Рішення № 42004076, 16.12.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2014 р. справа № 911/4427/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця Овчиннікової Віри Євгеніївни, Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 15 725,21 гривень

за участю представників:

від позивача: Горбан А.В. (довіреність №1282-О від 15.04.2014)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.10.2014 Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі-ПАТ КБ «Приватбанк»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Овчиннікової Віри Євгеніївни (далі-ФОП Овчиннікова В.Є./відповідач) про стягнення 15 725,21 грн., з яких:

- 10 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту (кредитного ліміту) за договором №б/н від 03.04.2013, 1 164,56 грн. пені за порушення строків сплати кредиту;

- 3 466,18 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 226,24 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом;

- 810,00 грн. заборгованості по сплаті комісії, 58,23 грн. пені за порушення строків сплати комісії.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2014 порушено провадження у справі №911/4427/14 та призначено справу до розгляду на 28.10.2014.

Ухвалами господарського суду Київської області від 28.10.2014 та 18.11.2014 розгляд даної справи відкладався на18.11.2014 та 02.12.2014 відповідно.

18.11.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

В судовому засіданні 02.12.2014 оголошувалась перерва до 16.12.2014.

12.12.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у задоволенні якого судом відмовлено з огляду на його нормативну безпідставність та доказову необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.04.2013 ФОП Овчиннікова В.Є. (далі-клієнт) звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» (далі-банк) із завою про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, на підставі якої ФОП Овчиннікова В.Є. приєдналась до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі-Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 03.04.2013, та взяла на себе зобов'язання виконувати його умови (далі-договір).

Відповідно до договору відповідачу в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, на його поточний рахунок №26008053125833 було встановлено кредитний ліміт.

Приписами пунктів 3.18.1.1., 3.18.1.3, 3.18.1.16, 3.18.1.12, 3.18.4.2, 3.18.1.17 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його поповнення, сплати процентів та винагороди.

При укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системи клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від строку існування непогашеного залишку за кредитом.

У випадку відсутності надходжень грошових коштів на поточний рахунок клієнта, погашення відсотків, розрахованих згідно п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, здійснюється за рахунок невикористаного залишку ліміту.

При перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту, з суми кожного перерахування стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахування.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору відповідачу на його поточний рахунок було відкрито кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з поточного рахунку останнього.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком (позивачем) умов договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом протягом грудня 2013-серпня 2014 та сплати комісії за грудень 2013-серпень 2014 належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 21.08.2014 за ним утворилось 14 276,18 грн. сукупної заборгованості.

З метою досудового врегулювання даного спору, 15.08.2014 позивачем було надіслано відповідачу претензію №30403КІСWS0M0, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначену претензію не відповів, суму заборгованості за договором не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 14 276,18 грн. сукупної заборгованості за договором, в тому числі:

- 10 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту;

- 3 466,18 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 18.12.2013 по 21.08.2014;

- 810,00 грн. заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом протягом грудня 2013-серпня 2014.

В обґрунтування розміру заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем проценти за користування кредитом та комісія за попередні періоди, тобто до грудня 2013, сплачені у повному обсязі, у той час, як решта грошових зобов'язань відповідача, які виникли після означеного періоду, залишились не виконаними.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1050, ст. 627 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктами 3.18.4.1.3, 3.18.1.12, 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2, 3.18.4.4 договору передбачено, що у випадку непогашення кредиту починаючи з 91 дня після дати завершення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта вважаються порушеними. При порушенні клієнтом зобов'язань він сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості та пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від строку існування непогашеного залишку по кредиту.

За період користування кредитом до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го по 25-те число місяця процентна ставка складає 0% річних. При необнуленні дебетового сальдо протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, процентна ставка складає 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню.

Клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць шляхом списання винагороди із своїх рахунків. При зміні ліміту банк може вимагати винагороди від різниці між встановленим лімітом та колишнім лімітом

З огляду наведеного, використання відповідачем кредитного ліміту, відкритого в рамках договору, свідчить про погодження останнім з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по поверненню використаного кредитного ліміту, процентів за його використання та сплаті комісії у повному обсязі згідно умов договору.

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Водночас, в процесі розгляду даної справи позивачем було надано суду розрахунок заборгованості відповідача за договором станом на 22.10.2014, відповідно до якого 10.10.2014, тобто після порушення провадження у справі, відповідачем було додатково сплачено, зокрема, 46,43 грн., які зараховані позивачем в рахунок часткової оплати заборгованості по сплаті комісії, та які не були враховані позивачем при розрахунку розміру вказаної заборгованості відповідача.

Таким чином, враховуючи проведені відповідачем додаткові розрахунки за договором, суд дійшов висновку, що арифметично вірний розмір заборгованості останнього по сплаті комісії за користування кредитом протягом грудня 2013-серпня 2014 становить 763,57 грн., а не 810,00 грн., як помилково вважає позивач.

У відповідності до приписів п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також строки (дати) та розміри проведених відповідачем часткових розрахунків за договором, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 46,43 грн. заборгованості по сплаті комісії з підстав п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказаний спір припинив існування в процесі розгляду справи.

