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» і постачальником ТОВ «Відродження-Дніпро» та юридичну дефектність первинних документів, у зв'язку з тим, що діяльність ТОВ «Відродження-Дніпро» не є господарською діяльністю підприємств, в розумінні п.14.1.36 Податкового Кодексу України: господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Враховуючи вищевикладене, договора укладені між ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» та ТОВ «Відродження- Дніпро» не спричиняють реального настання правових наслідків, виходячи із наступного.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту втикає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 ПКУ).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, у результаті порушення контрагентом ТОВ «Відродження-Дніпро» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства, первинні документи, складені від імені ТОВ «Відродження-Дніпро» за січень 2014 року, не мають статусу первинних документів і носять нереальний характер.

Позивач не обґрунтував у повному обсязі, які саме послуги щодо заповнення трудових книжок та особистих справ, ведення табелів робочого часу, складання наказів про приймання на роботу та звільнення, ведення зарплатних проектів, збір необхідної документації, робота з банківськими закладками по забезпеченню роботи зарплатних карт були надані на суму року на суму 3 899 345,3 грн. (ПДВ 779 869,17 грн.).

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок робіт (послуг) від підприємства-постачальника, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» - ТОВ «Відродження-Дніпро» здійснені без мети настання реальних наслідків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Така позиція зазначена у листі ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України підприємством ТОВ «Смарт Солюшнс Аутсорсінг» завищено податковий кредит по операціях з придбання послуг від ТОВ «Відродження-Дніпро» (код ЄДРПОУ 38199048) за січень 2014 року. Дане порушення призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 779869,17 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми законодавства, суд вважає, що позивачем у даній справі було неправомірно сформовано податкове зобов'язання із врахуванням господарських операцій із ТОВ «Відродження-Дніпро».

За таких обставин, висновок податкового органу про порушення позивачем п. 187.1 ст.187, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено розмір податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 779 869,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 389 934,50 грн. відповідає встановленим по справі обставинам.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.06.2014р. за № 0002602202 прийняте обґрунтовано з урахуванням всіх істотних обставин справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню, податкове повідомлення-рішення від 23.06.2014р. за № 0002602202 не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Солюшинс Аутсорсінг" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2014р. за № 0002602202 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 07.11.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В Ільков В.В.Ільков О.А.Чернецька