Постанова № 42004488, 09.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 р. Справа № 804/18841/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача представника відповідача Кіптенко Н.Г. Мадалиць В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «Неоком» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2014 р. № 0002292201, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Неоком» (далі - ТОВ «НВП «Неоком», позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька центральна ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2014 р. №0002292201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 316518,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 253214,00 грн., за штрафними санкціями-63304,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Неоком» Криворізькою центральною ОДПІ зроблено висновок про не підтвердження господарських відносин між ТОВ «Акта-Стар» - ТОВ «НВП «Неоком» за лютий 2014 року, між ТОВ «Аверс Груп ЛТД» - ТОВ «НВП «Неоком» за червень-липень 2014 року, між ТОВ «НРПХПУ» - ТОВ «НВП «Неоком» за липень 2014 року, за наслідками чого ТОВ «НВП «Неоком» завищено податковий кредит по взаємовідносинам із переліченими контрагентами та занижено суми податку на додану вартість, що відображені в Акті перевірки №1486/04-81-22-01/35230088 від 17.10.2014 р., та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2014 р. №0002292201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Вважає, що реальність фінансово-господарських відносин між позивачем та вказаними контрагентами підтверджена первинними документами, відповідає вимогам чинного законодавства, при їх укладенні сторонами було досягнуто згоди з усіх суттєвих умов, правочини сторонами було виконано, вважає, що висновки акту перевірки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та фактичних обставинах справи, а відповідно є протиправними, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких посилається на те, що, первинні документи, які позивач надав під час перевірки в підтвердження господарських відносин оформлені з порушенням норм закону, господарські відносин між ТОА «Акта-Стар» - ТОВ «НВП «Неоком» за лютий 2014 року, між ТОВ «Аверс Груп ЛТД» - ТОВ «НВП «Неоком» за червень-липень 2014 року, між ТОВ «НРПХПУ» - ТОВ «НВП «Неоком» за липень 2014 року не було підтверджено первинними документами, що призвело до порушень п.44.1 ст.44, ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, у зв'язку із чим встановлено заниження суми податку на додану вартість за перевіряємий період. Вказує, що податкове повідомлення-рішення від 31.10.2014 р. №0002292201 винесено правомірно, отже позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Неоком» зареєстровано 07.08.2007р. Криворізьким міським управлінням юстиції та з 09.08.2007р. перебуває на обліку в Криворізькій центральній ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області як платник податків.

В період з 07.10.2014 р. по 13.10.2014 р. на підставі повідомлення від 03.10.2014р. №362/04-81-22-01/35230088 та наказу №610 від 03.10.2014р., згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, Криворізькою центральною ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВП «Неоком» щодо дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з платниками податку: ТОВ «Акта-Стар» за лютий 2014 року, ТОВ «Аверс Груп ЛТД» за червень 2014 року та ТОВ «НРПХПУ» за липень 2014 року, за результатами якої складено Акт №1486/04-81-22-01/35230088 від 17.10.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення: п.44.1 ст.44, ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та відповідно ст.55-1 Господарського кодексу України не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ТОВ «Акта-Стар» - ТОВ «НВП «Неоком» за лютий 2014 року, між ТОВ «Аверс Груп ЛТД» - ТОВ «НВП «Неоком» за червень-липень 2014 року, між ТОВ «НРПХПУ» - ТОВ «НВП «Неоком» за липень 2014 року, за наслідками чого ТОВ «НВП «Неоком» завищено податковий кредит по взаємовідносинам зТОВ «Акта-Стар» за лютий 2014 року на суму 46260,00 грн., ТОВ «Аверс Груп ЛТД» за червень-липень 2014 року на суму 105346,00 грн., ТОВ «НРПХПУ» за липень 2014 року на суму 101608,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 253214,00 грн. (за лютий на суму 46260,00 грн., за червень 2014 року на суму 100226,00 грн., за липень 2014 року на суму 106728,00 грн.).

Не погоджуючись із викладеними в акті перевірки висновами, позивачем були направлені заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких, відповідачем листом №16684/10/04-81-22-01 від 30.10.14р. вказано, що висновки, викладені в акті перевірки №1486/04-81-22-01/35230088 від 17.10.2014р., є обґрунтованими та залишаються без змін.

На підставі акта перевірки №1486/04-81-22-01/35230088 від 17.10.2014р. Криворізькою центральної ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2014р. №0002292201, яким ТОВ «НВП «Неоком» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 316518,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 253214,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 63304,00грн.

Досліджуючи взаємовідносини ТОВ «НВП «Неоком» з ТОВ «Акта-Стар» за лютий 2014 року, з ТОВ «Аверс Груп ЛТД» за червень-липень 2014 року та з ТОВ «НРПХПУ» за липень 2014 року, суд встановив наступне.

