Постанова № 42003719, 19.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/771/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправним рішення Комісії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо розгляду питань, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій, викладене в протоколі від 23.01.2014 р. №2 про відмову у встановленні статусу учасника бойових дій, зобов'язання встановити статус учасника бойових дій та видати відповідне посвідчення встановленого зразка.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року позов задоволено частково, визнано протиправним рішення Комісії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо розгляду питань, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій, викладене в протоколі від 23.01.2014 р. №2 про відмову у встановлені статусу учасника бойових дій ОСОБА_3 та зобов'язано Комісію повторно розглянути питання щодо надання позивачу статусу учасника бойових дій. В іншій частині позову відмовлено.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволення позову та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмвити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Дана справа відноситься до категорії справ щодо яких застосовується скорочене провадження згідно з вимогами ст. 183-2 КАС України, а тому за правилами ст. 197 КАС України, підлягає розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, позивач в період з 23.05.1968 р. по 28.6.1970 р. проходив службу у військовій частині №84587, яка в період з 13.07.1968 р. по 04.09.1968 р. приймала участь у навчанні «Дунай», що підтверджується довідкою Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 15.05.2006 р. №4/п-62828. За даними історичного формуляру, в період з 21.08.1968 р. по 04.09.1968 р. військова частина №84587 доставляла паливо на аеродроми, що знаходилися на території Чехословаччини. Крім того у вказаній довідці зазначено, що особовий склад, виконуючи завдання на території ЧССР, показав витривалість, витримку й високе ідейно-політичне загартування.

Позивач звернувся до Чернігівського обласного військового комісаріату із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій, однак 23.01.2014 р. Комісією з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій прийнято рішення про відмову позивачу у встановленні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують участь у бойових діях, або забезпеченні бойової діяльності військ.

Згідно ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. №3551-XII, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 6 цього Закону учасниками бойових дій на території інших країн визнаються, зокрема, військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ. Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 р. №63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» затверджено Перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території (в чинній редакції на час виникнення спірних відносин, далі - Перелік).

Відповідно до вказаного Переліку, Чехословаччина віднесена до держав, на території яких в період з 20 серпня 1968 року по 1 січня 1969 року проходили бойові дії.

При цьому, за приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» обов'язковою умовою для надання статусу учасника бойових дій є встановлення факту участі особи у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ на території Чехословаччини у зазначений вище період.

Як вбачається з матеріалів справи, військова частина №84587, у якій позивач проходив службу, в період з 13.07.1968 р. по 04.09.1968 р., приймала участь у навчанні «Дунай» та доставляла паливо на аеродроми, що знаходилися на території Чехословаччини, тобто в період бойових дій, який визначено у вищевказаному Переліку.

Однак, доказів того, що позивач особисто приймав участь у бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ, суду не надано, при цьому надана позивачем архівна довідка від 15.05.2006 р. №4/п-62828 не містить відомостей, щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 травня 2014 року №21-94а14.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пояснення ОСОБА_4, які надані суду першої інстанції лише підтверджують, що позивач проходив разом з ним військову службу в зазначеній військовій частині, в той самий період, та виконував бойові задачі у військовій операції «Дунай», однак згідно вказаної архівної довідки, позивач лише приймав участь у навчанні «Дунай».

Таким чином, рішення Комісії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо розгляду питань, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій, викладене в протоколі від 23.01.2014 р. №2 про відмову позивачу у встановленні статусу учасника бойових дій є правомірним та не підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в оскаржуваній частині, а тому апеляційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату необхідно задовольнити, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.