Решта ж вимог про стягнення з відповідача 14 229,75 грн. сукупної заборгованості за договором, в тому числі:

- 10 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту;

- 3 466,18 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 18.12.2013 по 21.08.2014;

- 763,57 грн. заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом протягом грудня 2013-серпня 2014 згідно договору підлягають задоволенню як такі, що доведені позивачем належними та допустимими доказами та не спростовані у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 1 164,56 грн. пені, нарахованої на 10 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту за періоди:

з 03.12.2013 по 28.02.2014,

з 03.03.2014 по 30.05.2014,

з 02.06.2014 по 27.06.2014,

з 01.07.2014 по 30.07.2014,

з 01.08.2014 по 21.08.2014

- 226,24 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом грудня 2013-липня 2014, зростаючим підсумком за періоди:

з 02.12.2013 по 31.01.2014 на 246,18 грн.,

з 01.02.2014 по 28.02.2014 на 352,84 грн.,

з 03.03.2014 по 31.03.2014 на 712,84 грн.,

з 01.04.2014 по 30.04.2014 на 1 086,18 грн.,

з 01.05.2014 по 30.05.2014 на 1 646,18 грн.,

з 02.06.2014 по 27.06.2014 на 2 139,51 грн.,

з 01.07.2014 по 30.07.2014 на 2 299,51 грн.,

з 01.08.2014 по 21.08.2014 на 2 921,73 грн.;

- 58,23 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом протягом грудня 2013-серпня 2014 зростаючим підсумком, за періоди:

з 01.01.2014 по 31.01.2014 на 180,00 грн.,

з 01.02.2014 по 28.02.2014 на 270,00 грн.,

з 03.03.2014 по 31.03.2014 на 360,00 грн.,

з 01.04.2014 по 30.04.2014 на 450,00 грн.,

з 01.05.2014 по 30.05.2014 на 540,00 грн.,

з 02.06.2014 по 27.06.2014 на 630,00 грн.,

з 01.07.2014 по 30.07.2014 на 720,00 грн.,

з 01.08.2014 по 21.08.2014 на 810,00 грн.

Приписами статей 230, 232 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.п. 3.18.5.1, 3.18.5.4 договору у разі порушення клієнтом будь-якого обов'язку по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3., строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.18.5.1-3.18.5.3 здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Оскільки арифметично вірний розмір пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 1 164,38 грн. та 168,58 грн. відповідно, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 164,56 грн. пені за порушення строків сплати кредиту та 226,24 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом є частково обґрунтованою у розмірі 1 164,38 грн. та 168,58 грн. відповідно.

Натомість, статтею 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду наведеного, а також враховуючи встановлені пунктом 3.18.4.4. договору строки сплати комісії (1-го числа кожного місяця), суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строків сплати комісії за користування кредитом у позивача виникає з другого числа кожного поточного місяця, а не з першого числа спірного місяця, як помилково вважає позивач.

Враховуючи наведене, суд здійснював обрахунок пені на суму заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом протягом грудня 2013-серпня 2014 зростаючим підсумком за періоди:

з 02.01.2014 по 31.01.2014 на 180,00 грн.,

з 02.02.2014 по 28.02.2014 на 270,00 грн.,

з 03.03.2014 по 31.03.2014 на 360,00 грн.,

з 02.04.2014 по 30.04.2014 на 450,00 грн.,

з 02.05.2014 по 30.05.2014 на 540,00 грн.,

з 02.06.2014 по 27.06.2014 на 630,00 грн.,

з 02.07.2014 по 30.07.2014 на 720,00 грн.,

з 02.08.2014 по 21.08.2014 на 810,00 грн.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах вказаного позивачем періоду, з урахуванням положень договору та вимог вищезазначених норм Закону, становить 54,38 грн., суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 58,23 грн. пені за порушення строків сплати комісії є частково обґрунтованою у розмірі 54,38 грн.

Водночас, у відповідності до наданого суду розрахунку заборгованості відповідача за договором станом на 22.10.2014, відповідачем 10.10.2014, тобто після порушення провадження у справі, було додатково сплачено 1 953,57 грн., які зараховані позивачем в рахунок часткового погашення пені, нарахованої внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором, та які не були враховані позивачем при заявлені вимоги про стягнення пені на суму 1 449,03 грн.

З огляду наведеного, враховуючи встановлений судом арифметично вірний розмір заявленої до стягнення пені у сумі 1 387,34 грн., а також сплату відповідачем 10.10.2014 - 1 953,57 грн. за договором, які були віднесені в рахунок погашення нарахованої пені за договором, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення пені у сумі 61,69 грн., в тому числі: 0,18 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 57,66 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та 3,85 грн. пені за порушення строків по сплаті комісії, з огляду на її необґрунтованість, та припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення пені у сумі 1 387,34 грн., в тому числі: 1 164,38 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 168,58 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та 54,38 грн. пені за порушення строків по сплаті комісії з підстав п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказаний спір припинив існування в процесі розгляду справи.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також пропорційно розміру заборгованості, яка існувала на момент порушення провадження у даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 612, 627, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Овчиннікової Віри Євгеніївни (09100, Київська обл., м. Біла Церква, бул. Комсомольський, 3, кв. 68, ідентифікаційний номер 2286920223) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570):

- 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по сплаті кредиту,

- 3 466 (три тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 18 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом,

- 763 (сімсот шістдесят три) грн. 57 коп. заборгованості по сплаті комісії,

- 1 819 (одну тисячу вісімсот дев'ятнадцять) грн. 83 коп. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Овчиннікової Віри Євгеніївни на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»:

- 46,43 грн. заборгованості по сплаті комісії,

- 1 164,38 грн. пені за порушення строків сплати кредиту,

- 168,58 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом,

- 54,38 грн. пені за порушення строків сплати комісії.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 22.12.2014

Суддя В.А. Ярема