06.02.2014р. між ТОВ «НВП «Неоком» (покупець) та ТОВ «Акта-Стар» (постачальник) укладено договір поставки №0602 на поставку продукції (товару), асортимент, кількість, ціна якого визначена в Специфікаціях. Специфікацією №1 визначено найменування товару: орисил 175 (діоксид кремнію), тальк на суму 277560,00 грн. (з ПДВ).

ТОВ «Акта-Стар» виписано рахунки на оплату товару, видаткові накладні.

Також постачальником на адресу покупця надані паспорти якості на товар та товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що перевезення здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_6 автомобілем камаз НОМЕР_1 (водій - ОСОБА_6).

Так, позивачем надано договір №05/07-П на перевезення вантажу від 07.05.2012р., укладеного між ТОВ «НВП «Неоком» та ФОП ОСОБА_6 (перевізник).

Розрахунок між ТОВ «НВП «Неоком» та ТОВ «Акта-Стар» здійснено у безготівковій формі, на підтвердження чого ТОВ «НВП «Неоком» надано копії платіжних доручень.

Також ТОВ «Акта-Стар» виписано на адресу ТОВ «НВП «Неоком» податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

02.06.2014р. між ТОВ «НВП «Неоком» (покупець) та ТОВ «Аверс Груп ЛТД» (постачальник) укладено договір поставки товару №06/19 на поставку товару, асортимент, номенклатура, ціна якого визначена в Специфікаціях. Специфікацією №1 визначено найменування товару: орісіл 175 (пірогенний діоксид кремнію), тальк, електрокорунд, мартель периклазо-хромітовий.

ТОВ «Аверс Груп ЛТД» виписано рахунки на оплату товару, видаткові накладні.

Також постачальником на адресу покупця надані паспорти якості на товар та товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що перевезення здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_7 автомобілем камаз НОМЕР_2 (водій - ОСОБА_7.) та ФОП ОСОБА_8 автомобілем Mercedes ATEGO НОМЕР_3 (водій - ОСОБА_8).

Так, позивачем надано договори №04/01-П на перевезення вантажу від 01.04.2014р., укладений між ТОВ «НВП «Неоком» та ФОП ОСОБА_8 (перевізник), та №04/30-П на перевезення вантажу від 30.04.2014 р., укладений між ТОВ «НВП «Неоком» та ФОП ОСОБА_7 (перевізник).

Розрахунок між ТОВ «НВП «Неоком» та ТОВ «Аверс Груп ЛТД» здійснено у безготівковій формі, на підтвердження чого ТОВ «НВП «Неоком» надано копії платіжних доручень.

Також ТОВ «Аверс Груп ЛТД» виписано на адресу ТОВ «НВП «Неоком» податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

01.07.2014р. між ТОВ «НВП «Неоком» (покупець) та ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України» (постачальник) укладено договір поставки №670/31 на поставку товару визначеного Специфікаціями. Специфікацією №1 визначено найменування товару: орісіл 175 (пірогенний діоксид кремнію), електрокорунд, кремнезоль марки КЗ.

ТОВ «НРПХПУ» виписано рахунки на оплату товару, видаткові накладні.

Також постачальником на адресу покупця надані сертифікати якості на товар, паспорт на товар та товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що перевезення здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_7 автомобілем камаз НОМЕР_2 (водій - ОСОБА_7.) та ФОП ОСОБА_8 автомобілем MercedesATEGO НОМЕР_3 (водій - ОСОБА_8).

Розрахунок між ТОВ «НВП «Неоком» та ТОВ «НРПХПУ» здійснено у безготівковій формі, на підтвердження чого ТОВ «НВП «Неоком» надано копії платіжних доручень.

Також ТОВ «НРПХПУ» виписано на адресу ТОВ «НВП «Неоком» податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченим пунктом 201.11 ст.201 цього кодексу.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.п.2.2, п.п.2.7 п.2 вказаного Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку.

Так, з акта перевірки №1486/04-81-22-01/35230088 від 17.10.2014р. слідує, що Криворізькою центральної ОДПІ здійснено запит до ЦБ ДАІ по транспортним засобам, за допомогою яких здійснювалось перевезення товару ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 (автомобілем камаз НОМЕР_2) та ФОП ОСОБА_8 (автомобілем MercedesATEGO НОМЕР_3), у відповідь на який отримано відповідь згідно якої власником автомобілю камаз НОМЕР_2 є ОСОБА_9 Також встановлено, що ТОВ «НВП «Неоком» з особою ОСОБА_9 не декларувало податковий кредит по взаємовідносинам, ОСОБА_9 не задекларовано податкові взаємовідносини з ТОВ «НВП «Неоком».

Крім того, в ході судового розгляду представником ТОВ «НВП «Неоком» не були спростовані наведені вище твердження Криворізької центральної ОДПІ щодо встановлення власника транспортного засобу камаз НОМЕР_2, також не було надано пояснень та відповідних письмових доказів з приводу того, ким саме відбувалось перевезення товару та на якій підставі ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 могли здійснювати перевезення автомобільним транспортом, що належить ОСОБА_9

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Суд зазначає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

За наведених обставин, з урахуванням того, що з наданих паперових носіїв - товарно-транспортних накладних, з яких не можливо встановити ким саме відбувалось перевезення товару та на якій підставі ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 могли здійснювати перевезення товару автомобільним транспортом, що належить ОСОБА_9, суд приходить до висновку, що перевезення товару не відбувалось, що свідчить про відсутність реального виконання умов укладених договорів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що з наданих паспортів якості на товар, що виписані самими постачальниками без зазначення виробника товару, неможливо встановити виробника продукції, що не дає змоги прослідкувати ланцюг постачання товару та його походження.

Також представником позивача не було надано належних пояснень із підкріпленням відповідними доказами щодо походження товарів.

Матеріали справи також свідчать, що відносно ТОВ «Акта-Стар» ДПІ у м. Полтава складено акт №516/16-01-22-06/38610257 від 28.05.2014 р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Акта-Стар» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Тікі Трейлер», ФОП ОСОБА_10, ТОВ «Авто гудс керідж», їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року, яким зазначено про не підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками ТОВ «Тікі Трейлер», ФОП ОСОБА_10, ТОВ «Авто гудс керідж» у лютому 2014 року, також не встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з зазначеними підприємствами-постачальниками; також актом вказано, на даний час стан платника ТОВ «Акта-Стар» - 28 - триває процедура припинення; відносно ТОВ «Аверс Груп ЛТД» Броварською ОДПІ складено акт №77/10-06-22-04/39126688 від 29.07.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аверс Груп ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами за період квітень-червень 2014 року, згідно якого за результатами відпрацювання не встановлено місцезнаходження платника податків та надано пояснення директора ТОВ «Аверс Груп ЛТД» ОСОБА_11, згідно яких ОСОБА_11 невідомо, що він є засновником і директором ТОВ «Аверс Груп ЛТД», підприємство він не реєстрував і фінансово-господарську діяльність не вів та документів не підписував; також зазначено що взаємовідносини з підприємствами-постачальниками проводились без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єктів оподаткування, несплати податків; відносно ТОВ «НРПХПУ» ДПІ у Печерському районі м.Києва складено акт №2727/26-55-22-08/33152670 від 08.09.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НРПХПУ» щодо фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014р. по 08.09.2014р., згідно якого встановлено відсутність ТОВ «НРПХПУ» за податковою адресою, не підтверджено задекларований податковий кредит та податкові зобов'язання з ПДВ за період липень 2014 року.

Таким чином, встановлені факти підтверджують відсутність можливості контрагентів-постачальників позивача ТОВ «Акта-Стар, ТОВ «Аверс Груп ЛТД» та ТОВ «НРПХПУ» зі свого боку виконувати умови укладених договорів, що також свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що господарські операції між ТОВ «НВП «Неоком» та ТОВ «Акта-Стар, ТОВ «Аверс Груп ЛТД», ТОВ «НРПХПУ» не відбувалися, а зазначені договори укладені з метою проведення безтоварних операцій задля отримання податкової вигоди.

Суд звертає увагу, що за відсутності факту придбання послуг або в разі якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених документів, що в даному випадку є недостовірними, або сплати грошових коштів.

Суд акцентує увагу на тому, що платник податку повинен бути обачливим та керуватись розумною обережністю при укладенні договорів зі спірними постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

Доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

Суд зазначає, що у разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише за невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, також в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Відповідно принципу індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, проте суд зазначає, що, з урахуванням несприятливих наслідків недостатньої обережності у підприємницькій діяльності, що покладаються на особу, якою були укладені відповідні правочини, останні не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Дана правова позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі суду від 13.11.2013 р. по справі № К/800/11613/13.

За таких обставин, висновок Криворізької центральної ОДПІ про порушення ТОВ «НВП «Неоком» п.44.1 ст.44, ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, за наслідками чого ТОВ «НВП «Неоком» завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Акта-Стар» за лютий 2014 року на суму 46260,00 грн., ТОВ «Аверс Груп ЛТД» за червень-липень 2014 року на суму 105346,00 грн., ТОВ «НРПХПУ» за липень 2014 року на суму 101608,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 253214,00 грн., знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, натомість ТОВ «НВП «Неоком» не надано належних доказів на обґрунтування своїх вимог, що слугували б спростуванням висновків податкової, викладених в акті перевірки, у зв'язку з чим було правомірно нараховано ТОВ «НВП «Неоком» зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими, отже позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 4872,00 грн., що становить 4 розміри мінімальної заробітної плати, а сплатив лише 487,20 грн., тому суд стягує з позивача 4384,80 грн. (4872,00 грн. - 487,20 грн.).

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Неоком» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2014 № 0002292201 - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Неоком» (ЄДРПОУ 35230088) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2014 року

Суддя Р.З. Голобутовський